- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
Сичужні тверді сири з високою температурою другого нагрівання
Типовим представником цієї групи є сир швейцарський.
Характерна особливість цих сирів – солодкуватий пряний смак, тонкий аромат, зв‘язна консистенція та крупні вічки (1–1,5 см.). Головки сирів пресують у вигляді низьких циліндрів масою 10–100 кг.
Особливістю технології цих сирів є такі режими технологічних операцій: до свіжого молока додають 15–20 % зрілого молока, згортання проводять при температурі 30 ºС, ставлять дрібне зерно близько 3-4 мм, вимішують 20–40 хвилин, температура другого нагрівання до 55-58 ºС при витримці 20–30 хвилин, вимішують зерно 30–60 хвилин. Формують сир в пласті, пресують, солять в розсолі 7–8 діб, після чого обсушують 3 доби. Характерною особливістю визрівання головок сиру є витримування їх спочатку 15–25 діб при температурі 10–12 °С, потім 5–10 діб при 17–18 °С, після чого сирні головки кладуть в бродильну камеру при температурі 22–25 °С при вологості повітря 92–95 %. Кінець витримки встановлюють по малюнку та шляхом вистукування головок. Потім встановлюють початкові умови визрівання, яке триває до 6–8 місяців. Головки сиру не парафінують. Умови зберігання: низькі позитивні температури на протязі року. Вміст жиру в сухій речовині 50 %, солі – 1,5–2 %, вологи – 36–37%.
Терочні сири. Технологія цих сирів така ж, як і у швейцарського сиру, але визрівання проходить триваліше. При перезріванні сир набуває гострого смаку та запаху і при всиханні має дуже тверду консистенцію, тому його використовують в розтертому вигляді.Сир виготовляють зі зрілого молока. Розвиток малюнку не потрібний, тому сир не поміщають в бродильну камеру. Типові назви сирів: проволоне, пармезан, пекоріно. В Україні їх не виробляють.
Сичужні тверді сири з низькою температурою другого нагрівання. Типовим представником цієї групи є сир голландський. Цим сирам властиві гострий кислуватий смак і виражений сирний запах. Малюнок сирного тіста – дрібні круглі вічки. Маса головок 2–2,5 кг.
Молоко згортають при 30–35 °С протягом 25–30 хвилин. Розміри зерна – 3–6 мм. Температура другого нагрівання – 39–42 °С. Головки формують з пласта, солять в розсолі та сухою сіллю. Сир визріває при температурі 12–15 °С протягом 2–3 місяців.
Сири з низькою температурою другого нагрівання Едам, Гауда, Радомер виготовляють дрібні, круглі та брускові масою 0,5…11 кг. Нормалізоване молоко пастеризують при температурі 72…74 ˚С з витримкою 15…20 сек. Охолоджують молоко до температури згортання, вносять закваску, розчин хлористого кальцію, барвники та, після зниження кислотності молока на декілька градусів Тернера, додають молокозгортальний фермент. Молоко вимішують та залишають у спокої до утворення згустку. Далі згусток розрізають, витримують 5 хвилин та вимішують сирне зерно протягом 15…20 хв. Видаляють із зерна 30…35 % сироватки, додають підігріту до температури 60…65 ºС воду та вимішують зерно протягом 20…30 хвилин. Після постановки зерна зливають до 75 % сироватки та направляють його на попереднє підпресування під навантаженням 2…4 кг/см² протягом 15…30 хвилин. Сирний пласт розрізають на блоки, кладуть у форми та пресують у формах протягом 1…2 годин з навантаженням 4…6 кг/см² при температурі не вище 20 ˚С. Соління проводять протягом 20…30 годин. Обсушені сирні голівки визрівають при температурі 10…15 ˚С та відносній вологості повітря 90 % протягом 4…7 тижнів. Сир Радомер витримують при температурі 2 ˚С протягом 7…10 діб та при температурі 18…20 ˚С протягом 20…2 діб з подальшим зберіганням при температурі 8-10 ˚С. Сир Гауда визріває при температурі 12-16 ˚С протягом 3…5 тижнів.
Напівтверді (самопресуємі) сири. Ці сири визрівають за участю аеробної мікрофлори сирного слизу, тому мають гострий, злегка аміачний запах. Сири виробляють з використанням низької температури другого нагрівання (37-40). Вміст вологи становить 44-45%. Сири визрівають за участю ферментів молочнокислих бактерій і ферментів мікрофлори сирного слизу, що розвиваються на поверхні сиру. Визрівши сири пакують у каширову фольгу, пергамент та ін.. Консистенція цих сирів ніжна, рисунок- порожнини із сплющеними вічками, курка вкрита тонким шаром слизу жовто-коричневого кольору. Особливість технології напівтвердих сирів розглянемо на прикладу сиру «Пікантного». Для його виробництва використовують зріле мооко. Зсідання проводять при тем-рі 32-34°С протягом 30-35хв, розмір зерна становить 7-10мм. Температура другого нагрівання коливається в діапазоні 36-40°С. головки формують наливом і самопресуванням по 2-2,5 кг. При визріванні поверхню сиру перетирають для рівномірного розподілу слизу по кірці. Термін визрівання сиру до 2 місяців.
