- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
Колоїдні системи — це суміші, в яких частки одного з компонентів складаються з великої кількості молекул. Вони, як правило, є мікрокристалами зі складною структурою поверхневого шару. Ці системи неоднорідні, хоч на перший погляд вони здаються однорідними.До колоїдних систем належать водяний туман, дим, різні фарби, емульсії (молоко та ін.), цементні розчини, звичайний мул, сплави металів тощо.
Диспе́рсна систе́ма— гетерогенна система з двох або більше фаз з сильно розвиненою поверхнею розділу між ними.Усі дисперсні системи поділяються на гомогенні та гетерогенні. До гомогенних належать газові суміші, рідкі і тверді розчини, в яких речовини подрібнені до молекулярного, атомного або іонного ступеня дисперсності.Дисперсні системи можна одержати двома способами: подрібненням твердих і рідких речовин у відповідному середовищі або утворенням частинок дисперсної фази з окремих молекул, атомів або іонів. У відповідності з цим існують диспергаційні і конденсаційні методи одержання дисперсних систем.
Утворення диспергуванням - дробленням великих часток грубодисперсних систем до колоїдної дисперсності; конденсацією - з'єднанням атомів, іонів або молекул в більш великі частки колоїдних розмірів. Необхідними умовами утворення колоїдних систем є нерозчинність речовини дисперсної фази в дисперсійному середовищі; досягненням частинками дисперсної фази колоїдної дисперсності; наявність стабілізатора, який повідомляє колоїдної системі агрегатну стійкість. Колоїдні частинки беруть участь в інтенсивному броунівському рухові і не седиментують в полі сил земного тяжіння
Властивості:
1. Всі колоїдні розчини здатні розсіювати світло, їм властива опалесценція. За бічного освітлення колоїдного розчину утворюється яскравий світлий конус, який називається конусом Тіндаля.
2. Дифузія частинок у колоїдних розчинах проходить дуже повільно, що вказує на їх великі розміри.
3. Колоїдні розчини мають малий осмотичний тиск, що пов'язано з великими розмірами частинок.
4. Під впливом різниці електричних потенціалів колоїдні частинки переміщуються до одного з полюсів (позитивногоабо негативного). Це явище називається електрофорезом. Воно свідчить про те, що всі колоїдні частинки мають певний позитивний або негативний заряд.
5. Колоїдні системи здатні до діалізу, тобто за допомого напівпроникної плівки вони можуть бути відокремлені від розчинених у них домішок високомолекулярних речовин.
6 На відміну від звичайних розчинів, які є стійкими сисемами колоїдні розчини агрегативно нестійкі, тобто внаслідок незначної будь-якої дії на них дисперсна фаза може бути легко відокремлена від дисперсійного середовища.
7. Броунівський рух проявляється в хаотичному і безперервному русі частинок дисперсної фази під дією ударів молекул розчинника (дисперсійного середовища), що знаходяться в стані інтенсивного теплового руху.
46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
У процесі технологічної обробки молока в першу чергу змінюється зовнішній шар оболонки. Відомо, що у свіжовидоєному молоці оболонки мають нерівну, шорсткувату поверхню і досить велику товщину зовнішнього шару. Після перемішування, струшування та зберігання молока оболонки жирових кульок стають більш гладкими й тонкими. Ці зміни обумовлені десорбцією ліпопротеїдних міцел із оболонок у плазму. Одночасно з десорбцією міцел відбувається сорбція білків і інших компонентів плазми молока на поверхні мембрани кульок жиру. Процеси десорбції-сорбції під час перемішування та охолодження можуть спричиняти деякі зміни складу та поверхневих властивостей оболонок, що призводить до зниження їх міцності та часткового розриву
Прикладом іонообмінних процесів в молочній промисловості є демінералізація сироватки та іонізоване молоко ( вилучені катіони Ca). Демінералізована сироватка, незалежно від того, знаходиться вона в рідкому або порошкоподібному вигляді, є головним компонентом дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів, зокрема молочних продуктів, придатних для заміни материнського молока. Демінералізована сироватка має також інші області застосування, наприклад в якості замінника сепарованого молока в кондитерско-шоколадному виробництві чи у виробництві регидратируемих молочних продуктів.
Найбільш ефективними відомими способами демінералізації сироватки є електродіаліз і іонний обмін, які застосовують окремо або в поєднанні один з одним
