- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
Однією із характерних властивостей білків молока є те, що вони містяться у розчиненому стані, легко атакуються і піддаються травленню протеолітичними ферментами. Ступінь засвоєння білків молока становить 96–98% (тоді як рослинних 70–85%).
Білки, які входять до складу харчових продуктів, можуть бути причиною небажаних процесів при зберіганні. Крім того, наявність білків у деяких харчових продуктах погіршує їх товарний вигляд, смакові та ароматичні властивості. При глибокому гідролітичному розпаді білків утворюються амінокислоти. Деякі з них мають солодкий (L-аланін, Д-гістидін) або гіркий смак (L-триптофан, L-фенілаланін) і звичайно передають цей небажаний смак харчовим продуктам. Кількість білків у харчових продуктах коливається в широких межах . Багаті білками продукти тваринного походження
Денатурація білків може викликатися зміною рН середовища. Виробництво кисло-молочних продуктів, сичужних сирів, консервування за допомогою оцтової або молочної кислоти - в усіх цих випадках денатурація білків викликається зміною реакції середовища.
40. Сироваткові білки молока.
У молоці міститься ціла система білків, серед яких виділяють дві головні групи: казеїни і сироваткові білки. Сироватковими заведено називати білки, що залишаються в молочній сироватці після кислотного осадження казеїну (рН=4,6–4,7). Їх кількість у середньому становить 0,8 % (15–22% всіх білків молока). Сироваткові білки неоднорідні за своєю природою і містять β-лактоглобулін, α-лактальбумін, імуноглобуліни, білки сироватки крові, лактоферин та інші мінорні білки. Сироваткові білки суттєво відрізняються від казеїну за амінокислотним складом. Так, α-лактальбумін містить у 4 рази більше триптофану, ніж казеїн. Вміст незамінної сірковмісної амінокислоти цистину в β-лактоглобуліні майже в 7 разів, а в α-лактальбуміні в 19 разів вищий, ніж у казеїні. Сироваткові білки можуть бути додатковим джерелом аргініну, гістидину, метіоніну, лізіну, треоніну, триптофану та лейцину. Тому концентрат сироваткових білків використовують для збагачення продуктів дитячого харчування, молочних та інших продуктів загального споживання.β-лактоглобулін, α-лактальбумін та імуноглобуліни виконують ряд важливих біологічних функцій, містять підвищену кількість незамінних сірковмісних амінокислот і використовуються для збагачення харчових продуктів.β-лактоглобулін становить 50–54% сироваткових білків, або 7–12 % загальної кількості білків молока. Він має ізоелектричну точку при значенні рН=5,1, у молоці міститься у вигляді димеру молекулярною масою 18000 кожного ланцюжка. При нагріванні молока до 30 °С β-лактоглобулін розщеплюється на мономіри, які при подальшому нагріванні агрегують .Теплова денатурація β-лактоглобуліну приводить до агрегації білка, і він коагулює майже повністю при 85 – 100 °С. У процесі пастеризації молока денатурований β-лактоглобулін разом з фосфатом кальцію випадає в осад у складі молочного каменя, а також має здатність утворювати комплекси з χ-фракцією казеїнових міцел, при цьому осаджуватись разом з ним у процесі коагуляції. Біологічна функція β-лактоглобуліну до кінця не встановлена. Відомо, що у нативному стані β-лактоглобулін може зв’язувати катіони, аніони, ліпіди та ін. Крім того, він є стійким до кислого середовища шлунку та дії пепсину та хімозину і, очевидно, розщеплюється тільки в кишковому тракті трипсином та хімотрипсином. Тому однією із функцій може бути транспортування важливих кислотонестійких сполук. Також встановлено, що β-лактоглобулін є інгібітором плазміну α-лактальбумін у сироваткових білках за кількісним вмістом на другому місці після β-лактоглобуліну; його вміст становить 20–25 % сироваткових білків або 2–5 % загальної кількості білків молока.α-лактальбумін має молекулярну масу близько 14000. В молоці α-лактоальбумін міститься у дрібнодиспергованому стані, розмір частинок становить 15–20 нм. Він не коагулює в ізоелектричній точці (рН=4,2...4,5), що зумовлюється високим ступенем гідратованості, не зсідається під впливом сичужного ферменту.α-лактальбумін стійкий до нагрівання, є найтермостійкішою фракцією сироваткових білків молока. Більша стійкість α-лактальбуміну до нагрівання зумовлюється зворотністю денатурації білка – після охолодження спостерігається відновлення його нативної структури за рахунок мимовільного повторного зсідання ланцюжків. Цей процес отримав назву ренатурації. Для ренатурації потрібні іони кальцію, що стабілізують просторову структуру α-лактальбуміну.Біологічна роль α-лактальбуміну полягає у тому, що він є специфічним білком, який бере участь у синтезі лактози із глюкози і галактози.Імуноглобуліни у звичайному молоці містяться у невеликій кількості (2,5...4,5 мг%), лише у молозиві їх вміст сягає 90 % сироваткових білків.Лактоферин являє собою глюкопротеїд молекулярною масою близько 7,5 тис., має у своєму складі ферум. Білок виконує транспортну функцію – переносить ферум в організм новонародженого. Крім того, має захисні функції – зв’язуючи ферум, робить його недоступним для мікроорганізмів і таким чином затримує розвиток небажаної кишкової мікрофлори (E.coly та ін.). У молоці міститься у невеликій кількості – менш як 0,3 мг/см3, в молозиві його вміст 10–15 разів більше.
