- •1. Технологія питного стерилізованого молока.
- •2. Дієтичні, харчові і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.
- •3. Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних продуктів.
- •5. Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного.
- •6. Загальні технологічні операції при виробництві морозива.
- •7. Біохімічне перетворювання білку та жиру під час дозрівання сирів твердих.
- •8. Особливості технології сирів твердих та напівтвердих сичужних.
- •9. Процес визрівання сирів та підготовка сирів до реалізації.
- •10. Особливості технології сирів м’яких розсільних.
- •11. Теоретичні основи і способи консервування молока.
- •12. Технологія згущених молочних продуктів.
- •13. Технологія згущених стерилізованих молочних продуктів.
- •14. Кристалізація лактози при виробництві молочних консервів.
- •15. Теоретичні основи і способи сушіння молока, переваги та недоліки.
- •16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
- •17. Адаптація молочних продуктів дитячого харчування до жіночого молока.
- •18. Технологія сухих каш для дитячого харчування.
- •19. Технологія сухих адаптованих молочних сумішей для дитячого харчування.
- •20. Особливості виробництва масла способом сколочування вершків.
- •21. Фізичне дозрівання вершків при виробництві масла вершкового, призначення, сутність.
- •22. Виробництво вершкового масла способом перетворення вжв.
- •23. Стадії перетворення, регулювання консистенції масла, особливості виробництва масла у маслоутворювачах різної конструкції.
- •24. Технологічні особливості виробництва спредів.
- •25. Основні хімічні речовини сировини і молочних продуктів.
- •26. Технологічне значення води.
- •27. Активність води, засоби її зниження.
- •28. Форми зв’язку вологи з матеріалом, їх роль у формуванні якості продукції.
- •29. Зміни ліпідів молока під час технологічного оброблення сировини та зберігання готових продуктів.
- •30. Ненасичені і насичені жирні кислоти, їх практичне значення.
- •31. Використання у технології молоковмісних продуктів модифікованих жирів.
- •32. Ліпіди молока: класифікація та фізико-хімічні властивості.
- •33. Фосфоліпіди і гліколіпіди молока.
- •34. Лактоза, її значення, структура, форми лактози і їх особливості.
- •35. Клітковина: фізіологічне значення для організму людини, властивості та роль у технологічних процесах окремих виробництв.
- •36. Пектинові речовини: умови гелеутворення та гідролізу.
- •37. Біологічна цінність білків, джерела харчового білка.
- •38. Небілкові азотисті сполуки молока, фактори, які впливають на їх вміст.
- •39. Перетворення білків під час виробництва молочних продуктів.
- •40. Сироваткові білки молока.
- •41. Технологічні і функціональні властивості білків.
- •42. Колоїдні системи, Золі, їх властивості.
- •43. Процеси одержання гомогенних мас.
- •44. Мембранні технології, їх застосування при переробці молочної сировини.
- •45. Утворення та властивості дисперсних і колоїдних систем.
- •46. Вплив технологічних факторів на процеси сорбції-десорбції в молочних продуктах.
- •47. Процеси сорбції-десорбції.
- •48. Закономірності кристалізації сахарози та лактози залежно від ступеня пересиченості.
- •49. Роль ферментів у технології молочних продуктів.
- •50. Ферменти як біологічні каталізатори.
- •51. Ферментні препарати мікробного, рослинного та тваринного походження
- •52. Бродіння молочного цукру як основа виробництва кисломолочних продуктів.
- •54. Зміни хімічного складу та фізичних властивостей молока у процесі термічного оброблення.
- •56. Характеристика основних процесів, що протікають в молочних продуктах під час зберігання.
- •57.Характеристика основних факторів, від яких залежить стійкість молочних продуктів під час зберігання
- •58. Теоретичні основи технології довгострокового зберігання молочних продуктів
- •59. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •60. Етапи і принципи впровадження системи насср – системи гарантії харчової безпеки.
- •61. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •62. Харчова, біологічна та енергетична цінність сировини.
- •63. Фізико-хімічні та технологічні властивості сировини.
- •64. Антибіотики, пестициди, миючі та дезинфікуючі речовини.
- •65. Важкі метали, рослинні і бактеріальні отрути, нітрати, нітрити, радіоактивні речовини.
- •66. Вплив сторонніх речовин на технологічні процеси виробництва харчових продуктів.
- •67. Джерела забруднення харчових продуктів.
- •68. Зміни складових частин сировини при транспортуванні та механічному впливі. Зберігання і транспортування молока
- •Механічне обробляння молока
- •69. Руйнування вітамінів та інактивація ферментів при нагріванні.
- •70. Зміни складових частин сировини при його охолодженні та заморожуванні.
- •71. Фізико-хімічні процеси, що відбуваються при тривалому зберіганні харчових продуктів.
- •72. Порядок відбору проб сировини та підготовка їх до аналізу.
- •73. Очищення, миття і дезінфекція обладнання харчових виробництв.
- •74. Засоби для санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари.
- •75. Вимоги до санітарного оброблення технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •76. Критерії безпеки харчових продуктів.
- •77. Класифікація харчових добавок за їх технологічним призначенням.
- •78. Санітарні вимоги до території харчових підприємств.
- •79. Виробнича гігієна.
- •80. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •81. Гігієнічні вимоги до процесів отримання і первинної обробки сировини.
- •82. Харчова та біологічна цінність продуктів
- •83. Основні положення закону України про продовольчу безпеку.
- •85. Поняття та основні принципи класифікації продукції.
- •87. Моделювання як форма експерименту.
- •88. Моделювання як метод дослідження об’єктів.
- •84. Організація тхк і мбк на харчових підприємствах, їх основні завдання
- •89. Типи моделей.
- •91. Основи математичної теорії планування експерименту.
- •92. Метод мозкового штурму.
- •93. Методи евристики для моделювання наукового експерименту.
- •94. Закони логіки як методи наукових досліджень.
- •95. Методи емпіричного дослідження.
- •96. Методи, що застосовуються на теоретичному рівні досліджень.
- •97. Методи, що застосовуються на емпіричному рівні досліджень.
- •98. Моделювання як процес дослідження об’єкта.
- •99. Моделювання як спосіб досліджень явищ та процесів.
- •100. Моделі та способи їх зображення. Моделювання як процес пізнання.
16. Технологія сухих кормових замінників незбираного молока.
Залежно від способу сушіння сухі кормові замінники незбираного молока поділяють на розпилювальні та плівкові. Основні види сухих кормових замінників незбираного молока: для телят; збагачені; з частковою заміною молочного білка рослинним: з білковими гідролізатами; з трав’яним
соком; з ферментованою молочною сироваткою; кисломолочні тощо. Основною сировиною для виробництва сухих кормових замінників незбираного молока є вторинна молочна сировина: знежирене молоко, маслянка, сироватка. Під час виробництва сухих кормових замінників незбираного молока молочний жир замінюють на різні види жирів: тваринні, рослинні, суміші натуральних і оброблених рослинних жирів. При цьому підбирають такі жирові композиції, які за складом і властивостями наближаються до молочного жиру.
Для забезпечення диспергуваня жиру до 2— 10 мкм, що відповідає величині жирових кульок незбираного молока, потрібно вводити певні речовини — емульгатори, у даному разі — фосфатидні концентрати, моногліцериди дистильовані, жирофосфатидно-білкові концентрати.
Для уникнення окисного руйнування ліпідного комплексу сухих кормових замінників застосовують антиокисники.
Для підвищення біологічної цінності до складу продуктів вводять жиророзчинні вітаміни А, Д і Д3, Е, водорозчинні вітаміни В, В2, В3, В4, Вв, В12, С, мінеральні добавки, антибіотики.
Білкова частина кормів є основною, тому до складу сухих кормових замінників незбираного молока вводять різні білкові та азотвмісні компоненти: білково-вітамінний концентрат, одержаний мікробіологічним синтезом дріжджів, кормові дріжджі, білкові рослинні концентрати із сої.
Залежно від виду продуктів масова частка жиру в сухих кормових замінниках коливається від 17 до 42,5 %, кислотність відновленого продукту — від 17 до 80 °Т, індекс розчинності — від 0,8 до 1,3 см3 сирого осаду.
Загальними технологічними операціями є приймання і оцінювання якості сировини, теплова обробка знежиреного молока або молочної суміші, згущення, внесення підготованих жирових компонентів і жиророзчинних вітамінів, диспергування, складання суміші всіх компонентів, сушіння, охолодження, пакування. Технологія окремих видів продуктів пов’язана з виконанням таких технологічних операцій, як ферментування сироватки, внесення різних бактеріальних заквасок, підготовка і введення рецептурних компонентів, емульгування.
Знежирене молоко або молочну суміш пастеризують при температурі 85—90 °С без витримки і подають у вакуум-випарну установку. Температура кипіння в процесі згущення не має перевищувати, °С: для однокорпусних випарних установок 60—65, для двокорпусних — 65—70. Суміш згущують до концентрації сухих речовин 40—43 % (густина 1166—1181 кг/м3) у разі використання розпилювальних сушарок і 30—33 % (1121 — 1135 кг/м3) — вальцьових.
Жири плавлять при температурі 55—65 °С, змішують із жиророзчинними вітамінами, антиокисниками, фосфатидними концентратами. Масу компонентів визначають згідно з рецептурами. Підготовані жирові компоненти змішують із згущеним знежиреним молоком, гомогенізують при температурі 55-60 °С під тиском 9— 14 МПа. Згущені гомогенізовані суміші подають на сушіння. Під час сушіння на розпилювальних сушарках температура повітря, °С: на вході — 140— 170, на виході — 65—80. У разі вальцьового сушіння температура поверхні вальців становить 105— 135 °С (тиск пари 0,35 -0,4 МПа). Сухий продукт охолоджують до 20—25 С і фасують у транспортну тару.
Сухі кормові замінники незбираного молока зберігають при температурі від 0 до 10 °С за відносної вологості 85 % не більше як 6 місяців, при температурі від 11 до 20 °С — 3 місяці.
Регенероване молоко. Масова частка жиру в регенерованому молоці для телят становить 14,5 %, для поросят — 24,5, для ягнят — 17 %, масова частка вологи — 5 %, індекс розчинності — 0,8— 1 см3 сирого осаду.
