- •Методика викладання математики
- •1.Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення чисел
- •2.Методика вивчення нумерації чисел в межах 100
- •3.Методика вивчення нумерації чисел в межах 1000
- •4.Методика вивчення нумерації чисел в концентрі «Багатоцифрові числа»
- •5.Початкове ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання.Методика вивчення табличних випадків додавання та віднімання одноцифрових чисел.
- •6.Методика вивчення усних прийомів додавання та віднімання двоцифрових чисел
- •9.Початкове ознайомлення учнів з діями множення та ділення, зв'язок між ними
- •10.Методика вивчення позатабличних випадків множення та ділення. Методика вивчення ділення з остачею.
- •11.Методика вивчення письмових прийомів множення та ділення у межах тисячі
- •12.Методика вивчення табличних випадків множення та ділення
- •13.Методика вивчення усних і письмових прийомів множення та ділення у концентрі «Багатоцифрові числа»
- •14.Мв особливих випадків множення та ділення з 0,1,10, круглими числами
- •15.Мв нумерації чисел в межах 10 і 20
- •16.Методика вивчення довжини, способів її вимірювання одиниць довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дії над іменованими числами вираженими в одиницях довжини.
- •17.Методика вивчення площі способів її вимірювання одиниць її вимірювання та співідношення між ними. Методика розгляду дії над іменованими числами вираженими в одиницях площі.
- •18.Методика вивчення маси та місткості способів їх вимірювання одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами вираженими в цих одиницях.
- •19. Мв часу, швидкості, відстані та звязку між ними
- •22.Підготовча робота до ознайомлення з першою простою текстовою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •2. На збільшення числа у кілька разів (пряма форма).
- •2. На зменшення числа у кілька разів (пряма форма).
- •3. На збільшення числа у кілька разів(непряма форма).
- •3.На зменшення числа у кілька разів (непряма форма).
- •4. На знаходження невідомого діленого.
- •4. На кратне порівняння.
- •5. На знаходження невідомого множника.
- •6.На знаходження невідомого дільника.
- •25.Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розв язання цього питання
- •35. Методика ознайомлення учнів з поняттям частина і дріб. Система вивчення дробів у початковій школі. Порівняння дробів.
- •Педагогіка
- •2. Система педагогічних наук і діалектичний зв’язок між ними
- •3.Чинники формув. Особистості
- •4. Професіограма вчителя початкових класів
- •5. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •6. Система освіти в україні та її основні принципи.
- •7 . Внутрішньошкільний (педагогічний) менеджмент
- •8.Дидактика як наука поняття апарат
- •9. Наукові основи перебудови змісту освіти в початковій школі.
- •10. Структура процесу навчання
- •11. Закономірності та принципи навчання.
- •12.Методи навчання, їх класифікація і характеристика
- •13. Сучасний урок в початковій школі, вимоги до нього
- •14. Нестандартні (нетрадиційні) уроки
- •15. Засоби навчання у сучасній школі та їх роль
- •17. Метод стимулювання навчальної діяльності учнів
- •18. Педагогічний аналіз уроку.
- •19. Функції та принципи оцінювання навчальної діяльності учнів
- •20. Державні освітні стандарти в сучасній освіті
- •21. Виховання як складова педагогічного процесу, його особливості й етапи, завдання процесу виховання з позицій сьогодення
- •23. Закономірності та принципи виховання учнів поч. Класів.
- •24. Поняття про методи вих., їх класифікація.
- •25. Форми виховання. Масові, групові та індивідуальні. Умови оптимального вибору і ефективності форм виховання.
- •26. Виховання особистості в колективі як педагогічна проблема. Розвиток теорії колективного виховання в педагогічній спадщині Макаренка і Сухомлинського.
- •27. Колектив, його ознаки, функції та стадії розвитку. Педагогічне керівництво формування класного колективу
- •28. Роль сімї у розвитку особистості. Форми взаємодії школи і сімї у вихованні дітей.
- •29. Роль дитячих і юнацьких самодіяльних організацій у вихованні дітей та молоді.
- •30. Державне управління системою середньої загальної середньої освіти
- •31. Види і форми, методи внутрішнього контролю
- •32. Методична робота в загальноосвітніх навчальних закладах
- •33. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх атстація
- •34. Позакласна та позашкільна виховна робота. Основні позашкільні установи, завдання і зміст їх роботи. Роль позашкільних освітньо виховних заходів у процесі виховання
- •35. Пріорітети розвитку української освіти у 21ст.
- •1. Предмет і завдання курсу “мвум ”,. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
- •2. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетич. Методу нав. Грамоти.
- •3. Добукварний період навчання грамоти.
- •5. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою Букви я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі.
- •6. Урок письма в букварний період навчання грамоти.
- •8. Методика навчання письма в букварний період.
- •9. Післябукварний період.
- •10. Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання.
- •11. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •12. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах.
- •13. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •14. . Структурні компоненти уроку читання
- •16. Формування навичок виразного читання.
- •17. Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах.
- •18. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •19.. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •20. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
- •21. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови
- •22. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів
- •23. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах.
- •24. Дидактична структура уроку укр.Мови в поч.Класах,
- •26. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу “Звуки і букви”.
- •27. Методика звукового та звуко-буквеного аналізів. Звукове моделювання. Звукове конструювання.
- •28. Методика формування граматичних понять на уроках мови в початкових класах
- •29 Методика опрацювання елементів лексики. Робота над засвоєнням лексичного значення слова. Види вправ з лексики.
- •30. Методика вивчення морфемної будови слова на уроках української мови в початкових класах
- •31. Методика вивчення частин мови.
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •33. Умови успішного формування орфографічних дій. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •34. Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •35.Твір – складова частина системи розвитку мовлення.
28. Методика формування граматичних понять на уроках мови в початкових класах
Суттєві ознаки граматичних понять – лексичні, морфологічні, синтаксичні – знаходяться у внутрішній взаємодії. Специфіка їх засвоєння зумовлена високим ступенем абстракції. Для оволодіння граматичним поняттям необхідне вміння абстрагуватися від конкретного лексичного значення слів. Мислення ж молодших школярів конкретне і потребує певної наочної опори. Такою чуттєвою основою для дитини під час засвоєння граматичних понять є мовна наочність.
Процес формування граматичних понять умовно можна поділити на чотири етапи.
Перший етап формування граматичних понять полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істот¬них ознак поняття.Виконанням таких розумових операцій (аналіз і синтез) учні абстрагуються від лексичного значення слів і виділяють граматичні ознаки, типові для даного мовного явища.
Другий етап формування граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв'язків між ними та введенні терміна. Безумовно, засвоєння терміну полегшує оперування граматичним поняттям, веде до уточнення і міцного засвоєння його.
Третій етап формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними. Так, учні усвідомили важливу ознаку поняття «частини мови»: щоб визначити, до якої частини мови належить слово, потрібно знати не тільки його лексичне значення, а й на яке питання слово відповідає.
Четвертий етап формування граматичних понять полягає в конкретизації вивченого поняття за допомогою вико¬нання вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань. Запам'ятовування дітьми граматичних визначень чи правил не може бути критерієм їх сформованості, бо діти часто не вміють користуватись ними у мовленнєвій практиці. Тому переконливим прийомом перевірки знань учнів є виконання самостійних робіт, граматич¬ного розбору, групування слів за певною ознакою тощо.
29 Методика опрацювання елементів лексики. Робота над засвоєнням лексичного значення слова. Види вправ з лексики.
Як самостійний розділ науки про мову лексика в початкових класах не вивчається. Учнями засвоюються лише деякі лексичні відомості (пряме і переносне значення слова, багатозначність, синонімія та антонімія).
Лінгвістичне ставлення до слова формується в молодших школярів у процесі словникової роботи. Вона проводиться за такими напрямами: 1. Збагачення словника (засвоєння нових слів або нових значень уже знайомих слів). 2. Уточнення словника (введення окремих слів у контекст, зіставлення, виявлення значеннєвих відмінностей між синонімами, робота з антонімами, аналіз багатозначності, переносносних значень слів тощо). 3. Активізація лексичного запасу (збагачення активного словника учнів). 4. Вилучення з дитячого мовлення нелітературних слів (діалектних, просторічних, русизмів, жаргонів) тощо.
Робота над уточненням і розширенням словника: 1. Лексичний та лексико-стилістичний аналізи мови текстів, що вивчаються на уроці: виявлення незнайомих слів і висловів, уточнення відтінків значень окремих слів і висловів, виявлення слів,ужитих у переносному значенні, добір синонімів, антонімів, визначення їх смислових відтінків, аналіз зображувальних засобів мови тексту. 2. З’ясування значення слів шляхом використання різних способів семантизації: показ предмета чи дії, демонстрація малюнків, ілюстрацій, слайдів із зображенням предметів, добір синонімів, антонімів, введення нового слова до контексту тощо. 3.Виконання завдань на добір слів із певними завданнями: прикметників для опису предметів, слів для характеристики людини, опису її зовнішності тощо. 4. Введення поданих слів у речення чи тексти: складання речень за опорними словами, заміна слів у реченні відповідними синонімами чи антонімами тощо.
Завдання учителя – навчити учнів розрізняти пряме і переносне значення слів, уживати їх у мовленні. Ознайомлення розпочинається зі спостереження над спеціально дібраними текстами, реченнями, до складу яких входять прикметники .
Ознайомлення учнів з омонімами починається в період навчання грамоти. Діти усвідомлюють, що окремі слова однаково звучать, але мають різне значення; вчаться вживати ці слова в мовленні. У процесі роботи над синонімами необхідно домагатися, щоб учні не тільки розуміли спільне або подібне між цими словами, а й засвоювали значення кожного із синонімів, його відмінних відтінків.