22. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів

У способах керівництва навчально-виховним процесом важливим є використання відповідних до теми аналізу та синтезу, доцільне їх поєднання в структурі уроку. Це основа всієї навчальної діяльності учнів на уроці мови. Однак у практиці навчання часто переважає на уроках аналітична діяльність учнів. Застосовуються різні форми аналізу – звуковий, звуко-буквений, морфемний, морфологічний, синтаксичний, орфографічний; вправи у виділенні виучуваних фактів – вибіркові диктанти та списування з певними аналітичними завданнями тощо. треба аналіз доповнювати синтезом (конструюванням) – звуковим, звуко-буквеним, морфемним, морфологічним, синтаксичним, орфографічним тощо; слідкувати за тим, щоб і аналіз, і синтез відповідали лінгводидактичній основі виучуваного мовного матеріалу.

Звукове, звуко-буквене конструювання –

- доберіть слова, які б починались голосним звуком;

- доберіть слово, в якому було б чотири звуки;

- доберіть слово, в якому було б два голосних;

- доберіть слово, в якому був би один м’який (або твердий) приголосний звук;

- доберіть слово, в якому був би один склад з ненаголошеним голосним звуком;

- доберіть слово, в якому було б два склади;

- доберіть слово, в яких звуків було б менше, ніж букв

- доберіть слово за схемою

2). Конструювання за будовою слова –

– доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення);

– побудуйте слова за схемою:  ;

– побудуйте слова з коренем -літ – за схемою: ¬ -літ (відліт, приліт, виліт, наліт);

– побудуйте слова за схемою від-  (відліт, відділ, відхід);

– доберіть слова за схемою:  -ик (столик, ключик, ножик);

3). Конструювання частин мови –

– доберіть іменники жіночого роду І відміни;

– доберіть прикметники в родовому відмінку;

– доберіть дієслова другої дієвідміни;

– прочитайте схеми, визначте, яка це частина мови, доберіть два-три приклади:

4). Конструювання речень –

– складіть речення з 2-5 слів;

– складіть речення з підметом діти;

– складіть речення з присудком сідає;

– складіть речення із словами тепла їжа;

– складіть речення за темою та підметом (“Літо” – ліс);

– доповніть речення словами, що відповідають на питання – який? яка? яке?

– з поданих слів складіть речення;

– складіть речення за схемами:

23. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах.

Реалізація ідеї вивчення мови як цілісного явища перш за все вимагає комплексного підходу до вивчення слова на уроці (Г.П.Коваль). Це важливий методичний висновок, який допомагає визначити весь зміст уроку. Слово в початкових класах на кожному уроці маємо розглядати з різних сторін – звукової, орфоепічної, лексичної, морфемної, морфологічної, словотворчої, синтаксичної, стилістичної, орфографічної з урахуванням просуненого етапу у вивченні матеріалу, завдань й цілей уроку. Отже, вже з першого класу необхідно здійснювати комплексний підхід до вивчення слова на уроці, це пояснюється завданнями з формування мовленнєвих умінь та навичок. З цією ж метою багато уваги маємо приділяти опрацюванню змісту та структури тексту, побудові його та речень. Практичним проявом реалізації такого змісту навчання є системи вправ різнорівневого мовного характеру. Наводимо їх далі за розділами програми.

Звуки і букви.

– Які звуки позначені виділеними буквами в словах речення (тексту)? Вимовте їх.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають голосні (приголосні) звуки.

– Поставте наголос у словах тексту. Підкресліть букви, що позначають наголошені голосні звуки.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’які (тверді) приголосні звуки.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’якість приголосних на письмі.

– Підкресліть слова даного тексту, в яких звуків більше, ніж букв (і навпаки).

– Складіть звукову модель слова (вказуємо в тексті).

– Назвіть на слух послідовно звуки в слові тексту (вказуємо), доберіть слово з таким же звуковим складом.

– Яким звуком починається слово, доберіть інше, щоб починалось тим же звуком.

У наведених вправах застосовуються звуковий, складовий та звуко-буквений аналізи і синтез, звукове та складове моделювання і конструювання.

Слово.

– До яких слів можна віднести дані малюнки? Підпишіть малюнки словами тексту.

– До яких слів з тексту можна віднести вислови, наприклад, «це комаха», «це метал», «це хвойне дерево» )?

– Складіть речення з виділеним у тексті словосполученням (срібний голос).

– Прочитайте підкреслене в тексті слово. В яких ще реченнях чи словосполученнях можна вжити це слово? (Носик – носик дитини, носик чайника).

– Підкресліть слова, до яких можна поставити запитання “Що рóбить?” (Що робив? Що зробив?)

– Від якого пішло слово? (Вказуємо). (Дрімота – від дрімати).

– Яке слово у тексті вжито в переносному значенні? Чому? Складіть з ним невелике речення.

Виконанням поданих вправ діти залучаються до розумових операцій аналізу та синтезу. Мають місце тут тлумачний, лексичний, словотворчий, граматичний аналізи.

Текст, речення.

– Про що говориться в тексті? Перекажіть.

– Яка головна думка тексту?

– Чого навчає текст?

– Доберіть заголовок до тексту.

– Доведіть, що це текст. З яких речень він складається?

– Знайдіть зачин (опис події чи кінцівку) в тексті (де це можливо).

– Скільки речень у даному тексті? Прочитайте. Доведіть, що це текст.

– Назвіть в реченні (вказуємо) смислові пари (в усній чи письмовій формах).

– Складіть схему реченн, наведіть приклади речень за цією схемою.

Специфіка комплексного підходу до роботи із текстом полягає в тому, що застосовується не тільки різні форми аналізу (смисловий, композиційний, лексичний, словотворчий, звуковий, звуко-буквений, граматичний), але й різні форми аналітико-синтетичних вправ (звукове, морфемне, морфологічне та синтаксичне моделювання); синтетичних