16. Формування навичок виразного читання.

Виразність – найслабкіше місце в розвитку навички читання. Молодші школярі мають оволодівати елементарною грамотою виразного читання, вчитись виділяти логічний центр в тексті, логічні наголоси в реченнях, робити паузи, підвищувати і понижувати голос, добирати відповідну інтонацію мовлення чи читання. В структурі уроку читання повинно бути спрямування на виразне читання. Це шостий етап Основне завдання шостого етапу – опрацювання партитури.

Одночасно з розвитком виразності зв’язного мовлення формуємо й техніку мовлення: дихання, чіткість і правильність вимови звуків.

Дихальний цикл складається з 3 фраз: 1) вдих, 2) видих, 3) паузи . У віршованих творах є ритмічні паузи (або віршові). Вони відіграють конструктивну роль, поділяючи рядки. Ритмічні паузи обов’язкові після кожного віршового рядочка, на них робиться затримка дихання (без добору повітря).

З технікою мовлення та читання пов’язані дикція і словесний наголос. Виразність залежить від уміння володіти голосом. Він характеризується силою, висотою, тривалістю (темп), звуковою окрасою (тембр).

Логічна виразність мовлення та читання досягається використанням її основних засобів – 1) логічних пауз, 2) логічних наголосів, 3) логічних мелодій (пониження та підвищення голосу

У реченні позначені паузи на синтагмах (єдине інтонаційно-смислове ціле в структурі речення). Виділення таких пауз полегшує читання великих речень. Найчастіше логічні паузи співпадають із розділовими знаками. Це граматичні паузи (│, кінець речення - ║).

Логічний наголос – це виділення в реченні (тексті) найголовніших слів. Логічний наголос позначається різними способами: повільною вимовою слова, підвищенням та пониженням голосу, вимовлення пошепки.Є наголос для всього тексту – це логічний центр.

Мелодика – це рух голосу (пониження, підвищення).Отже, засоби логічної виразності – паузи, наголос, мелодика. Вдумливе використання їх допомагає вірно і яскраво відтворювати текст і робити читання виразним.

Методика опрацювання партитури:

1. Формулюємо головну думку2. Визначаємо логічний центр 3. Ставимо паузи .4. Знаходимо додаткові наголоси. 5. Відтворюємо мелодику читання. 6.З’ясовуємо інтонацію читання.

17. Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах.

Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на: 1 - осмисленні змісту тексту; 2 - з’ясуванні структури (композиційний розбір); 3 - емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному; 4 - виразному читанні тексту. Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша:

1) Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту ( сприяє розширенню уявлень про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору).

2) Зразкове читання (краще напам’ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою.

Читання вірша учнями мовчки , відповіді на 1- 2 запитання для з’ясування основного змісту тексту .

1) Читання вірша всіма учнями напівголосу, відповіді на 1- 2 питання для усвідомлення елементів тексту.

2) Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, складання плану. Смисловий аналіз, «тлумачне» читання. Словесне малювання, де це можливо.

3) Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки, Складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо.

Розробляючи конспект вивчення вірша, в дидактичній структурі вивчення прозового твору замінюємо етап уроку «Сприйняття нового матеріалу» зазначеною методикою читання вірша.