10. Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання.

Навичка читання охоплює дві сторони читання: смислову й технічну. Процес оцінювання смислової сторони читання передбачає перевірку розуміння школярами переважної більшості слів. Під час оцінювання смислової сторони читання передбачається врахування рівнів розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметрів розуміння (повнота, глибина, точність).Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп.

Організаційно перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4-их класах складається відповідно до її форм: індивідуальна чи фронтальна, а також відповідно до виду читання: вголос чи мовчки.

Сформованість навички читання вголос учитель може перевіряти на кожному уроці, а спеціально - двічі на рік: в кінці першого (15-25 грудня) і другого (5-15 травня) півріччя. Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за одну хвилину, його норми зазначені у програмі з української мови та нормативних документах (вголос - 40-60 слів за хвилину у 2-ому, 65–75 – у 3-ому, 80–95 – у 4-му класах. Перевіряється вчителем сформованість навички читання мовчки. Її рівень можна визначити за швидкістю та розуміннням прочитаного. Поточну перевірку навички читання мовчки доцільно проводити, починаючи з 3-ого класу.За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки у 3-ому класі оцінки в балах не виставляють. Така перевірка має переважно прогностичний характер. У 4-ому класі цей вид читання є домінуючим і рівень його розвитку є значно вищим.

У 2-ому класі вчитель використовує вербальне (словесне) оцінювання.

Для з'ясування причин відставання учнів у оволодінні навичкою читання учителеві важливо пам'ятати, що читач сприймає текст із допомогою трьох аналізаторів - зорового, мовленнєво-рухового і слухового, таким чином створюється ланцюжок послідовності роботи очей, мовних органів і слуху. Важливим є удосконалення артикуляцї, мовленнєвого апарату, оскільки у дітей 6-10 років він недостатньо сформований.

З метою підвищення темпу читання слід тренувати органи зору для продуктивної роботи в різних режимах - сприйняття інформації горизонтально, вертикально і способом панорамного читання.

Удосконалючи навичку читання, слід постійно мати на увазі помилки внаслідок "хибного прогнозування"- учні читають знайомі слова замість нових, а це гальмує розуміння змісту тексту. Організація індивідуальної роботи над усуненням недоліків у читанні вимагає від учителя ведення окремого зошита обліку з помітками щодо правильності, свідомості, виразності, швидкості читання (проти прізвища кожного учня).

11. Розвиток техніки читання у молодших школярів.

Практика переконує в тому, що формування техніки читання -процес складний, у якому важливими є мислення і мовлення, сприймання й пам'ять, слуховий і зоровий аналізатори.

Механізм читання складається з таких трьох компонентів:

1) зорове сприйняття надрукованого чи написаного; 2) відтворення звукової форми слова 3) усвідомлення змісту. Перші два компонента пов'язані з переведенням графічної форми слова у звукову - техніка читання . Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб (побуквений, відривний складовий, плавний складовий, плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів, читання цілими); правильність, швидкість, виразність. Висока швидкість читання молодших школярів сприяє розвитку їх техніки читання, дає змогу знайомитися з більшою кількістю матеріалу, при цьому активніше засвоюється, переробляється інформація змісту прочитаного, в цілому підвищується результативність навчання.

Із швидкістю тісно пов'язані усвідомлення і правильність читання. Дуже повільне читання затримує мислення, а отже – і розуміння прочитаного. Надзвичайно швидке - призводить до помилок, що теж впливає на усвідомлення тексту.

Читати свідомо - означає повноцінно, адекватно авторському задуму, розуміти зміст прочитаного, уміти зіставляти з явищами навколишньої дійсності, доходити певних висновків у процесі читання. Основні види роботи, що сприяють свідомому читанню: складання плану прочитаного; стислий, детальний, вибірковий, творчий переказ; підсумкова бесіда; творчі роботи у зв'язку з прочитаним.

Читати правильно - означає читати безпомилково, не перекручуючи слів. Формування навички правильного читання закладається ще у добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно до літературних норм.

Виняткове значення в навчальному процесі має і виразне читання як для поглиблення розуміння змісту твору, так і для розвитку емоцій, уяви .Виразне читання - це мистецтво читання вголос, під час якого яскраво висловлюються думки, почуття автора, власне ставлення до прочитаного. Оволодіння навичками виразного читання варто починати з усвідомлення його найважливіших складових: техніки мовлення – роботи над голосом, дикцією, диханням, орфоепією; логіки мовлення - усвідомлення логічного наголосу, пауз, темпу, інтонації; емоційно-образної виразності - розвиток творчого бачення, розуміння авторського підтексту, використання міміки, жестів.