5. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою Букви я, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі.

У букварний пер.є такі основні типи уроків читання: : урок на опрацювання нової літери, урок закріплення та урок повторення вивчених букв. Урок, на якому опрацьовується нова літера, проводиться за специфічною структурою, в якій чітко, логічно, згідно провідного принципу звукового аналітико-синтетичного методу (від звука до букви) відображено поетапність виконання дій.

І. Підготовка до ознайомле з буквою «Сс». Звукові аналітико-синтетичні вправи зі звукос с, с’. 1) Розгляд малюнку зі зображенням волості рису, порівняння малої і великої букви «Сс», робота над усвідомленням лексичного значення слова «рис». 2) вимова вчителем слова «рис» з посиленням на останній звук; 3) вимова звука [с] учнями і слухання його звучання: повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на перешкоду, створену зубами і кінчиком язика, вимовляється з шумом; 4) спостереження за артикуляцією: губи зближені, кінчик язика торкається нижніх зубів; 5) характеристика: приголосний, твердий, встановлюємо спосіб позначення його фішкою; 6) гра «Піймай звук»; 7) утворення складів; 8) аналіз утворених складів: склад [са] складається із звуків [с] і [а]; 9) розгляд малюнків із зображенням рисі, 10) виділення виучуваного звуку; 11) характеристика звуку [с']; 12) гра «хто уважніший»; 13) утвори склад із поданих звуків; 14) поперемінне вимовляння звуків [с], [с’]. 15) закріплення умінь розрізняти твердий та м’який звуки [с] та [с’]; 16) розгляд предметних малюнків, їх обговорення; 17) самостійний добір слів зі звуками в різних позиціях.

ІІ. Ознайомлення з буквою «Сс»,її алфавітною назвою,аналіз графічної форми бук.

ІІІ. Вправи з читання: читання складів, робота зі складовими таблицями в Букварі; читання слів, поданих на сторінці Букваря в аналітико-синтетичній формі; читання слів у колонках (голосне,напівголосне, вибіркове, індивідуальне, творче); робота за сюжетними малюнками Букваря; опрацювання тексту;

IV. Вправи на вдосконалення аналітико-синтетичних умінь: Читання слів і тексту на іншому лексичному матеріалі; складання узагальненої таблиці.

V. Підсумок уроку.

На завершальному етапі букварного періоду першокласники ознайомлюються з такою складовою особливістю графіки, яка полягає в позначення буквами «я, ю, є» голосних [а], [у], [е] та м’якості попереднього приголосного. Ці букви вичаються на звуковій основі, тобто вже за первинного ознайомлення з ними розкривається їх звукове значення. Лексичні і текстові матеріали у Букварях дібрано так, що спочатку учні ознайомлюються з тим, що «я, ю, є» позначаються [йа], [йу], [йє], а потім усвідомлюють що вони слугують для позначення м’якості попереднього приголосного.

6. Урок письма в букварний період навчання грамоти.

Урок письма в букварний період навчання грамоти є логічним продовженням уроку читання.

На уроках письма проводиться велика робота з розвитку мовлення і мислення першокласників, формуються загальнонавчальні вміння, розв’язуються завдання виховного характеру.

І. Актуалізація опорних знань учнів, повторення вивченого матеріалу (письмо вивчених букв, складів, слів під диктовку,їх аналіз; підготовчі вправи; звукові аналітико-синтетичні вправи з виучуваним звуком); ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети та завдань уроку (створення проблемної ситуації, зацікавлення учнів даною проблемою; повідомлення вчителем теми та основних завдань уроку); ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу, розвиток умінь та навичок учнів, навчання писати нову букву (розгляд друкованої і письмової букви вчителем на дошці, поетапний аналіз і синтез, порівняння їх; пояснення написання букви вчителем на дошці, повторне написання на дошці під рахунок; підготовка до письма: обведення елементів букви в зошитах з друкованою основою за стрілками; фізкультхвилинка; письмо самої букви в зошиті, дописування цілого рядка букви; самостійне письмо, читання написаного; розфарбовування малюнків)IV. Підсумок уроку.

На уроках письма значне місце відводиться формуванню в учнів елементарних фонетичних, морфологічних, синтаксичних, лексичних та орфографічних умінь і навичок, розвитку мовлення.З цією метою учні повинні виконувати вправи на визначення і підкреслення букв, що позначають голосні і приголосні, тверді і м’які приголосні звуки та букв, що позначають м’якість попереднього приголосного; поділ слова на склади, визначення наголошеного голосного у складі.

7. Аналіз букваря.

Матеріал Букваря розміщений за періодами навчальних груп: добукварний, букварний, післябукварний. У добукварній частині міститься такий матеріал, який дає можливість розв’язувати основні програмні завдання. Формуванню уявлень про основні одиниці мови – речення, слово, звук – допомагає система умовних позначень. Досить важливим є ілюстраційний матеріал, адже він сприяє формуванню загальнонавчальних умінь та навичок. Добукварна частина. Букви на сторінці розміщені за частковим принципом, що дає змогу наповнити сторінку значною кількістю потрібних слів. Поділ на 2 етапи забезпечує: на початковому – вивчення 6 голосних букв і також приголосні. Це дає можливість вивчити тверді і м’які звуки паралельно. У цікавій формі подана робота із складами. Вміщені спеціальні вправи над словом (омоніми, синоніми, антоніми, багатозначні слова), формуванням максимально правильного мовлення у дітей. Тексти цікаві, змістовні, тематично завершені та лексично грамотні сприяють пізнанню дітьми навколишнього світу. Багато текстів містять питальні та окличні речення. Сторінки гарно проілюстровані кольоровими малюнками. У післябукварній частині Букваря вміщені цікаві тексти прозового та віршованого характеру. Відповідно до вищезазначеного у післябукварний період дітям можна запропонувати поділити віршований текст на частини, дібрати заголовок до прочитаного прозового тексту, та коротко переказати його. ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ, ПОДАНОГО НА СТОРІНКАХ БУКВАРЯ: 1) робота над предметним малюнком, аналітико-синтетичні вправи з виучуваним звуком, аналіз, синтез; 2) називання букви (друкованої великої та маленької); 3) читання слів та складів, поданих в аналітико-синтетичній формі; 4) читання слів у колонках; 5) робота над сюжетним малюнком Букваря; 6) читання речень зв’язного тексту; 7) опрацювання іншого матеріалу, що міститься на даній сторінці Букваря.