30. Державне управління системою середньої загальної середньої освіти

Державний характер управління системою загальної середньої освіти закріплений у такій системі принципів:

- доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

- доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;

- обов'язковість повної загальної середньої освіти;

- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

- гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

- органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

- незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

- науковий, світський характер освіти;

- інтеграція з наукою і виробництвом;

- взаємозв'язок з освітою інших країн;

- гнучкість і прогностичність системи освіти;

- єдність і наступність системи освіти;

- безперервність і різноманітність освіти;

- поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті1 .

Ці принципи визначають основні напрями, пріоритети освітньої політики, а отже, і характер освіти та освітніх закладів у країні.

Для послідовного проведення державної політики в сфері загальної середньої освіти в Україні створені відповідні державні органи управління: Міністерство освіти і науки, Міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади загальної середньої освіти, управління освіти обласних державних адміністрацій, відділи освіти районних (міських) державних адміністрацій.

31. Види і форми, методи внутрішнього контролю

Внутрішкільний контроль - систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителя адміністрацією школи.

Залежно від мети виокремлюють такі види внутрішкільного контролю:

1) класно-узагальнюючий контроль. Передбачає виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості та методів викладання, якості роботи класного керівника, виконання батьківських обов'язків у вихованні дітей;

2) фронтальний контроль. Спрямований на вивчення стану викладання окремих предметів, роботи класних керівників у всіх або окремих класах;.

3) тематичний контроль. Його метою є перевірка роботи всього колективу над певною проблемою, рівня знань і вмінь учнів з окремої теми або предмета, стану роботи класних керівників у певному напрямі та ін.;

4) персональний контроль. Полягає в перевірці продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня роботи учителя загалом або окремого її аспекту;

б) оглядовий контроль. Предметом перевірки є стан шкільної документації, трудової дисципліни, навчального обладнання.

Вид перевірки обирають з огляду на її мету і стан об'єкта, що є її предметом.

В управлінні діяльністю школи використовують різноманітні форми внутрішкільного контролю:

а) колективний контроль. Залучають до нього всі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків;

б) взаємоконтроль. До нього залучають керівників кафедр, досвідчених учителів і класних керівників через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів;

в) самоконтроль. Таким правом користуються найдосвідченіші учителі і класні керівники з обов'язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами;

г) адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішкільного контролю;

ґ) адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль. Здійснюють директор і його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем.

Об'єктивність будь-якого виду чи форми перевірки залежить від умілого використання методів внутрішкільного контролю, до яких належать:

- спостереження. Передбачає відвідування уроків, позакласних заходів з наступним їх обговоренням;

- перевірка документації. Охоплює роботу з класними журналами, щоденниками учнів, планами уроків, особовими справами учнів та ін.;

- опитування. Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою, письмове - за допомогою контрольної роботи (зріз), яка може передбачати відповіді на запрограмовані запитання або закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені;

- тестування. Використання методу психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей;

- ретроспективний розбір. Полягає в оцінюванні діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів та ін.