20. Державні освітні стандарти в сучасній освіті

Зміст освіти розумово відсталих учнів оновлюється і розвивається завдяки стандартизації, яка викликана кількома обставинами. По-перше, необхідністю забезпечення єдиного рівня освіти для розумово відсталих учнів у різних типах освітніх закладів, що функціонують в Україні: школи, школи-інтернати, приватні школи, реабілітаційні центри, корекційні класи при загальноосвітніх школах тощо. По-друге, розвиток сучасної теорії та практики корекційного навчання і виховання вимагає оновлення змісту освіти. По-третє, входження України в систему європейської та світової культури вимагає врахування тенденцій розвитку корекційної освіти у міжнародній освітній практиці. По-четверте, розумово відсталі діти згідно з Конституцією України мають право на здобуття такої освіти, яка гарантує їм успішну інтеграцію та адаптацію у сучасних суспільно-виробничих відносинах. Тому Державний освітній стандарт як втілення державних вимог до рівня освіти розумово відсталих школярів є обов'язковим і спільним для усіх типів навчальних закладів документом для зазначеної категорії дітей. Державний освітній стандарт — це система знань, умінь і навичок, способів діяльності, моральних цінностей, без оволодіння якими у відповідні сензитивні періоди життя стають неможливими подальший розвиток і саморозвиток, адекватний професійний вибір, соціальна адаптація, особистісне самовизначення.

В основу державної стандартизації корекційної освіти покладено вимогу неодмінної інтеграції осіб у сучасне суспільство та соціалізацію й професійну адаптацію в ньому.

У 2004 році Кабінет Міністрів України затвердив створений вперше в історії України Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Даний документ базується на основі державного стандарту для масової школи, оскільки об’єктами стандартизації виступають зміст освіти та система його формування. Освітній стандарт змінюється один раз на десять років.

Мета Державного освітнього стандарту: забезпечення особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу, дотримання наступності між: дошкільною і шкільною освітою, створення передумов для забезпечення інтегрованого та інклюзивного навчання розумово відсталих учнів.

У Державному освітньому стандарті для осіб з інтелектуальною недостатністю відображено уявлення сучасного суспільства про необхідний рівень освіченості розумово відсталих учнів з урахуванням їх психофізичних можливостей щодо його досягнення (враховано особливості психофізичного розвитку учнів з вищим та нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей), вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів, трудової і початкової професійної підготовки, корекційно-розвиткової роботи. Також враховано соціокультурні й економічні умови проживання дітей.

Основними об'єктами стандартизації виступають: навчальний план, зміст навчального матеріалу, елементарний рівень підготовки учнів. Тому Державний освітній стандарт як комплексний нормативний державний Документ включає: базовий навчальний план, вимоги до складання типових навчальних планів, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з урахуванням їх психофізичного розвитку, напрями корекційно-розвиткової роботи. Оптимальний рівень загальноосвітньої підготовки учнів забезпечується реалізацією змісту освітніх галузей у поєднанні з корекційно-розвитковою роботою. На відміну від освітнього стандарту для масових навчальних закладів, Державний стандарт освіти дітей з інтелектуальною недостатністю містить напрями корекційно-розвиткової роботи, зміст яких реалізується у корекційно-розвитковій лінії кожного навчального предмету. Корекційно-розвиткова робота забезпечує особистісний розвиток і корекцію психофізичних недоліків засобами корекційно спрямованого диференційованого та індивідуального навчання учнів.

Оптимальна структура освітніх стандартів передбачає поєднання у них державного та шкільного компонентів.

У Державному стандарті освіти навчальний матеріал розструктуровано за змістовими лініями, специфічними для кожного навчального предмету. Спільною для усіх предметів на всіх роках навчання є корекційно-розвиткова лінія, матеріал якої з роками навчання поступово ускладнюється з метою оптимізації корекційно-розвиткової роботи з учнями певного віку та в залежності від рівня сформованості у них знань, умінь і навичок.

Основна функція стандартів - позитивне вирішення завдань мотивації та організації роботи учнів з близьким доступним матеріалом, який забезпечує розвиток пізнавальної сфери, ціннісних орієнтацій, корекцію й компенсацію психофізичного розвитку, соціальної адаптації. Реалізація стандартів забезпечується виділенням достатньої кількості годин у навчальному плані.

Державний освітній стандарт втілюється на декількох взаємопов'язаних рівнях: а) загальні нормативні документи, навчальні предмети, програми; б) підручники і посібники; в) матеріали для перевірки та оцінки підготовленості учнів.

Зміст певної науки відображається у навчальному предметі – спеціально сконструйованій формі змісту, яка адаптує основи певної науки до умов і потреб шкільного навчання. Зміст навчального предмету для розумово відсталих учнів пов'язаний з метою та завданнями їх навчання й виховання, зокрема з корекційною спрямованістю педагогічного процесу. Адаптація змісту полягає у врахуванні як психофізичних особливостей учнів, так і кількості часу на вивчення предмету, взаємозв'язку його з іншими предметами.

Перелік навчальних предметів для кожного класу регламентується типовим навчальним планом для закладів, у яких навчаються розумово відсталі діти.

На відміну від масових навчальних закладів, для дітей з інтелектуальною недостатністю визначено перелік тих предметів, змістовий матеріал яких доступний для опанування, необхідний для засвоєння спеціальних і загальнонавчальних умінь та навичок, які в подальшому забезпечать успішність інтеграції, соціалізації та професійної адаптації у суспільстві. Предмети, змістове наповнення яких не доступне опануванню розумово відсталими дітьми та не має чіткої практично-прикладної спрямованості, характеризується високим теоретичним рівнем, не рекомендовано для вивчення: іноземна мова, фізика, хімія, алгебра, геометрія тощо. При цьому враховується, що загальноосвітній навчальний заклад для дітей з інтелектуальною недостатністю не ставить за мету забезпечення умов для: продовження освіти розумово відсталих дітей на рівні повної середньої та вищої