15. Засоби навчання у сучасній школі та їх роль

Засоби навчання разом із живим словом педагога є важливим компонентом навчально-виховного процесу і обов'язковим елементом навчально-матеріальної бази будь-якої освітньої установи. Вони суттєво підвищують дієвість інших елементів процесу навчання - мети, змісту, форм та методів.

Засіб навчання – це матеріальний або ідеальний об'єкт, який "розміщено" між учителем та учнем і використовується для засвоєння знань, формування досвіду пізнавальної та практичної діяльності. Засіб навчання суттєво впливає на якість знань учнів, їх розумовий розвиток та професійне становлення.

В сучасній школі широко використовуються такі засоби навчання:

1. Об'єкти навколишнього середовища взяті в натуральному вигляді або препаровані для навчальних завдань (живі і засушені рослини, тварини і їх опудала, зразки гірських порід, фунту, мінералів, машини і їх частини, археологічні знахідки і т. ін.).

2. Діючі моделі (машин, механізмів, апаратів, споруд та ін.).

3. Макети і муляжі (рослин і їх плодів, технічних установок і споруд, організмів і окремих органів та ін.).

4. Прилади і засоби для демонстраційних експериментів.

5. Графічні засоби (картини, малюнки, географічні карти, схеми).

6. Технічні засоби навчання (діапозитиви, діафільми, навчальні кінофільми, радіо- і телепередачі, звуко- і відеозаписи та ін.).

7. Підручники і навчальні посібники.

8. Прилади для контролю знань і умінь учнів.

9. Комп'ютери.

Цей перелік засобів навчання не є вичерпаним, але він містить найбільш вживані з них.

Найефективніше діють на учнів сучасні аудіовізуальні (екранно-звукові) та мультимедійні (комп'ютер з підключеними до нього аудіо- та відеотехнічними пристроями) засоби навчання. Мультимедіатехнологія має великі перспективи в педагогіці, оскільки дає змогу забезпечити автоматизацію інтелектуальної діяльності.

Дидактичні засоби полегшують безпосереднє пізнання і є важливим джерелом знань, умінь та навичок. Їх використовують для розвитку пізнавальних здібностей, полегшення закріплення опрацьованого матеріалу, перевірки гіпотез. Учитель при виборі дидактичних засобів повинен зважати на їх інформаційну, мотиваційну, управлінську та оптимізуючу можливості.

У сучасних школах упроваджують новітні засоби навчання та інформаційні технології. При цьому змінюється їх роль: від допоміжної, ілюстративної до такої, що зумовлює організування навчального процесу за спрямовуючої діяльності вчителя. Він має вибрати відповідні засоби навчання, продумати, як їх поєднати за допомогою інтерактивних методів, дібрати стратегію навчання, адекватну поставленій меті, узгодити все це з педагогічними технологіями, які він використовує.

У сучасній системі освіти все ширше застосовують такі складні технічні засоби навчання як комп'ютери і мультимедійні системи, які дають змогу максимально автоматизувати і прискорити процес навчання.

16. Форми організації навчального процесу — спосіб організацяавч ді-сгі, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком; зовнішнє виражен.узгодженої ді-сті вчителя та учнів, що здійсн. у визначен порядку,в певному режим. Загал.прийнятим формами ортанізац. навч роботи є колективна — уроки у школі, лекції та семінар заняття у вузі,екскурсії, факультатив заняття тощо та індивідуальна — сам ост. робота,дипломні та курсові проекти . Індивідуал навч. Полягає в тому, що учень виконує завдання індивідуально, але за допомогою вчителя (вивчення підручника). Індивідуал-групова форма навча. Згідно з нею учитель займається з групою дітей (10—15 осіб) Класно-урочна форма навч. Сутність її полягає в тому, що учнів одного віку розподіл, на класи, заняття з ними проводять поурочно працюють над засвоєнням одного й того ж матеріалу. Белл-ланкастерська система взаємного навч. Сутність її в тому, що через гостру нестачу вчителів один учитель навчав 200-—300 учнів різного віку. До обіду з групою старших учн, після обіду кращі учні займаються із молодш, передаючи їм знання. Замість підруч. застос. унаочнення, здебільшого саморобні Дальтон-план. Ця с-ма грунтується на забезпеч, кожного учня можливістю працювати індивідуал, згідно зі своїм темпом. З аг. плану (розкладу) занять не було, колективна робота проводилась протягом години, решту часу учні вивчали матеріал індив, звітуючи про виконання кожної теми перед учителем відповідного предмета. Бригадно-лабораторна форма навч. Розподілені на невеликі групи- бригади (по 5—7 осіб), учні вчилися за спеціал підруч. («робочими книгами»), виконували спец, визначені вчителем денні, тижневі, місячні «робочі завдання» з кожного навч. предмета. Комплексний метод навч. Його суть в об'єднанні навч. матеріалу в теми-комплекси. Класно-урочна система Її використ. полегшує вих. в учнів почуття колективізму, дає змогу використ фронтал. форми роб. з усім класом. Нині серед різноманітних організаційних форм навч, використовуваних у школі (урок,екскурсія, семінар, прак.заняття, лабор робота, практикум, факультатив, домашня самостійна робота, екзамен, залік, консультація, інструктаж), урок є основним. Це є одна з найбільш, заслуг Коменського — розробка найважливіших питань класно-урочної системи навчання і обгрунтування уроку як форми організації навчання в школі. Необхідними умовами правильної організації навчальної роботи Коменський вважав: 1) клас з незмінним складом учнів і приблизно однаковим рівнем розвитку; 2) твердо визначений час занять; 3) послідовне чергування занять і перерв; 4) одночасну роботу учителя з усім класом. Ним було запропоновано створювати у школах для навчання класи - групи з незмінним і стабільним складом учнів приблизно однакового рівня розвитку. Це давало можливість учителю вести колективну роботу одночасно з усіма учнями, а всі учні на занятті займалися одночасно одним і тим