15. Сутнісні ознаки фінансів. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями (ціна, кредит, заробітна плата).

Ознаки фінансів:1) грошовий х-ер,

2) обмеженість ресурсів, яка має абсолютний і віднос х-ер. Абсолют х-ер повяз з тим, що фін ресурсів у кожного суб’єкта є певна сума, яка обумовлена обсягом виробленого ВВП у сусп, він йде ві загал обмеженості ресурсів. Відносний х-ер полягає в тому що грошей не вистачає нікому і ніколи, бо потреби зазвичай перевищ можливості.

3)суперечливий х-ер фін відносин. Кожен суб’єкт хоче отримати якнайбільше а заплатити менше і тому це вимагає контролю для фін діяльн суб’єктів.

4) неспівпадіння в часі дох і витрат, що вимагає сист управління фін діяльністю.

5) невизначеність фін, що повяз з існув.м ризиків, тому потрібно створ сист їх мінімізації.

6) регламентований х-ер фін відносин. Види регламентованості: договірна, статутне регламентув. та законодавче.

Гроші– загальний еквівалент, за допомогою якого вимірюють витрати праці виробників, а фін – ек інструмент розподілу і перерозподілу ВВП та нац. дох Фінанси це грошові вартісні відносини. Обов’язковою умовою існув. фінансів є наявність грошей. Гроші не= фінансам. Самі по собі гроші не визначають суті фінансів, їх внутрішнього змісту і сусп. признач.. Фінансові відносини це частина грошових відносин їх сфера вужча за грошові відносини.

Ціна– грош вираз вартості товару. Ціна і фін здійснюють розподіл ВВП. Ціна визначає параметри впливу фін на всі процеси, повяз зі створ та використ ВВП. Це так тому, що при реаліз товару створюється їх вартість і обсяги фондів фін ресурсів, які будуть створені по закінченню циклу.

Категорія заробітня плата– грош вираз вартості праці. Для виплати з/п на під-ві створ фонди фін ресурсів – це свідчить про зв'язок фін і з/п. фін створ умови для функціонув. з/п. люди одержавши з/п можуть їх використовувати знову на створ фондів грош засобів та придб. товарів тривалого користув., цінних паперів з метою одерж. дох. І ці фонди є фінансами громадянина. А держ регул з/п також створюючи загальнодерж фонди, і стимулюючи певну діяльність.

Категорія кредит–рух позичкового фонду, який здійснюється через банківську сист і специфічні фін.-кредитні інститути.

Спільне кредита і фін: вони використ у кругообігу коштів і сприяють збільш ефективності вироб. При нестачі фін ресурсів під-ство залучає кредитні ресурси а при надлишку віддає.

Відмінне: =Кредит існує на ос поверненоті, платності, строковості і забезпеченості; фін ресурси надаються безкоштовно, без умови їх поверн.;=Кредитні ресурси відображають переважний рух в часі від кредитора до позичальника і навпаки – двосторонній рух, а фін ресурси мають односторонній рух вартості. =Кредитний розподіл пов'язаний з рухом грош коштів між суб'єктами. Фін розподіл здійснюється як між суб'єктами так і в їх межах по цільовому призначенню; =Кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних грошових коштів, а фін - на стадії розподілу та перерозподілу ВВП.

16. Зовнішній борг держави і його структура.

Регулювання державного боргу в основному здійснюється через накази Міністерства фінансів та окремі постанови Кабінету Міністрів України, що висвітлюють певні аспекти боргового менеджменту, але не дають цілісної картини щодо системи управління в цілому. Також законодавче підґрунтя для залучення зовнішніх коштів та співробітництва з іноземними інвесторами надають Закон «Про Державний бюджет» на відповідний рік та Закон «Про міжнародні договори України». Зовнішній борг - це сума зобов'язань країни перед зовнішніми кредиторами за непогашеними зовнішніми позиками та несплаченими за ними процентами.

Зовнішній борг - це частина державного боргу, яка підлягає сплаті у валюті, іншій ніж гривня і визначається на певну дату як різниця між сумою державних зовнішніх запозичень (прийняття зобов'язань) та сумою платежів з погашення державного зовнішнього боргу станом на певну дату, у тому числі операції на цю дату. Також розглядають зовнішній борг як суму фінансових зобов'язань країни перед іноземними кредиторами.

 До складу державного зовнішнього боргу входять:

1) прямий державний зовнішній борг, що формується через залучення іноземних кредитів, безпосереднім позичальником за якими є держава, та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик. Обслуговування цієї частини зовнішнього державного боргу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;

2) умовний державний зовнішній борг, який формується за рахунок іноземних кредитів, залучених іншими позичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг). Відповідальність щодо обслуговування цих кредитів несе безпосередній позичальник, який самостійно погашає іноземні кредити за рахунок власних коштів, тому фінансові зобов'язання держави щодо погашення таких кредитів мають умовний характер. Але у разі невиконання безпосереднім позичальником своїх боргових зобов'язань перед нерезидентом згідно з умовами угоди про позичання набуває чинності державна гарантія щодо виконання платежів на користь іноземного кредитора. У такому разі умовні державні фінансові зобов'язання стають прямими.

Зовнішній борг відповідно до переліку основних секторів економіки включає борг сектору державного управління, який являє собою зобов'язання перед міжнародними фінансовими організаціями, зарубіжними органами управління, банками та іншими зобов'язаннями, включаючи обсяги куплених нерезидентами на ринку України облігацій внутрішніх державних позик та облігацій внутрішніх державних позик, випущених в рахунок погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. За банківською звітністю про залучення та обслуговування довгострокового негарантованого кредиту визначаються зобов'язання органів місцевого самоврядування за борговими цінними паперами та зовнішніми кредитами.