52. Класифікаційні ознаки страхування
· за історичними ознаками виділяють: давні (традиційні) види страхування, нові й новітні;
· за юридичними ознаками виділяють дві форми страхування: добровільне та обов’язкове страхування;
· за організаційно-економічними ознаками ділять страхування: за сферами страхової діяльності, за спеціалізацією страховика, за видами майнових інтересів, що є предметом страхового захисту, за видами застрахованої небезпеки, за кількістю страхувальників (застрахованих осіб) та інше.
У реальному житті найбільш важливими є дві останні групи ознак. Так, розподіл страхових правовідносин на добровільні та обов’язкові чітко визначає права та обов’язки страхувальників, правові підстави здійснення страхового захисту. Сукупність видів за кожною формою страхування дозволяє оцінити соціально-економічну ситуацію в державі, спрямованість її політики, наявність реальних ризиків тощо.
За сферами страхової діяльності виділяються соціальне та комерційне страхування. Соціальне страхування є механізмом реалізації соціальної політики держави, що забезпечує захист членів суспільства від соціальних ризиків. Джерелами коштів фондів соціального страхування виступають державні та місцеві бюджети, кошти суб’єктів господарювання та громадян, які працюють. Комерційне страхування є механізмом реалізації потреб суб’єктів господарювання й людей у страховому захисті за рахунок власних коштів.
Особливості формування та управління коштами страхового фонду пов’язані із характером страхового захисту майна, відповідальності та життя і здоров’я людини. На цій основі страхові компанії у більшості країн поділяються на компанії з ризикового страхування (“Non – life”) та компанії зі страхування життя (“Life”).
Різниця між майновими інтересами страхувальника є основою для формування галузей страхування – майнове, особисте та страхування відповідальності.
Класифікація за видами застрахованої небезпеки (обсягом відповідальності) ґрунтується на концепції страхового покриття. Існує два види концепцій: «за переліком небезпек, що визначені договором страхування» та «за всіма ризиками». На цих концепціях будуються так зване пакетне страхування й часткове покриття.
За кількістю страхувальників (застрахованих осіб) розрізняють колективне та індивідуальне страхування. Серед представлених класифікаційних елементів найбільш суттєвою з погляду страхового захисту є галузева класифікація, що ґрунтується на особливостях майнового інтересу. У кожній галузі виділяються підгалузі та види страхування. Саме з останніх виникають страхові відносини між компаніями та страхувальниками. Крім того, особливості кожного виду страхування мають суттєвий вплив на фінанси страховика, результати його діяльності.
53. Структура та економічна сутність фінансового ринку
Рівень розвитку національної економіки будь-якої країни залежить передусім від ефективності її промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, її науково-технічного потенціалу та його включеності у відтворювали процес.
В основі фінансового ринку виділяють кредитний ринок (ринок банківських кредитів), ринок цінних паперів (включаючи ринок похідних фінансових інструментів) та валютний (або валютно-грошовий) ринок. Як правило, до фінансового ринку належить також ринок страхових послуг. В окремих випадках у якості складової фінансового ринку виділяють ринок золота. Найбільш визначальною в економіці є роль кредитного ринку та ринку цінних паперів. Під ринком цінних паперів розуміється ринок боргових паперів (облігацій, векселів, депозитних сертифікатів банків), пайових паперів (акцій, паїв) та похідних фінансових інструментів.
