- •1.Охарактеризувати податкові надходження бюджету.
- •2.Класифікація податків, їх характеристика за класифікаційними ознаками.
- •1. Залежно від компетенції органу, який вводить дію податкового платежу на відповідної території:
- •3. Залежно від платника:
- •4. Залежно від форми оподаткування:
- •5. Залежно від способу стягування:
- •6. Залежно від характеру використання:
- •7. Залежно від періодичності стягування:
- •8. Залежно від обліку податкового платежу:
- •3.Основні елементи оподаткування, визначення поняття «податки»
- •4.Охарактеризувати прямі і непрямі податки, навести приклади.
- •5.Що таке податкова політика і які завдання вирішуються за допомогою бюджетно-податкової політики
- •8. Характеристика функцій фінансів.
- •9. Фінансова система і її основні елементи.
- •10. Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів.
- •11. Міжнародні фінансові операції та порядок їх проведення
- •12. Сегменти міжнародного фінансового ринку.
- •13. Державні гарантії та умови їх надання
- •14. Типи і види фінансової політики держави.
- •15. Сутнісні ознаки фінансів. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями (ціна, кредит, заробітна плата).
- •16. Зовнішній борг держави і його структура.
- •17. Визначити зміст та структуру внутрішнього державного боргу.
- •18. Дайте визначення капітального та поточного державного боргу
- •19. Що таке номінальний та реальний державний борг.
- •20. Видатки державного бюджету і їх класифікація.
- •21. Джерела формування доходів державного бюджету.
- •22. Регулювання міжбюджетних відносин шляхом використання міжбюджетних трансфертів.
- •23. Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування.
- •24. Державні фінанси і їх структура
- •25. Бюджетна система та державний устрій держави
- •26. Бюджетна класифікація видатків
- •27. Організація виконання державного бюджету України
- •27. Сутність місцевих фінансів, їх структура та функції
- •29. Цілі та умови залучення кредитів міжнародних фінансових організацій
- •30. Фінансові ресурси громадян і їх структура.
- •31. Напрями використання фінансових ресурсів громадян.
- •32. Соціальні позабюджетні фонди, джерела формування їх доходів та напрями використання коштів.
- •33. Джерела формування доходів та структура видатків Пенсійного фонду України.
- •34. Наведіть класифікацію державних цільових фондів.
- •35. Джерела фінансування капіталу підприємства
- •36. Характеристика акціонерних товариств та їх типів.
- •37. Капітал підприємства та його структура
- •38. Структура власного капіталу
- •39. Активний капітал підприємства та його складові частини
- •40. Порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства
- •41. Систематизація видів капіталу підприємства за основними класифікаційними ознаками
- •42. Пасивний капітал підприємства, його структура
- •43.Дати оцінку внеску а. Сміта у науку про фінанси
- •46. Фінансова теорія Кейнса
- •47. Маржиналістські методи аналізу фінансів
- •48. Неокласицизм кінця 19 ст.
- •49. Основні функції страхування
- •50. У чому полягає сутність ризику у страхуванні
- •51. Основні елементи внутрішньої та зовнішньої структури національного страхового ринку
- •52. Класифікаційні ознаки страхування
- •53. Структура та економічна сутність фінансового ринку
- •54. Класифікація фінансових ринків
- •55. Інструменти фінансового ринку
- •56. Основні характеристики цінних паперів
50. У чому полягає сутність ризику у страхуванні
За своїм походженням ризики поділяються насамперед на природні та антропогенні. Природне походження ризиків характеризується цілковитою незалежністю причин — випадкових подій і стихійних явищ. На противагу ризикам природного походження антропогенні ризики виникають лише як наслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей.
Ризики поділяються на майнові та особисті. Незалежно від випадкової події майнові ризики виявляються на майнових об’єктах та майнових інтересах їхніх власників, а особисті — на особах людей.
Особа як об’єкт ризику є набагато складнішою за майновий об’єкт, а тому вона здатна генерувати ширшу гаму ризиків. Така особливість випливає з того, що кожна особа, як відомо, одночасно є фізичним, фізіологічним та соціальним тілом. Залежно від того, котрій із зазначених властивостей буде завдано шкоди випадковою подією, особисті ризики можуть виявлятися як ризики фізичного, фізіологічного та соціального походження.
Оскільки ризики сприймаються здебільшого в кількісних параметрах, то дуже важливим є поділ ризиків на види, класи згідно з критерієм величини. За цим критерієм ризики можуть утворювати певний ряд і поділятися на катастрофічні, великі, середні, малі та незначні. Віднесення ризику до будь-якої з названих категорій залежить від імовірності настання більших чи менших матеріальних втрат, які можуть виникнути в кожному конкретному випадку. Очевидним є те, що втрати при катастрофічних ризиках є найбільшими, а при незначних — найменшими. Проте частота появи катастрофічних ризиків є набагато меншою, ніж звичайних чи малих. Наслідками випадкових подій, передусім антропогенного походження, можуть бути не лише негативні, а й позитивні результати. Тобто у цих випадках альтернативою ризику стає його протилежність — шанс.
Імовірність настання при цьому негативних результатів також набуває ознак ризику, але особливого, спекулятивного характеру. Отже, враховуючи можливі наслідки випадкових подій, ризики можна поділити на чисті та спекулятивні — згідно з критерієм можливих наслідків. При чистих ризиках наслідок випадкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність.
Поділ ризиків на чисті та спекулятивні має важливе практичне значення, оскільки страхове обслуговування стосується лише чистих ризиків. Спекулятивні ризики, як правило, виникають при азартних іграх, лотереях, які не потребують страхового захисту, оскільки передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків.
51. Основні елементи внутрішньої та зовнішньої структури національного страхового ринку
До внутрішньої структури страхового ринку відносять:
- страхові продукти (послуги за конкретними видами договорів страхування);
- система організації продажів страхових полісів та формування попиту на страхові продукти;
- гнучку систему тарифів (ціни, пільги, штрафи, пеня);
- власну інфраструктуру страховика (агентства, контори);
- матеріальні та фінансові ресурси, що визначають фінансове становище страховика;
- ліквідність страхового фонду.
Усі елементи внутрішньої структури страхового ринку взаємопов'язані. Вплив на один із них спричиняє дію в інших. Тому управлінському складу страхової компанії важливо враховувати взаємодію цих елементів і узгоджувати їх із зовнішнім середовищем.
Зовнішнє середовище страхового ринку - це система взаємодії факторів, що оточують внутрішню систему та впливають на неї. Зовнішнє середовище страхового ринку складається з елементів, якими страховик може управляти (ринковий попит, конкуренція, ноу-хау страхових послуг, інфраструктура страхового ринку), та з тих, на які він впливати не може (чисельність населення, його вікова та статева структура, сезонні міграції, купівельна спроможність населення), але повинен враховувати у своїй діяльності.