27. Сутність місцевих фінансів, їх структура та функції

Місцеві бюджети мають свою внутрішню структуру та характерні відмінності. Так, незважаючи на те, що на сьогодні налічується місцевих бюджетів усього понад 14 тис., а найчисельнішу групу становлять сільські й селищні бюджети - більш, як 10 тис., понад 72 % всіх витрат місцевих бюджетів здійснюється через обласні бюджети (їх 24) та бюджети міст загальнодержавного і обласного підпорядкування (їх 223). Значно меншу частку становлять витрати інших видів місцевих бюджетів: сільських - 4,5 %, міст районного підпорядкування - 1,9 %, селищних - 1,8 %За своєю економічною сутністю місцеві фінанси слід розглядати як систему економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для виконання місцевими органами влади покладених на них власних і делегованих повноважень, підвищення добробуту територіальної громади й соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці. Місцеві фінанси в економічній системі держави вливають: на соціально-економічний розвиток країни; фінансову безпеку країни; фінансову стабільність розвитку економіки; добробут населення; розвиток демократії в суспільстві. З наведених даних можемо зробити висновок, що місцеві фінанси є невід`ємною системою розвитку соціально-економічного розвитку держави.

В свою чергу держава використовує місцеві фінанси як інструмент перерозподілу ВВП,державного регулювання розвитку територій,економічної в тому числі й фінансової політики, державної регіональної політики. Місцевіфінанси виконують розподільчу,регулюючу,стимулюючу,контрольну та стабілізаційну функції.

Розподільча функція місцевих фінансів проявляється у порядку фор­мування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для вико­нання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань. Кош­ти, які акумулюються в місцевих бюджетах і цільових фондах, розпо­діляються і використовуються на задоволення різноманітних місцевих потреб. Крім того, через систему міжбюджетних відносин фінансові ре­сурси, акумульовані на державному, обласному і районному рівні, перерозподіля­ються між окремими адміністративно-територіальними одиницями з метою забезпечення фінансового вирівнювання.

Реалізуючи функцію розподілу і перерозподілу значної частини ВВП, місцеві фінанси виступають важливим інструментом регулювання економічного і соціального розвитку в державі. Таким чином, поряд із державним регулюванням економічної та соціальної сфери діє ще й комунальне (муніципальне) регулювання. Держава і місцеве самоврядування розподіляють між собою функції соціально-економічного регулювання. Функції соціально-економічного регулювання, які забезпечують фінанси місцевих органів влади, не обмежуються вилученням, розподілом і перерозподілом частини ВВП. Місцеві органи влади, як і держава, у сфері своєї компетенції здійснюють також і нормативне (правове) регулювання соціально-економічної діяльності, тобто вони встановлюють певні правила поведінки господарюючих суб’єктів в межах власної компетенції.

Регулююча функцію полягає в заохоченні або стримуванні ділової активності юридичних і фізичних осіб - підприємців на підвідомчій місцевим органам влади території завдяки механізмам оподаткування (збільшення/зменшення ставок місцевих податків і зборів, надання пільг), кредитування, визначенні напрямів витрачання місцевих фінансових ресурсів з метою вирівнювання бюджетної забезпеченості територій і зменшення фіскальних дисбалансів, поступовому усуненні відмінностей соціально-економічного розвитку. Крім того, надання громадських послуг також є однією з форм регулювання економічного і соціального розвитку.

Контрольна функція місцевих фінансів реалізується в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні міс­цевих бюджетів й складанні звіту про їх виконання. Сфера контрольної функції не обмежується місцевими бюджетами, а включає інші фонди грошових коштів та загалом усі фінансові ресурси, які знаходяться в роз­порядженні органів місцевого самоврядування. Контрольна функція місцевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове й економне використання.

Стимулююча функція місцевих фінансів полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо зацікавленими у збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних джерел доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів, які надходять у їх розпорядження.

Стабілізаційну функцію має на меті зниження адміністративних бар'єрів й інших дій місцевих органів влади для згладжування економічних коливань і нерівностей у бюджетній забезпеченості, створення умов для сталого соціально-економічного розвитку підвідомчої території.

Функція фіскального інструменту. Місцеві фінанси, як і державні фінанси є фіскальним інструментом. Різниця між цими двома інструментами полягає в тому, що межі фіскальної діяльності місцевих органів регламентуються державою. Фіскальна ж діяльність держави ніким не обмежується.

Дана функція виявляється через встановлення місцевих податків і зборів. Місцеві органи влади можуть надавати пільги із сплати місцевих податків і зборів. Таким чином місцева влада залучає додаткові інвестиції, сприяє новому будівництву, розширенню підприємницької ініціативи. Чим менше розвинена територія, тим більші податкові пільги надають її органи влади. При цьому держава теж бере участь у розвитку відсталих (депресивних) територій (створення спеціальних економічних зон).

Роль і значення фіскальної політики місцевих органів влади для розвитку економіки в Україні на сьогоднішній день дуже незначні. Якщо в розвинених європейських країнах місцеві податки і збори є основним дохідним джерелом місцевої влади, то в Україні їх частка в загальному обсязі доходів місцевих бюджетів складає лише 3%.

Функція інструменту фінансування громадських послуг. Місцеве самоврядування, як і держава, є інститутом, який надає громадські послуги. В європейських країнах функції між державою і місцевим самоврядуванням у сфері надання громадських послуг поділені так, що на місцеві органи влади покладається відповідальність за фінансування громадських послуг соціального характеру, у той час як центральна влада фінансує послуги економічного характеру, оборону держави, безпеку території.

У США, Канаді, Англії до 90% всіх витрат на освіту, 70 – 90% витрат на оздоровлення та до 70% витрат на соціальне забезпечення фінансується за рахунок витрат місцевих органів влади. В Україні місцеві органи влади фінансують до 80% усіх видатків зведеного бюджету України на соціальний захист населення, понад 80% видатків на соціально-культурну сферу, 75% видатків на освіту, понад 90% на охорону здоров’я, майже 70% - на молодіжну політику, фізкультуру і спорт,майже повністю за рахунок місцевих бюджетів фінансується житлово-комунальне господарство.

Функція інструменту економічного зростання. Дана функція виявляється через капітальні вкладення, через діяльність на ринках позичкового капіталу, нерухомості, землі. Іншими словами, місцеві органи влади поряд з державою створюють загальні умови для економічного зростання.

Місцеві фінанси як система економічних ресурсів має свої складові, які заключаються в: а)видатках (поточні, розвитку, на фінансування власних повноважень, обов'язкові, факультативні, на фінансування делегованих повноважень);б)доходи (власні, закріплені, передані, податкові, неподаткові); в)способи формування доходів (місцеві податки і збори, частки загальнодержавних податків, комунальні платежі, доходи від майна та землі, що належать місцевій владі, доходи комунальних підприємств, кредити, комунальні позики, трансферти); г)місцеві фінансові інститути (громадські послуги, самостійні місцеві бюджети, комунальна форма власності, позабюджетні валютні, цільові фонди, місцеві податки і збори, комунальний кредит, фінанси комунальних підприємств, комунальні платежі); 5)суб'єкти (територіальні громади, міські, селищні, сільські ради, їх голови, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах адміністрації та ради, Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України); е)об'єкти (фінансові ресурси у фондовій формі, фінансові ресурси у нефондових формах); є)взаємовідносини (між суб'єктами системи, між місцевими фінансами та іншими ланками фінансової системи держави).

Якщо говорити про роль місцевих фінансів, зазначимо про наявність прямого зв’язку між зростанням їх ролі і ролі місцевих органів влади в соціально-економічній сфері держави. Однак, розширення завдань і функцій місцевих органів влади в сучасних умовах стримуються відставанням процесу становлення місцевих фінансів.