3.4 Щеплення паростку

При цьому способі щеплення насіння пророщують до такого стану, щоб росток досяг 0,5 см. Потім паростки клиновидно вирізують до кореневої шийки. Росток-щепу переносять на ендосперм з первинними корінцями тієї форми, яку намічено прищепити, де росток так само зрізаний і є клиновидний виріз. Прищепу, щільно вставлений в клиновидний виріз підщепи, притискають, обмазують тістом і переносять у вологу камеру.

Приблизно через 2 – 3 дні відбувається зрощення щеплень, які переносять в горщики або ящики, де вони швидко укорінюються і рушають у ріст [3,15].

3.5 Щеплення аблактуванням

При щепленні злакових рослин способом зближення (аблакатуванням) (Рис.3.3) набирають однакові за своїм ростом рослини через півмісяця після посіву насіння і садять в посудину парами. Одне з посаджених рослин повинно належати майбутній підщепі, а інше – майбутній прищепі. Після цього ті ділянки стебла у рослин, які хочуть зблизити, оголюють по довжині на 0,5 см. Спочатку видаляють лист і знімають стінку соломи у вузлі до половини або 3/4 товщини. При цьому потрібно прагнути до того, щоб рани були рівновеликі і точно збігалися. Потім з'єднують прищепу з підщепою, місце з'єднання прищепу з підщепою, місце з'єднання обв'язують і поміщають у вологу камеру.

Днів через 14– 15 компоненти зростаються. Обв'язку знімають, поступово видаляють у щепи коріння і зрізають верхівку у підщепи.[15]

Рисунок 3.4 – Щеплення аблактуванням

4. Щеплення цибулинніх рослин

Методика і техніка щеплень у цибулинних однодольних рослин зовсім не розроблена.

Ч. Дарвін у своїй роботі «Зміна тварин і рослин під впливом одомашнення» описує спосіб щеплення цибулин синього і червоного гіацинта, коли цибулини розрізали навпіл і складали разом, в результаті чого вони зросталися і давали загальне стебло.

Т. А. Монакіна і Р.Т. Соловей описують способи щеплення однодольних цибулинних рослин. Найкращі результати дав спосіб поздовжнього зрощування двох половинок різних цибулин. Цибулини розрізають гострою безпечною бритвою через середину донця, де поміщається брунька. Потім різні половинки цибулин (різних сортів, видів) щільно складають і перев'язують мачулою або нитками. Щеплені рослини поміщають в горщики з вологим піском або кристалізатор, застелений вологою або фільтрувальним папером. В такому вигляді вони витримуються при температурі 20–25°С протягом 20–30 днів. Коли цибулини добре зростуться, їх можна висаджувати в городньо-польові умови [15].

5 Бульбові і кореневі щеплення

Бульбові щеплення застосовні до бульбових рослини (картопля, топінамбур, жоржини та ін). Опис способів дає Ч. Дарвін у згаданій раніше мною книзі. Тут можна намітити два способи:

- щеплення бульб навпіл через вічка

- щеплення окремими вічками

Перший спосіб полягає в тому, що різні рослини розрізають навпіл через вічка, потім їх щільно складають і обв'язують ниткою або мачулою, щоб половинки не роз'єдналися. Всі інші вічки на тій і іншій половинках бульб руйнують, крім того через який зроблений зріз. Бульбові щеплення поміщають в умови підвищеної температури (близько 20°С), де відбувається їх хороше зрощення. Потім щеплення висаджують в городньо-польові умови.

При другому способі щеплення вічки бульби однієї рослини (сорту, виду) витягують за допомогою циліндричних свердел і вставляють у відповідні виїмки бульби іншої рослини. Коли пересаджені вічки зростуться з бульбою іншої рослини, їх можна висаджувати в полі [17, 12].