2.2 Щеплення з видаленням точки росту підщепи
При видаленні точки росту підщепи, розріз у неї роблять через сім'ядольний вузол; тоді щепу вкладають зверху розрізу. Перший лист підщепи повинен бути залишений, щоб надалі з пазухи цього листа отримати бічний пагін. Пагони можуть з'явитися з пазух сім'ядолей, але ці пагони здебільшого дають деформовані листки, а пагони бувають неміцні і швидко відламуються. Крім того, наявність листа у підщепи забезпечує нормальний розвиток його кореневої системи.
Після обв'язки щеплення поміщають у вологий парничок [3,15].
2.3 Щеплення в трубку
Цей спосіб щеплення найчастіше застосовується в тому випадку, коли підщепа-гарбуз переросла, або при щепленні щеп до дорослих гарбузових підщеп. Стебло гарбуза порожнисте; його зрізають і в порожнину вставляють прищепу, як в трубку. У щепи перед вкладанням здирають колом епідерміс, а в порожнині (трубки) гарбуза стінки колом злегка ранять голкою. Цей прийом сприяє кращому зіткненню діяльних клітин прищепи з діяльними клітинами підщепи, і прищепні компоненти міцно зростаються. Якщо щеплення здійснюється з дорослими рослинами, то кінець петлі з прищепою може бути прикритий скляним ковпаком, щоб створити вологі умови для щеплення [2,4].
2.4 Догляд за щепленнями
Насамперед необхідно підтримувати достатню вологість повітря в «парничку», де знаходяться щеплення, для чого час від часу необхідно зволожувати пісок або землю. Температура навколишнього середовища повинна бути не нижче 25оС. На 5-6-й день раму «парничка» можна відкривати і рослини «привчати» до відкритого повітря і сонячних променів. При правильному розвитку рослин, на 7-8-й день їх можна виставити на пряме сонячне світло. Після цього щеплення не вимагають майже ніякого особливого догляду. Рослини треба щодня добре поливати розчином селітри (10 г на відро).
Треба стежити за тим, щоб мочало не стягувало сильно прищепу. У разі необхідності мочало слід трохи підрізати і перев'язати вільніше, але не знімати його до висадки рослини в полі.
Висадку щеплень в ґрунт проводять тільки після припинення заморозків [3,15].
3 Щеплення злакових рослин
Техніка і методика щеплення злакових рослин ще мало розроблені, але вже і зараз цілим рядом авторів, які проводили щеплення злакових культур, запропоновано декілька способів щеплення.
3.1 Щеплення зрушеним в ріст зародком
За 24 години до щеплення насіння прищепи і насіння підщепи замочують у чашці Петрі при температурі 15–18оС. За цей час насіння набухають і злегка рушають у ріст. Потім зародки обох форм (як підщепи, так і прищепи) зрізають безпечною бритвою; зародок прищепи переносять на ендосперм підщепи. Перенесений зародок щільно притискають до ендосперму, а краї з'єднання змащують коллодіумом (краще – рідким тістом). Після засихання коллодіума або тіста щеплені насіння поміщають у вологу камеру (під скляні ковпаки, стакани тощо) і залишають там доти, поки не відбудеться зрощування, на що потрібно 2–3 дні. Потім щеплені насіння висівають у горщики або ящики [3,15].
3.2 Щеплення зародком у сухому стані
У цьому випадку бритвою на сухому насінні зрізають зародок зі щитком. Щиток при цьому не повинний бути ушкодженим. Потім зародок голкою обережно переносять на ендосперм іншої сім'янки, у якої теж видалений зародок. Склеювання проводять шляхом змазування поверхні ендосперму кашкою з борошна, приготовленої з чистого ендосперму насіння того сорту, на який роблять щеплення.
Щеплення цим способом можна ще робити і наступним чином: певна кількість зерна сорту, призначеного для підщепи, опускають у воду приблизно на добу. Потім набряклі насіння витягують з води, зрізають зародки, а замість них прикладають зародки прищепи, зрізані з сухого насіння. Струм, при прикладанні зародок приклеювати кашкою з борошна не треба, так як в результаті засихання ендосперму насіння – підщепи зародок-щепа щільно приклеюється до ендосперму. Насіння, щеплені таким способом, можна зберігати кілька днів, і їх легко висівати, не боячись роз'єднати щепу від підщепи [3,15].
3.3 Щеплення зародком, паростком і приростком в наземний вузол
У цьому випадку підщепою служить доросла рослина перед початком колосіння, а прищепою – зачаток, паросток і проросток.
Перед щепленням оголюють вузол, у який намічають провести щеплення і роблять клиноподібну щілину збоку через вузол; потім відокремлюють від ендосперму зачаток, паросток, проросток. Росток, проросток клиновидно загострюють, поміщають в клиновидний розріз вузла (Рисунок 3.3), щільно притискають і обв'язують. Можна, звичайно, замість клиноподібної щілини робити простий зріз; тоді зародок, росток, проросток переносять на рану, притискають і обв'язують. Щеплення поміщають у вологу камеру, де вони і знаходяться до повного зрощення прищепи та підщепи [3,15].
Рисунок 3.3 – Щеплення в наземний вузол