1.8 Щеплення трав’янистих рослин у польових умовах
Якщо відсутні теплиці, оранжереї та парники, то щеплення деяких, особливо рослин які добре зростаються можна проводити і в польових умовах. У цих випадках щеплення роблять найчастіше в розщіп. Місце з'єднання підщепи і прищепи обв'язують мачулою, а потім накладають вологу пов'язку з вати. Необхідно стежити, щоб не відбувалося пересихання вати, для чого час від часу поверхню ватної пов'язки слід змочувати водою. Крім того, для запобігання щеплення від прямих сонячних променів її затінюють, прикривають листом толевої паперу або великим листом якої-небудь рослини (лопуха, соняшнику тощо). Після зрощення пов'язки видаляють.[15].
2. Щеплення гарбузових рослин
До сімейства гарбузових належать гарбуз, огірки, дині, кавуни та інші рослини. Між цими рослинами можна робити найрізноманітніші щеплення: огірка на диню, огірка на гарбуз, дині на гарбуз і т. п. Особливо поширені щеплення дині на гарбуз, якими займалася С. П. Лебедєва в Тимірязєвській с.-х. академії. Нею розроблено два способи щеплення дині на гарбуз, які я опишу нижче.
Насіння гарбузових рослин попередньо пророщують в чистій тирсі при температурі 20–25о. Як тільки насіння наклюнуться, їх висівають в ящики. Насіння висівають в дрібні борозенки рядами на 4 см один від іншого і в борозенках на 4–5 см. Потім насіння засипають землею так, щоб їх закрити.
Насіння проростає на 2-гу, а сходять на 4–5-ту добу. Щепи динь, кавунів або огірків вирощують у ящиках без пересадки їх в горщики.
Гарбуз найчастіше служить підщепою, а тому, як тільки у неї з'являються сім'ядолі, рослини потрібно розпікірувати в горщики. Для щеплення необхідно отримати підщепні рослини зі злегка витягнутим під сім'ядольному коліні, що досягається вирощуванням їх при високій температурі.
Коли рослини достатньо розвинуться, тобто добре зміцніють, під сім'ядольне коліно буде товстим і почнеться розвиток других справжніх листків, тоді приступають до щеплення.
Існує три способи щеплення гарбузових рослин (Рисунок 2.2). Перші два способи запропоновані С. П. Лебедєвою, третій спосіб запропонований О. А. Гашковою [3,15].
Рисунок 2.2 – Щеплення дині на горлянку
2.1 Щеплення із залишенням точки росту підщепи
У цьому випадку у підщепи гарбуза роблять розріз між сім'ядольним листям на під сім'ядольному коліні у вертикальному напрямку, зверху вниз, відступаючи від сім'ядольного вузла на 0,25 см. Розріз роблять довжиною не більше 1,5 см, до повного росту стебла гарбуза. Лист гарбуза повинен бути зворотного боку, щоб при подальшому розвитку він не затінював щепи. Якщо уважно придивитися до стебла гарбуза між сім'ядолями, то можна побачити дві смужки, які розташовані поруч одна з одною і спрямовані зверху вниз.
Прищепна рослина (диня, огірок, кавун та ін.) зрізується з кореня. З боку сім'ядольних листків з двох сторін стебла прищепи зрізують тонкий шар шкірки (епідермісу), залишаючи дві інші сторони не зрізаними. Потім щепу вкладають в розріз підщепи. Все це роблять дуже обережно, для того щоб не зашкодити рослині. При такому розрізі виходить хороше зрощення прищепи з підщепою.
При вкладанні щепи не можна торкатися його зрізаних сторін. Щоб щепа краще увійшла в розріз підщепи, потрібно натиснути стовбур підщепи пальцем лівої руки – одним на себе, а інших від себе, – і ранка легко розкриється.
Коли щепа вкладена у підщепу, щеплення обв'язують м'яким мачулою, рослину рясно поливають і ставлять у вологу камеру – «парничок». При дотриманні правил можна домогтися гарних результатів [15].