7. Післямова

Звичайно, важко порівнювати досвід роботи ВІЛ-сервісних програм і організацій в різних країнах світу з огляду на різне соціально-економічне, законодавче та політичне становище, а також часом несхожі епідеміологічні фактори, які превалюють в кожній з них. На це неодноразово вказували західні дослідники.⁴⁶ Проте пильне спостереження за тенденціями в профілактиці ВІЛ дає змогу виокремити підходи, які виявилися більш успішними, ніж інші. Наприклад, головною характеристикою країн, яким вдалося попередити широкомасштабну передачу ВІЛ/СНІДу гетеросексуальним шляхом стали попереджувальні стратегії зменшення шкоди від зловживання наркотиками серед СІН. Такі стратегії допомагали стримувати епідемію в межах цієї групи і таким чином запобігли її виходу в широкі прошарки населення.⁴⁷

Менше аналогічних досліджень проводилося серед таких спільнот, як ЖКС і ЧСЧ. Проте практичний досвід ВІЛ-сервісних організацій в багатьох країнах світу демонструє ефективність саме впровадження таких програм профілактики ВІЛ серед цих уразливих категорій населення, які базуються на зменшенні ризику та пропаганді більш безпечних статевих зносин. На підставі опрацьованої інформації⁴⁸ автор цього звіту дійшов висновку, що, зокрема, при вирішенні соціально-медичних проблем секс-бізнесу завжди треба пам’ятати, що статус є дуже важливим питанням для секс-робітниць і робітників. Тому необхідно якомога ширше залучати ЖКС до планування, реалізації та оцінки програм допомоги та тренінгу волонтерів. Необхідно всіляко розвивати та зміцнювати можливості спільноти ЖКС самостійно відстоювати свої права та інтереси. Те саме стосується й ЧСЧ.

Для отримання результату в боротьбі з розповсюдженням вірусу імунодефіциту людини необхідний комплексний міждисциплінарний підхід. Тим паче, що наслідки епідемії в Україні вже відбиваються не тільки на індивідуальному рівні, але й на сімейному, галузевому, регіональному, національному.

З урахуванням необхідності вищезазначеного міждисциплінарного підходу та представленого в цьому огляді досвіду діяльності дроп-ін-центрів для СІН, ЖКС і ЧСЧ можна сформулювати мінімальний набір послуг з профілактики ВІЛ серед представників цих уразливих до ВІЛ категорій населення. Для зручності та наочності зведемо його в наведену нижче таблицю.

Компоненти мінімального пакету послуг з профілактики ВІЛ серед СІН, ЖКС і ЧСЧ
Аутріч-робота та консультування за принципом «рівний—рівному»	Поширення профілактичної інформації стосовно ВІЛ/СНІДу шляхом взаємодії з цільовими групами населення (зокрема, з використанням консультантів з-поміж рівних, групових заходів та акцій, телефонних «гарячих ліній», дроп-ін-центрів, інтерактивних Інтернет-чатів тощо)
Залучення засобів масової інформації	Поширення профілактичної інформації стосовно ВІЛ/СНІДу, розробленої та спрямованої спеціально на СІН, ЖКС і ЧСЧ, за допомогою ЗМІ (напр., телебачення, відео, радіо, преса, друковані матеріали, зовнішня реклама, WWW тощо)
Розповсюдження презервативів (і лубрикантів)	Розповсюдження чоловічих кондомів і жіночих презервативів разом з лубрикантами або їхній соціальний маркетинг
Добровільне консультування та тестування на ВІЛ	Добровільне тестування на ВІЛ, яке поєднується з наданням консультацій під час отримання результатів клієнтами
Лікування ІПСШ	Діагностика та лікування ІПСШ професійним медичним персоналом
Обмін голок і шприців для СІН	Обмін голок та шприців, навчання безпечним ін’єкційним прийомам; може супроводжуватися замісною терапією в межах, дозволених чинним законодавством
Зв’язки зі спеціалізованими медичними закладами та органами соціальної опіки	Забезпечення зв’язків зі спеціалізованими медичними закладами та органами соціальної опіки для людей, які живуть з ВІЛ. Сюди відносяться медичні заклади, які надають антиретровірусну терапію, психологічну допомогу тощо, а також державні органи та заклади, які надають соціальну допомогу та підтримку

В цій таблиці позначені шість базових компонентів мінімального пакету послуг з профілактики ВІЛ для СІН, ЖКС і ЧСЧ, а також їхніх партнерів/клієнтів, поєднання яких має на меті допомогти цільовим групам засвоїти регулярні практичні заходи зі зменшення шкоди ін’єкційного вживання наркотиків і ризику незахищених статевих стосунків. Ці компоненти включають в себе: (1) аутріч-роботу та консультування за принципом «рівний—рівному»; (2) залучення засобів масової інформації; (3) розповсюдження презервативів (і лубрикантів—особливо для ЖКС і ЧСЧ); (4) добровільне консультування та тестування на ВІЛ; (5) лікування ІПСШ та (6) обмін голок і шприців для СІН. Напевно, не можна очікувати, щоб одна організація або заклад забезпечували надання водночас всіх компонентів цього пакету. Скоріш за все таке завдання виконується завдяки скоординованим діям різних організацій, донорів та інших зацікавлених сторін. Крім того, налагодження зв’язків між окремими компонентами цього пакету допомагає ефективно забезпечити профілактичні потреби цільових категорій населення, про які йшлося в цьому огляді. Також додатковий сьомий компонент, тобто забезпечення зв’язків зі спеціалізованими медичними закладами та органами соціальної опіки, дає можливість людям, які одержали позитивний результат тестування на ВІЛ, отримувати додаткові послуги.

До бажаних підтримуючих елементів втручання, які полегшують впровадження зазначених профілактичних заходів і підсилюють їхню ефективність, можна додати між іншим дії, спрямовані на подолання стигми та дискримінації СІН, ЖКС і ЧСЧ, гуманізацію законодавства та державної політики стосовно цих категорій населення, мобілізацію цих спільнот.

А зручним осередком реалізації багатьох індивідуальних і групових профілактичних заходів, а також згуртування спільнот служать вже добре відомі читачеві дроп-ін-центри.