67) Історія та сучасний стан національних бібліотек різних країн світу: Великобританія.

Британська бібліотека (англ. British Library) — національна бібліотека Великої Британії. Закон про її створення шляхом об'єднання бібліотеки Британського музею і ряду менш значущих колекцій було прийнято парламентом у 1972 році; нова будівля бібліотеки в Лондоні відкрилася 1 липня 1973 року. Одна з найбільших бібліотек світу (кількість одиниць зберігання перевищує 150 млн). Бібліотеку Британського музею було засновано у 1753 року на основі бібліотеки сера Ганса Слоуна, до якого входили англосаксонські й латинські середньовічні рукописи, придбані ним у Роберта Коттона та Роберта Гарлі. Король Георг II підтримав ідею заснування й подарував музею королівську бібліотеку (яку почав збирати Едуард IV), а разом з нею й право обов'язкового примірника усіх книг, які виходять в межах Великої Британії.

У 1823 р. музейна збірка поповнилася бібліотекою Георга III. У 1850-их роках в будівлі Британського музею відкрився знаменитий читальний зал. У XX столітті до бібліотеки надійшли найдавніші друковані книги і буддистські рукописи з Дуньхуана та унікальна колекція юдаїки.

Британська бібліотека має три відділення:

• Британська бібліотека, корпус на Сент-Панкрас (St. Pancras). Тут, у новому корпусі, спорудженому в 1998 році знаходяться основні книжкові фонди.

• Газетна бібліотека в Лондоні (Newspaper Library in London (Colindale) абонує 50 000 газет і журналів з усього світу.

• Британська бібліотека в Бостон Спа (British Library in Boston Spa, Yorkshire), це філія бібліотечного обслуговування, що займається абонементом та обробляє замовлення читачів з інших міст Великої Британії і з-за кордону (4 млн замовлень на рік).

Загалом 150 млн одиниць зберігання^[1], з них 14 млн книжок, 12 500 інкунабул (одна з найбільших збірок у світі), 920 000 назв журналів і газет, 58 млн патентів, 3 млн звукозаписів.

Найцінніші колекції та унікати

• Середньоазіатська колекція Штайна;

• «Діамантова сутра», найдавніша друкована книга у світі;

• Ліндісфарнське євангеліє ;

• Два примірники «Біблії Гутенберга» ;

• Дві копії 1215 року «Маґни карти» (Magna carta) ;

• Єдиний у світі рукопис епосу Беовульф ;

• 347 сторінок Синайського кодексу ;

• Планісфера Контаріні, перша друкована карта Нового світу;

• Рукописні партитури Баха, Моцарта, Малера, Бріттена;

• Рукописи Леонардо да Вінчі

68) Історія та сучасний стан національних бібліотек різних країн світу:

Німеччина.

Національна бібліотека Німеччини (нім. Deutsche Nationalbibliothek (DNB)) — центральне сховище друку та національний бібліографічний центр Федеративної Республіки Німеччини. Завдання бібліотеки: створення вичерпного документного архіву безтермінового збереження літератури Німеччини та німецької екстеріорики (германіки); популяризація німецької та німецькомовної літератури та культури; координація розробки та вдосконалення німецьких бібліографічних та інших бібліотечних стандартів і правил.

Національна бібліотека складається з трьох самостійних книгосховищ:

• Deutsche Bücherei Leipzig

• Національна бібліотека у Лейпцигу, заснована у 1912 р. Фонд нараховує 14,3 млн. одиниць збереження.

• Deutsche Bibliothek Frankfurt

• Національна бібліотека у Франкфурті-на-Майні, заснована у 1947 р. Фонд — приблизно 8,3 млн. одиниць.

• Deutsche Musikarchiv

Німецький музичний архів, заснований у 1970 р. як філія Бібліотеки у Лейпцигу. Фонд — 1,5 млн. одиниць.

Після возз'єдання Німеччини ці три установи були об'єднані у Німецьку бібліотеку (Die Deutsche Bibliothek). У 2006 р. бібліотека отримала статус національної бібліотеки і теперішню назву.

Національна бібліографія, що збирається й публікується Національною бібліотекою Німеччини, включає:

• всі публікації, видані у Німеччині;

• всі німецькомовні публікації, видані поза межами Німеччини;

• всі переклади німецькомовних публікацій, видані поза межами Німеччини;

• всі іншомовні публікації про Німеччину, видані поза її межами (германіка);

• друковані праці, написані або опубліковані німецькомовними емігрантами у період з 1933 по 1945 рр.

Особливістю Німецької національної бібліотеки є наявність в ній виключно німецькомовної літератури та літератури про Німеччину інших країн. Ця бібліотека не є універсальною, тобто в ній не діє принцип: збирати літературу з усіх країн, усіма мовами світу та про всі наукові напрямки, як, наприклад, у Французькій національній бібліотеці. Відносно пізнє створення Німецької національної бібліотеки, її неуніверсальний характер та децентралізація тісно пов'язані з новою й новітньою історією Німеччини: тривалою роздробленістю, поділом внаслідок Другої світової війни, подоланим лише в 1990 році та принципом федералізму. Відсутність повноцінної універсальної Національної бібліотеки компенсується в Німеччині системою спеціальних тематичних напрямів (нім. Sondersammelgebiete (SSG)). Так кожна крупна бібліотека має кілька таких напрямів або тем, за якими вона збирає всю наявну літературу з усіх країн. Компенсаторним, але, водночас, і конкуренційним фактором є також наявність у Німеччині двох великих універсальних бібліотек — Державної бібліотеки в Берліні та Баварської державної бібліотеки — які за величиною й значенням можуть конкурувати з такими універсальними національними бібліотеками, як Французька національна бібліотека чи Британська бібліотека.