Стратегія підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року

2010

Зміст

1. Огляд стратегій розвитку міста, що розроблялися у 2005-2008 рр. 3

2. Аналіз сучасного стану економіки міста 5

2.1. Загальний огляд 5

2.2. Аналіз активів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова 11

2.3. Аналіз бар'єрів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова 12

5. Напрями та завдання реалізації Стратегії 22

5.1. Розвиток кластеру туризму 22

6. Організація і моніторинг виконання Стратегії 50

6.1. Структура реалізації 50

Вступ

Україна стоїть перед рядом важливих економічних завдань, які ще більше поглибились через теперішню фінансову кризу та економічний спад. Серед цих завдань:

• Успішно інтегруватися в європейську і світову економіку

• Закінчити перехід від планової економіки до вільного ринку

• Впроваджувати реформи, необхідні для підвищення конкурентоспроможності економіки міста

Для ефективного вирішення цих завдань потрібно координувати дії органів влади (центральних, обласних і місцевих), бізнесу, навчальних і науково-дослідних установ та громадянського суспільства. Досвід показує, що ті міста, які правильно спозиціонують себе зараз, щоб бути конкурентоспроможними в майбутньому, швидше вийдуть з кризи і успішно розвиватимуться протягом тривалого часу. Тобто теперішня ситуація вимагає узгодження позицій щодо довготермінової стратегії підвищення конкурентоспроможності Львова та її успішної реалізації.

Саме з цією метою команда спеціалістів з Міської ради, менеджери проектів з Фонду «Ефективне управління» і консультанти компанії Monitor Group у жовтні 2008 року почали співпрацю для оцінки економіки Львова і розробки довготермінової стратегії підвищення конкурентоспроможності міста.

На початку проекту команда проекту спільно з широким колом зацікавлених сторін сформулювала бачення Львова для його подальшого економічного розвитку. Для втілення цього бачення в життя потрібно провести ряд сфокусованих ініціатив, спрямованих на розвиток галузевих кластерів і формування економічної платформи, яка сприятиме як розвитку самих кластерів, так і економіки міста загалом.

1. Огляд стратегій розвитку міста, що розроблялися у 2005-2008 рр.

Стратегія підвищення конкурентоспроможності міста Львова, розроблена консалтинговою компанією Monitor Group в співпраці з Львівською міською радою в рамках проекту економічного розвитку регіонів Фонду «Ефективне Управління».

Дана стратегія підготовлена у відповідності до ЗУ “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України“.

Стратегія має на меті окреслити пріоритети та підходи при формуванні відповідного плану заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності економіки міста Львова.

Основою запропонованої стратегії є методологія побудови економічних кластерів.

Кластер - це географічно близька група взаємопов'язаних компаній і суміжних установ у певній сфері, які мають спільні характеристики та взаємодоповнюють одна одну. Кластери відіграють дуже важливу роль для підвищення конкурентоспроможності економіки міста, оскільки вони сприяють інноваціям, підвищують загальну продуктивність і цим покращують добробут міста.

При підготовці проекту було оцінено попередні стратегічні ініціативи з метою кращого розуміння змісту, на якому базуватиметься даний проект. На даний момент для міста Львова уже було розроблено 7 стратегій (розроблялися у 2005–2008 рр.).

Ці стратегії включали ряд галузей, в основному туризм, суспільний розвиток, надання послуг, охорону навколишнього середовища та Євро-2012; економічному розвитку надавалося менше уваги. Після ретельного аналізу попередніх проектів ключові їх рекомендації були враховані при підготовці Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста.

Узагальнюючи, можна зробити такі висновки: економічний та соціальний розвиток міста повинен концентруватися на високих технологіях та інноваціях, побудові міжнародної співпраці, вдосконаленні інфраструктури та доступі інвесторів до регіону. Потрібно вдосконалювати управління ресурсами та людським капіталом. У сфері надання послуг особливу увагу потрібно надати освіті та науці, співпраці між наукою і бізнесом, а також оновленню міської інфраструктури і транспорту.

Ключовими пріоритетами для розвитку туризму повинні стати просування рекреаційного, бізнесового та культурного туризму, а також відновлення історичних пам’яток, інфраструктури, охорона навколишнього середовища.

Євро-2012 вважається чудовою можливістю для міста сконцентрувати зусилля на будівництві необхідних споруд, оновленні інфраструктури та системи безпеки.

Однак, більшість із цих рекомендацій так і не були виконані. Серед основних перешкод – розробка ключових стратегічних документів (а не планів дій), обмеження участі зацікавлених осіб та нагромадження рекомендацій, у яких не виділені пріоритети. Іншою ключовою перешкодою для втілення цих стратегій було те, що вплив тіньової економіки на офіційну економіку та економічне зростання Львова був недооцінений.

2. Аналіз сучасного стану економіки міста

2.1. Загальний огляд

Львів – унікальне місто з багатою культурною спадщиною. Центральна частина міста з численними історичними пам’ятками, музеями і церквами знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Як колишня столиця Галичини і найбільш населене місто Західної України, Львів відомий як ворота з України в Європу.

Західна ментальність і підприємницький дух його мешканців відображені у великій кількості малих і середніх підприємств в економіці міста, яка представлена близько 20 унікальними кластерами, які і створюють диверсифіковану економічну базу. Ці кластери підтримує сформована структура освіти – 38 вищих навчальних закладів і понад 130 000 студентів, які становлять основу людського капіталу міста.

Окрім сильного бажання львів’ян покращити бізнес-середовище міста, існує зацікавленість з боку іноземних інвесторів, яких Львів приваблює значними людськими ресурсами і конкурентною оплатою праці.

Наявність привабливих для інвесторів факторів призводить до притоку іноземних інвестицій, більша частина яких приходять з Німеччини, Польщі і Росії. Підтвердженням аналізу, поданого вище, є позитивна динаміка надходження прямих іноземних інвестицій в економіку міста починаючи з 2004р. Зокрема, за останні два роки Львову вдалося значно збільшити притік прямих іноземних інвестицій до міста.

В розрізі на 1 мешканця інвестиції у 2008 році становили 763,8 дол. США та відповідно 655,0 дол. США у 2007 році.

При розробці стратегії підвищення конкурентоспроможності Львова необхідним було чітке розуміння реалій та бар'єрів для розвитку міста, з першочерговим фокусуванням на чотирьох ключових сферах, а саме: економіці, суспільстві, наданні послуг та довкіллі, які впливають на конкурентоспроможність міста. Проведений аналіз значною мірою базувався на інтерв'ю із зацікавленими сторонами, спостереженнях експертів та обмежених вторинних даних.

• Економічний розвиток

• Структура економіки

• Міжнародна взаємодія

• Масштаб тіньової економіки

• Демографічні тенденції

• Вікова та національна структура

• Рівень добробуту в місті

• Ключові соціальні проблеми

• Рівень та причини забруднення та інші екологічні проблеми

• Особливості розташування Львова та вплив на довкілля

• Карта надання послуг

• Зобов’язання міста та наявний бюджет

• Ключові невирішені проблеми

Детальніший аналіз цих чотирьох факторів впливу на конкурентоспроможність міста показує, що загалом Львів володіє значними превагами і потенціалом для розвитку.

Щ одо економічних показників розвитку міста, то важливо відмітити, що протягом останніх п’яти років рівень добробуту громадян Львова значно підвищився завдяки прискореним темпам економічного зростання:

• Економіка Львова демонструвала швидке зростання протягом останніх п’яти років

  • Обсяги продажів промислової продукції зростали у середньому на ~20% за рік і досягли ~$1,5 млрд. у 2007р.

  • Обсяги будівельних робіт зростали щорічно на ~35% та досягли ~$0,6 млрд. у 2007р.

  • Обсяги послуг зростали в середньому на ~23% в рік та досягли ~$0,9 млрд. у 2007р.

  • Товарообіг оптової та роздрібної торгівлі зростав у середньому на ~1% та ~32% в рік та сягнув $2,8 млрд. і $1,2 млрд.

  • … що було зумовлено збільшенням обсягу інвестицій

  • Капітальні інвестиції збільшилися більш, ніж у п’ять разів за останні 5 років та досягли ~$1 млрд. у 2007р.

  • Хоча інвестиції в інновації становили усього ~3% від загального обсягу капітальних інвестицій, після “Помаранчевої революції” їхні обсяги зростали майже на 60% в рік

  • У 2007р. притік інвестицій зріс майже у чотири рази у порівнянні з 2006р. та досяг ~$0,3 млрд.

  • … а також супроводжувалося збільшенням обсягів міжнародної торгівлі

  • У 2007р. офіційний імпорт товарів та послуг у Львів дорівнював ~$0,8 млрд., експорт - ~$0,4 млрд.

  • Починаючи з 2005 року, обсяги імпорту та експорту зростали в середньому на 26% та 15% у рік

  • Як результат – підвищення рівня добробуту у Львові

  • Розмір офіційної зарплатні у Львові збільшився майже у 4 рази, але все ще залишається на відносно низькому рівні – $262 в місяць за даними 2007 року

  • Середня чисельність офіційно зайнятого населення у Львові збільшувалась щорічно на 1,7% та досягла ~285 000 чол. у 2007р.

  • Тим не менше, тіньова економіка становить значну частку від усієї економіки міста

  • У Львові дуже висока частка тіньової економіки – за оцінками, від 30 до 80 відсотків

  • У періоди політичної нестабільності в місті спостерігався спад в обсягах іноземних інвестицій та інвестицій в інновації

  • Велика кількість малих підприємств у Львові має обмежений потенціал для зростання і не може запропонувати привабливі кар’єрні перспективи для молоді

П орівняння із іншими містами ЦСЄ показало, що Львів має суттєву превагу у наявності великої кількості студентів, тим не менше низька заробітна плата і відсутність привабливих пропозицій працевлаштування призводять до значного “відтоку інтелекту” у більші міста України, зокрема, Київ та за кордон. Це у свою чергу викликає загальне старіння нації:

• Чисельність населення Львова – від 760 тис. до 1 млн. чол.

  • Офіційна чисельність населення міста у 2007р. становила ~760 тис. чол.

  • Деякі опитувані вважають, що чисельність населення сягає від 850 тис. до 1 млн. чол.

  • Міська рада планує “реєструвати” неврахованих людей, щоб отримувати додаткове фінансування з державного бюджету

• Спостерігаються негативні демографічні тенденції

  • Протягом останніх двох років у Львові спостерігалося природне зменшення чисельності населення, оскільки народжуваність була меншою за смертність

  • Населення старіє: середній вік – ~39р. у 2007 році (збільшення на 1,2 роки з 2002р.)

  • Частка працездатного населення зростає, але в той же час частка пенсіонерів зросла з 19,7% у 2002 році до 21,4% у 2007 році

• Львів залишається освітнім центром із великою кількістю студентів

  • У Львові знаходиться 38 вищих навчальних закладів, що робить місто провідним освітнім центром Західної України

  • У Львові навчається майже 130 000 студентів (15% від населення міста)

• Тим не менше, ключовою соціально-економічною проблемою є “відтік інтелекту”

  • Значна кількість кваліфікованих професіоналів залишила місто протягом останнього десятиріччя

  • Спеціалісти їдуть до Києва, а також до Польщі, Іспанії, Португалії, Греції та Італії

  • Львів потерпає від нестачі професійних менеджерів, підприємців, професіоналів прикладних спеціальностей, а також від “радянського” менталітету та протидії змінам

  • Через значну трудову міграцію за кордон певні родини живуть з одним із батьків, або іноді діти взагалі живуть без батьків, під наглядом третьої сторони

М істо потерпає від високого ступеню зносу активів. Тим не менше, деякі проблеми міських послуг важко вирішувати на рівні міської влади, що зумовлено обмеженими можливостями внутрішнього фінансування та сильним впливом держави:

• Забезпечення міських послуг обмежується бюджетом міста та платоспроможністю населення

  • У 2007 році бюджет був обмежений – ~$250 млн., з яких ~55% було виділено на послуги, що надаються державою, і лише ~35% - на ініціативи з розвитку міста, враховуючи інвестиції в інфраструктуру міста та поліпшення якості послуг

  • Муніципальні підприємства функціонують на межі збитковості та не мають коштів для капітальних інвестицій

  • Населення не може повністю фінансувати комунальні та державні підприємства

    • Як результат, заборгованість муніципальних підприємств у 2007р. сягнула ~67% від доходів

    • Первісна оцінка визначає чотири напрямки послуг, що вимагають термінової уваги

  • Освіта: Високий рівень корупції (хабарі студентів), що послаблює довгострокову конкурентоспроможність; освітня матеріально-технічна база також недофінансується

  • Дороги: дороги у незадовільному стані; тільки ~$3 млн. було виділено для експлуатації ~600 км міських доріг у 2007 році

  • Утилізація сміття: поточна потужність менша необхідної – існуюче сміттєзвалище було створено 50 років тому

  • Вода: Через інфраструктурні обмеження виникають перебої у водопостачанні

  • До того ж, існує декілька інших проблемних сфер, що впливають на надання міських послуг

  • Висока частка тіньової економіки впливає на охорону здоров’я (наприклад, хабарі за медичні послуги), що зумовлено низькою зарплатнею кваліфікованих спеціалістів (~$200-300/місяць)

  • Високий рівень бюрократії та непрозорих процедур у розподілі та праві власності на землю стимулюють тіньову економіку у секторі будівництва (наприклад, отримання дозволу на використання землі займає до 2 років)

  • Значна частина трамвайних шляхів була побудована на початку 20 століття та потребує значної модернізації, що також стосується супровідної електричної інфраструктури

  • Для вирішення зазначених проблем необхідне тісне співробітництво між областю та державою

  • Держава та область разом відповідають за надання деяких основних міських послуг, і вони ж володіють основними міськими активами (наприклад, університети, аеропорт, залізничний вокзал, значна частина історичних пам’ятників)

  • Партнерство між державою та областю надзвичайно важливе для фінансування численних капітальних інфраструктурних проектів (наприклад, підготовка до Євро-2012, модернізація міста)

У Львові немає промислових підприємств, що дуже забруднюють довкілля, проте місто має досить невдале планування, що призводить до проблем із транспортом, а вони, у свою чергу, впливають на екологію міста:

• Львів було спроектовано кілька сторіч тому

  • Центр міста було спроектовано кілька сторіч тому із розрахунку на 260 000 мешканців (деякі вулиці та будівлі з’явилися ще у 13 сторіччі)

  • Центральна частина міста знаходиться під охороною ЮНЕСКО, що створює перешкоди для змін у плануванні міста, а також будівництва та відновлення споруд

  • Центр міста має радіальну систему руху транспорту, що тепер спричиняє проблеми через збільшення кількості транспортних засобів

  • Забруднення довкілля, у першу чергу, спричиняється міським транспортом

  • Львів ніколи не був головним промисловим центром, і забруднення довкілля у місті спричиняється надмірною кількістю міського транспорту в центрі, а також побутовими відходами

  • Близько 95% забруднення повітря спричиняється транспортними засобами, і лише 5% - стаціонарними джерелами, до яких відносяться житлово-комунальні підприємства, що надають послуги з теплопостачання та водопостачання і є необхідними для життєзабезпечення міста

  • Забруднення повітря зі стаціонарних джерел у Львові є досить незначним – 2,9 тон/1000 мешканців, у порівнянні з Києвом (9,7)

  • Забруднення довкілля міським транспортом (60,1 тон/1000 мешканців) є вищим за показники по Україні (55,4), проте нижчим у порівнянні з Києвом (74,5)

  • Забруднення води відбувається, в першу чергу, через потрапляння каналізаційних стоків у річку

  • Інфраструктурні проблеми також мають непрямий вплив на рівень забруднення

  • Опитування, проведене серед мешканців Львова в 2007 році, свідчить, що забруднення довкілля є головною проблемою міста

  • Однак опитувані переважно пояснювали забруднення довкілля низьким рівнем послуг у двох сферах:

    • Міський транспорт: корки, поганий стан аеропорту, нестача якісного міського транспорту

    • Інфраструктура: проблеми з міською каналізацією, прибиранням/збиранням сміття