- •Архівна та бібліотечна справа України у діп. 1
- •Сутність, об’єкт та функції державної інформаційної політики (діп).
- •Функції
- •Класифікація різновидів інформації та форм захисту інформації в українському та міжнародному законодавстві. Класифікація різновидів інформації
- •Форми захисту інформації
- •Форми захисту інформації в українському та міжнародному законодавстві
- •Закони України:
- •Постанови кму:
- •Галузеві стандарти:
- •Правове регулювання обігу відкритої, таємної та конфіденційної інформації.
- •Архівна та бібліотечна справа України у діп.
- •Право громадян на інформацію як міжнародно-правова норма.
- •Видавнича та музейна справи у діп.
- •Музейна справа
- •Чинники, пріоритети, напрями реалізації діп. Чинники
- •Пріоритети
- •Напрями реалізації
- •Відкритість інформації.
- •Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки України .
- •Доктрини, стратегії і концепції інформаційної безпеки (кібербезпеки) сша як інформаційного лідера сучасного світу.
- •Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки єс.
- •Основні положення Окінавської Хартії глобального інформаційного суспільства
- •Міжнародні стратегії інформаційної безпеки та реальна практика модернізації відносин інформаційної безпеки України у сфері внутрішньої політики та у системі сучасних міжнародних відносин.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки[ред. • ред. Код]
- •Укази Президента України[ред. • ред. Код]
- •Концепція інформаційної безпеки України (2015р.).
- •V. Прикінцеві положення
- •Стратегічні документи щодо формування інформаційного суспільства в Україні.
- •Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007-2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні Загальна частина
- •Сучасний стан розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Мета, принципи та завдання
- •Етапи та основні напрями реалізації
- •Загрози, виклики, вразливості й ризики як основні категорії в теорії та практиці інформаційної безпеки.
- •3.Класифікація видів та загроз інформаційної безпеки.
- •Державна політика у сфері змі.
- •Особа, суспільство та держава як суб’єкти інформаційних відносин.
- •Архівна та бібліотечна справа України у діп.
- •Діп щодо рекламно-виставкової діяльності.
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Входження України до європейського інформаційного простору: проблеми та перспективи.
- •Закон України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні».
- •Закон України « Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».
- •Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007-2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Закон України «Про інформацію».
- •Конвенція про кіберзлочинність.
- •Закон України « Про доступ до публічної інформації».
- •Про доступ до публічної інформації (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2011, № 32, ст. 314)
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II порядок доступу до інформації
- •Розділ III суб'єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації
- •Розділ IV реалізація права на доступ до інформації за інформаційним запитом
- •Розділ V оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації
- •Розділ VI прикінцеві положення
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні.
- •Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні Загальна частина
- •Сучасний стан розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Мета, принципи та завдання
- •Етапи та основні напрями реалізації
- •Основний механізм впровадження Стратегії
- •Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
- •Поширення ідей розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань
- •Оціночні (контрольні) показники та індикатори розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Очікувані результати
- •Європейська конвенція про транскордонне телебачення.
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава iVа
- •Глава V
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Проблема правового забезпечення функціонування інтернет-ресурсів в Україні.
- •Концепція інформаційної політики України.
- •Аналітичні питання:
- •Основні способи протидії загрозам, реагування на виклики та керування ризиками в сфері інформаційних відносин.
- •Зарубіжний досвід вироблення та реалізації діп. Японія
- •Європейський союз
- •Велика Британія
- •Німеччина
- •Франція
- •Естонія
- •Хорватія
- •Упровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури.
- •6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах.
- •7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
- •8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
- •9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури
- •10. Розвиток новітніх систем і технологій
- •11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій
- •12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери
- •13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів
- •14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери
- •Національна безпека та національні інтереси перед викликом інформаційних війн як “продовження політики іншими засобами”.
- •Сучасна інформаційна революція та війни “четвертого покоління”.
- •Інформаційна безпека як оборонна інформаційна війна.
- •Інформаційна безпека за сферою застосування
- •Суттєві (з позицій іб) властивості інформації
- •Забезпечення іб держави
- •Інтернет та інші “високі технології” як знаряддя інформаційних війн.
- •Світові інформаційні війни та міжнародні аспекти інформаційної безпеки.
- •Інформаційна зброя: міфи та реальність.
- •Інформаційні війни у вимірах загроз та викликів національній й міжнародній безпеці.
- •Інформаційно-культурна експансія та “культурні війни” сучасності.
- •Україна як об'єкт експансії[ред. • ред. Код]
- •Україна як суб'єкт експансії[ред. • ред. Код]
- •Інформаційні війни у контексті сучасної боротьби з тероризмом на національному й міжнародному рівнях.
- •Спеціальні інформаційні операції (сіо) у сфері міжнародних відносин.
- •Інформаційна політика держави під час місцевих виборів 2015 в Україні.
- •Механізми запобігання маніпулятивному впливу на суспільну свідомість.
- •1. Зміни в ситуаціях взаємодії:
- •Знаково-символьна інфраструктура країни як сфера інформаційного протиборства (приклад України та Росії).
- •Мова та мовна політика як сфера інформаційного протиборства (приклад України).
- •Відродження національної пам’яті та “переписування історії” у контексті інформаційно-психологічних війн.
- •1. Голодомор знову став геноцидом.
- •2. Велика Вітчизняна війна знову стала радянсько-німецькою.
- •3. Кримських татар знову депортують, а не примусово виселяють.
- •4. Знову говоритимемо про оун.
- •5. Реабілітація жертв сталінських репресій тепер часткова.
- •Інформаційні технології й глобальна антитерористична війна.
- •Шляхи та напрями вдосконалення антитерористичного законодавства
- •Проблеми попередження інформаційних війн й засадничі принципи міжнародного інформаційного права.
- •Принципи міжнародного інформаційного права
- •Інформаційне суспільство та інформаційна політика як сфера стратегічного партнерства Україна – єс.
- •Співробітництво України з єс у медійному просторі.
- •Безпека Інтернету як сфера співробітництва державних й недержавних організацій України та єс.
- •Міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.
- •Іміджева стратегія, спрямована на реалізацію стратегічних пріоритетів України.
- •4.1. Забезпечення європейської якості освіти
- •4.2. Наукова і науково-технічна діяльність
- •4.3. Кадрова політика та формування інноваційної культури
- •4.4. Розвиток міжнародних стратегічних партнерств та професійного співтовариства
- •4.5. Навчально-методичне та інформаційне забезпечення
- •4.6. Формування активної громадянської позиції
- •4.7. Формування іміджевої політики
- •4.8. Розвиток матеріально-технічної бази
- •Російське іномовлення як інструмент маніпулювання громадською думкою у трансатлантичному просторі.
- •Українське іномовлення: проблеми і перспективи.
- •Інформаційне забезпечення формування громадянського суспільства в Україні.
- •Політика правового регулювання діяльності засобів масової інформації і комунікації в Україні.
- •Концентрація медіа-бізнесу в Україні.
- •Характеристика сфери мас-медіа України:
- •Практичні завдання:
- •Висвітліть цілі діп
- •Дайте оцінку теоретичним особливостям вироблення та реалізації діп.
- •Дайте оцінку значущості інформаційних пріоритетів в українському державотворенні. Пріоритети
- •Поясніть необхідність сталого розвитку інформаційної сфери держави.
- •Розкрийте сутність сучасних механізмів управління та регулю вання діп.
- •Схарактеризуйте принципи та науково-методичні засади аналізу діп
- •Дайте характеристику внутрішнього стану національної інформаційної політики України.
- •Визначте та оцініть фактори зовнішнього середовища національної інформаційної політики України.
- •Визначте особливості зарубіжного досвіду вироблення та реалізації діп.
- •Європейський союз
- •Велика Британія
- •Німеччина
- •Франція
- •Естонія
- •Хорватія
- •Схарактеризуйте стан нормативно-правової бази діп та шляхи її вдосконалення.
- •Проаналізуйте дієвість політики держави щодо забезпечення захисту стратегічних національних інтересів в інформаційній сфері.
- •Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі розбудови держави.
- •Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі консолідації суспільства.
- •Проаналізуйте роль інформаційної політики держави щодо забезпечення європейської та євроатлантичної інтеграції України.
- •Довідка про нато
- •Співробітництво з нато
- •Законодавча база
- •Звіт Держкомархіву про виконання Цільового плану Україна - нато на 2009 рік
- •Проаналізуйте намагання маніпулювати громадською думкою з боку окремих змк, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної та упередженої інформації.
- •Проаналізуйте рівень інтегрованості України у міжнародний інформаційний простір.
- •Проаналізуйте проблему монополізації ринків інформаційного простору, зокрема у сфері телебачення та радіомовлення.
- •.Проаналізуйте рівень використання української мови в аудіовізуальних (електронних) та друкованих засобах масової інформації.
- •Проанадізуйте рівень забезпечення доступу громадян України до українських змі.
- •Заборона трансляції російських телеканалів: виконання, ефективність, наслідки.
- •Заборона російського кінопродукту: виконання, ефективність, наслідки.
- •Проаналізуйте нагальні потреби в сфері інформаційної безпеки: що не зроблено і яких заходів має бути вжито.
- •Проаналізуйте еффективність комунікаційної політики влади.
- •Проаналізувати міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.
- •Запропонувати варіанти створення і просування неповторної ідеологеми країни.
Інформаційна зброя: міфи та реальність.
Інформаці́йна збро́я (англ. Information weapon) — сукупність спеціалізованих (фізичних, інформаційних, програмних, радіоелектронних) методів і засобів тимчасового або безповоротного виводу з ладу функцій і служб інформаційної інфраструктури в цілому або окремих її елементів.
Засіб здійснення інформаційних операцій.
До типів ІЗ можна віднести [1]:
засоби розвідки, отримання інформації з інформаційних, телекомунікаційних і подібних систем;
засоби впливу на інформацію, яка обробляється в інформаційних системах, наприклад, на програмно-математичне забезпечення цих систем;
засоби впливу на інформаційну інфраструктуру;
засоби впливу на людину та суспільну свідомість у цілому.
Поняття та види інформаційної зброї Інформаційна зброя, відповідно до одного з існуючих визначень - це комплекс програмних і технічних засобів, призначених для контролю інформаційних ресурсівоб'єкта впливу і втручання в роботу його інформаційних систем. Інформаційна зброя можливо класифікувати за методами впливу на інформацію, інформаційні процесита інформаційні системи противника. Цей вплив може бути фізичним, інформаційним, програмно-технічних або радіоелектронним. Фізичний вплив може бути здійснене шляхом застосування будь-яких засобів вогневого ураження. Однак більш коректним було б віднести до інформаційного зброї фізичного впливу кошти, призначені виключно для впливу на елементи інформаційної системи: протирадіолокацій ракети, спеціалізовані акумуляторні батареї генерації імпульсу високої напруги, засоби генерації електромагнітного імпульсу, графітові бомби, біологічні та хімічні засоби впливу на елементарну базу. Інформаційні методи впливу реалізуються за допомогою всієї сукупності засобів масової інформації та глобальних інформаційних мереж типу "Інтернет", станціями голосової дезінформації. Так як основним елементом інформаційної інфраструктури є люди, мотивація діяльності яких базується на їх фізіологічних, соціальних та інформаційних потребах, то правильно розраховане застосування так званих інформаційно-психологічних методів впливу надає прямий вплив на рівень безпеки держави. Засобами реалізації програмно-технічних методів є комп'ютерні віруси, логічні бомби і апаратні закладки, а також спеціальні засоби проникнення в інформаційні мережі. Дані кошти використовуються для збору, зміни і руйнування інформації, що зберігається в базах даних, а також для порушення або уповільнення виконання різних функцій інформаційно-обчислювальних систем. Програмно-технічні засоби можна класифікувати відповідно до виконуваних з їх допомогою завданням на кошти збору інформації, засоби спотворення і знищення інформації і засоби впливу на функціонування інформаційних систем. Причому деякі засоби можуть бути універсальними і використовуватися як для спотворення (знищення) інформації, так і для впливу на функціонування інформаційних систем об'єкта впливу. Кошти збору інформації дозволяють виробляти несанкціонований доступ до комп'ютерних систем, визначати коди доступу, ключі до шифрів або іншу інформацію про зашифрованих даних і по каналах обміну передавати отримані відомості зацікавленим організаціям. В даний час розроблені спеціальні програмні продукти, так звані "ноуботи" (Knowbot - Knowledge Robot), які здатні переміщатися в інформаційній мережі від комп'ютера до комп'ютера і при цьому розмножуватися, створюючи копії. Засоби спотворення і знищення інформації включають програмні продукти "Троянський кінь" ("Trojan Horse"), "Черв'як" ("Worm"), а також численні комп'ютерні віруси, кількість яких перевищує 60 тисяч. "Троянський кінь" дозволяє здійснити прихований несанкціонований доступ до інформаційних масивів. Він активується по команді і використовується для зміни чи руйнування інформації, а також сповільнювати виконання різних функцій системи. "Черв'як" - це сторонній файл, сформований всередині інформаційної бази данихсистеми. Він здатний змінювати робочі файли, зменшувати ресурси пам'яті, а також переміщати і змінювати певну інформацію. До засобів впливу на функціонування інформаційних систем відносяться "Логічні бомби", "Бомби електронної пошти" і т. д. Логічна бомба являє собою інструкцію, що знаходиться у неактивному стані до отримання команди на виконання певних дій на зміну або руйнування даних, а також порушення працездатності інформаційно-обчислювальних систем. Так, в ході війни в Перській затоці Ірак не зміг застосувати проти багатонаціональних сил закуплені у Франції системи ППО, так як їх програмне забезпечення містило логічні бомби, активізовані з початком бойових дій. Бомби електронної пошти - це великий обсяг несанкціонованих повідомлень з метою збільшення навантаження на сервер таким чином, щоб він став недоступний або його ресурси стали недостатніми для нормальної роботи. Саме таким чином було заблоковано в березні 1999 р . на три доби сервер НАТО. Невідомий адресат регулярно надсилав на адресу Північноатлантичного блоку близько 2000 телеграм на день, які переповнили електронний "поштову скриньку". Радіоелектронні методи впливу припускають використання засобів радіоелектронного придушення, радіоелектронної розвідки та деякі інші. Основним призначенням такої зброї є контроль інформаційних ресурсів потенційного супротивника і приховане або явне втручання в роботу його систем управління та зв'язку з метою дезорганізації, порушення нормального функціонування або виведення їх з ладу як у мирний, так і у воєнний час при діях самостійно або в поєднанні з іншими засобами впливу на супротивника. Основними способами і методами застосування інформаційної зброї можуть бути: · Нанесення збитків окремим фізичним елементам інформаційної інфраструктури (руйнування мереж електроживлення, створення перешкод, використання спеціальних програм, що стимулюють виведення з ладу апаратних засобів, а також біологічних і хімічних засобів руйнування елементарної бази); · Знищення або пошкодження інформаційних, програмних і технічних ресурсів противника, подолання систем захисту, впровадження вірусів, програмних закладок і логічних бомб; · Вплив на програмне забезпечення та бази даних інформаційних систем і систем управління з метою їх спотворення або модифікації; · Загроза або проведення терористичних актів в інформаційному просторі (розкриття і загроза оприлюднення або оприлюднення конфіденційної інформації про елементи національної інформаційної інфраструктури, суспільно значущих і військових кодів шифрування, принципів роботи систем шифрування, успішного досвіду ведення інформаційного тероризму тощо); · Захоплення каналів ЗМІ з метою поширення дезінформації, чуток, демонстрації сили та доведення своїх вимог; · Знищення і придушення ліній зв'язку, штучна перевантаження вузлів комутації; · Вплив на операторів інформаційних і телекомунікаційних систем з використанням мультимедійних та програмних засобів для введення інформації в підсвідомість або погіршення здоров'я людини; · Вплив на комп'ютерне обладнання бойової техніки і озброєнь з метою виведення їх з ладу. 2. Функції інформаційної зброї Інформаційна зброя застосовується для надання інформаційного впливу, що може бути інформаційно-технічних або психологічним. Інформаційно-технічне вплив здійснюється переважно з метою порушення роботи й виведення з ладу телекомунікаційних систем та електронних баз даних (наприклад, шляхом створення електромагнітних завад чи дезорганізації їх роботи в результаті несанкціонованого доступу) з допомогою вірусів чи «логічних бомб». Вплив інформаційного зброї на окремі групи людей організовується головним чином у рамках психологічної війни. Так, передбачається використання інформації з метою впливу на людську психіку, тобто для надання певного психологічного впливу, здатного призвести до зміни поведінки об'єкта в потрібному напрямку. На думку деяких американських фахівців, існує кілька форм психологічної війни: операції проти населення, військ і командування збройних сил противника, а також культурнаекспансія. Операції, спрямовані проти населення. Використання під час їх проведення методів психологічного впливу, об'єктом якого є населення какогo-якої держави, може здійснюватися як м'яко (з метою формування сприятливого ставлення до присутності і діям своїх військ), так і жорстко (з іншими цілями), і є важливим доповненням до військовим операціям. Операції, спрямовані проти військ противника. На думку американських дослідників, при психологічному впливі в ході операцій на війська супротивника в першу чергу повинні враховуватися мотивація поведінки військовослужбовців, пов'язана зі страхом бути убитим чи отримати каліцтва, а також ненависть солдатів, що знаходяться на передовій, по відношенню до тих, хто відсиджується в тилу . Так, під час війни в зоні Перської затоки (1991) органам, відповідальним за проведення психологічнихоперацій МНС, вдалося переконати частину іракських військовослужбовців в тому, що якщо вони залишать свої дуже вразливі позиції, то зможуть зберегти своє життя. Ця теза підкріплювався точковими ударами союзників по іракським опорних пунктах. Операції, спрямовані проти командування військ противника, введення в оману якого є важливим завданням психологічного впливу. Так, під час кризи в зоні Перської затоки іракське військове керівництво вважало, що США будуть використовувати ВПС обмежений час безпосередньо перед проведенням наземньк операцій. Авіанальоти ж американської авіації тривали 38 діб. Командування ЗС Іраку також своєму розпорядженні дані, згідно з якими МНС збиралися висадити морський десант на узбережжі Кувейту. Однак ці плани не були втілені в життя. У процесі розгортання військ антиіракської коаліції у зоні Перської затоки значна частина заходів по дезінформації здійснювалася згідно спеціальним планом комітету начальників штабів збройних сил США. Культурна експансія. Серед західних фахівців поки немає єдиної думки з питання про те, чи є культурна експансія видом психологічного впливу. Однак очевидно те, що багато країн серйозно стурбовані масштабами вторгнення в їх національну культуру західної (переважно американської) масової культури. Побоювання викликані тим, що привнесені з боку культурні цінності поступово витісняють традиційне культурну спадщину того чи іншого народу, знижують рівень національної самосвідомості, а все це може призвести до негативних наслідків у політичній сфері. Чим більше залежний супротивник від інформаційних систем при ухваленні рішення, тим більше він уразливий до ворожого маніпулювання цими системами. Програмні віруси впливають тільки на ті системи, в яких є програми. Засоби радіоелектронної боротьби можуть бути застосовані лише проти озброєних сил, що використовують радіо та електроніку. Електромагнітні гармати не будуть впливати на ворожих кур'єрів. Хоча ці та передбачає, що тільки постіндустріальні держави або групи уразливі в інформаційній війні, зворотне також може мати місце з двох причин. По-перше, доіндустріальне або аграрне суспільство все-таки має вразливі системи. По-друге, індустріальні суспільства можуть придбати велику частину їх телекомунікаційної структури у більш розвинених постіндустріальних суспільств. У державах або групах з високим рівнем розвитку техніки набір цілей атак на стратегічному рівні дуже багатий: телекомунікації і телефонія, космічні супутники, автоматизовані засоби ведення фінансової, банківської та комерційної діяльності; енергосистеми; культурні системи; і весь набір обладнання та програм, на підставі яких ворог отримує знання. Стратегічні інформаційні системи у високотехнологічних державах часто дублюються на оперативному рівні. Всі вони уразливі для атаки. Інформаційна війна не повинна відкладатися до тих пір, поки ворожість не стане відкритою. Лідери супротивника не захочуть воювати, якщо вони припускають одне з наступного: що насильство - це погано, або що у них не буде союзників, або що на них будуть накладені санкції, що перешкоджають продовженню війни, або що їх індустріальна база не зможе забезпечити перемогу в тривалій війні, або що їхні збройні сили не готові.
Висновок Таким чином, створення єдиного глобального інформаційного простору, що є природним результатом розвитку світової науково-технічної думки і вдосконалення комп'ютерних та інформаційних технологій, створює передумови до розробки і застосування інформаційної зброї. Володіння ефективним інформаційним зброєю та засобами захисту від нього стає одним з головних умов забезпечення національної безпеки держави в XXI столітті. У міру того, як зростає залежність від інформаційних систем, збройні конфлікти, що організовуються терористами, релігійними екстремістами, ворожими бізнесменами, проти інформаційних систем будуть складати реальну загрозу. Інформаційна зброя в їх руках може бути спрямоване на енергосистеми або засоби зв'язку, що обслуговують кінцеву мету. Одночасні атаки на різні вузли можуть мати стратегічний ефект. Тобто вони можуть впливати на знання і волю лідерів. Очевидно, що та сторона, яка має у своєму розпорядженні великим обсягом інформації про противника, краще підготовлена до війни. Важливо враховувати особливості національної культури супротивника, способи подачі і сприйняття ним інформації. В даний час знання того, як протистоїть сторона використовує інформаційні системи (комунікаційні мережі, бази даних), а також алгоритми систематизації знань і прийняття рішень, має виняткове значення.
