- •Архівна та бібліотечна справа України у діп. 1
- •Сутність, об’єкт та функції державної інформаційної політики (діп).
- •Функції
- •Класифікація різновидів інформації та форм захисту інформації в українському та міжнародному законодавстві. Класифікація різновидів інформації
- •Форми захисту інформації
- •Форми захисту інформації в українському та міжнародному законодавстві
- •Закони України:
- •Постанови кму:
- •Галузеві стандарти:
- •Правове регулювання обігу відкритої, таємної та конфіденційної інформації.
- •Архівна та бібліотечна справа України у діп.
- •Право громадян на інформацію як міжнародно-правова норма.
- •Видавнича та музейна справи у діп.
- •Музейна справа
- •Чинники, пріоритети, напрями реалізації діп. Чинники
- •Пріоритети
- •Напрями реалізації
- •Відкритість інформації.
- •Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки України .
- •Доктрини, стратегії і концепції інформаційної безпеки (кібербезпеки) сша як інформаційного лідера сучасного світу.
- •Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки єс.
- •Основні положення Окінавської Хартії глобального інформаційного суспільства
- •Міжнародні стратегії інформаційної безпеки та реальна практика модернізації відносин інформаційної безпеки України у сфері внутрішньої політики та у системі сучасних міжнародних відносин.
- •Діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки[ред. • ред. Код]
- •Укази Президента України[ред. • ред. Код]
- •Концепція інформаційної безпеки України (2015р.).
- •V. Прикінцеві положення
- •Стратегічні документи щодо формування інформаційного суспільства в Україні.
- •Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007-2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні Загальна частина
- •Сучасний стан розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Мета, принципи та завдання
- •Етапи та основні напрями реалізації
- •Загрози, виклики, вразливості й ризики як основні категорії в теорії та практиці інформаційної безпеки.
- •3.Класифікація видів та загроз інформаційної безпеки.
- •Державна політика у сфері змі.
- •Особа, суспільство та держава як суб’єкти інформаційних відносин.
- •Архівна та бібліотечна справа України у діп.
- •Діп щодо рекламно-виставкової діяльності.
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •Входження України до європейського інформаційного простору: проблеми та перспективи.
- •Закон України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні».
- •Закон України « Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».
- •Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007-2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Закон України «Про інформацію».
- •Конвенція про кіберзлочинність.
- •Закон України « Про доступ до публічної інформації».
- •Про доступ до публічної інформації (Відомості Верховної Ради України (ввр), 2011, № 32, ст. 314)
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II порядок доступу до інформації
- •Розділ III суб'єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації
- •Розділ IV реалізація права на доступ до інформації за інформаційним запитом
- •Розділ V оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації
- •Розділ VI прикінцеві положення
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні.
- •Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні Загальна частина
- •Сучасний стан розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Мета, принципи та завдання
- •Етапи та основні напрями реалізації
- •Основний механізм впровадження Стратегії
- •Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
- •Поширення ідей розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань
- •Оціночні (контрольні) показники та індикатори розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •Очікувані результати
- •Європейська конвенція про транскордонне телебачення.
- •Глава I
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава iVа
- •Глава V
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Проблема правового забезпечення функціонування інтернет-ресурсів в Україні.
- •Концепція інформаційної політики України.
- •Аналітичні питання:
- •Основні способи протидії загрозам, реагування на виклики та керування ризиками в сфері інформаційних відносин.
- •Зарубіжний досвід вироблення та реалізації діп. Японія
- •Європейський союз
- •Велика Британія
- •Німеччина
- •Франція
- •Естонія
- •Хорватія
- •Упровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури.
- •6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах.
- •7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
- •8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
- •9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури
- •10. Розвиток новітніх систем і технологій
- •11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій
- •12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери
- •13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів
- •14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери
- •Національна безпека та національні інтереси перед викликом інформаційних війн як “продовження політики іншими засобами”.
- •Сучасна інформаційна революція та війни “четвертого покоління”.
- •Інформаційна безпека як оборонна інформаційна війна.
- •Інформаційна безпека за сферою застосування
- •Суттєві (з позицій іб) властивості інформації
- •Забезпечення іб держави
- •Інтернет та інші “високі технології” як знаряддя інформаційних війн.
- •Світові інформаційні війни та міжнародні аспекти інформаційної безпеки.
- •Інформаційна зброя: міфи та реальність.
- •Інформаційні війни у вимірах загроз та викликів національній й міжнародній безпеці.
- •Інформаційно-культурна експансія та “культурні війни” сучасності.
- •Україна як об'єкт експансії[ред. • ред. Код]
- •Україна як суб'єкт експансії[ред. • ред. Код]
- •Інформаційні війни у контексті сучасної боротьби з тероризмом на національному й міжнародному рівнях.
- •Спеціальні інформаційні операції (сіо) у сфері міжнародних відносин.
- •Інформаційна політика держави під час місцевих виборів 2015 в Україні.
- •Механізми запобігання маніпулятивному впливу на суспільну свідомість.
- •1. Зміни в ситуаціях взаємодії:
- •Знаково-символьна інфраструктура країни як сфера інформаційного протиборства (приклад України та Росії).
- •Мова та мовна політика як сфера інформаційного протиборства (приклад України).
- •Відродження національної пам’яті та “переписування історії” у контексті інформаційно-психологічних війн.
- •1. Голодомор знову став геноцидом.
- •2. Велика Вітчизняна війна знову стала радянсько-німецькою.
- •3. Кримських татар знову депортують, а не примусово виселяють.
- •4. Знову говоритимемо про оун.
- •5. Реабілітація жертв сталінських репресій тепер часткова.
- •Інформаційні технології й глобальна антитерористична війна.
- •Шляхи та напрями вдосконалення антитерористичного законодавства
- •Проблеми попередження інформаційних війн й засадничі принципи міжнародного інформаційного права.
- •Принципи міжнародного інформаційного права
- •Інформаційне суспільство та інформаційна політика як сфера стратегічного партнерства Україна – єс.
- •Співробітництво України з єс у медійному просторі.
- •Безпека Інтернету як сфера співробітництва державних й недержавних організацій України та єс.
- •Міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.
- •Іміджева стратегія, спрямована на реалізацію стратегічних пріоритетів України.
- •4.1. Забезпечення європейської якості освіти
- •4.2. Наукова і науково-технічна діяльність
- •4.3. Кадрова політика та формування інноваційної культури
- •4.4. Розвиток міжнародних стратегічних партнерств та професійного співтовариства
- •4.5. Навчально-методичне та інформаційне забезпечення
- •4.6. Формування активної громадянської позиції
- •4.7. Формування іміджевої політики
- •4.8. Розвиток матеріально-технічної бази
- •Російське іномовлення як інструмент маніпулювання громадською думкою у трансатлантичному просторі.
- •Українське іномовлення: проблеми і перспективи.
- •Інформаційне забезпечення формування громадянського суспільства в Україні.
- •Політика правового регулювання діяльності засобів масової інформації і комунікації в Україні.
- •Концентрація медіа-бізнесу в Україні.
- •Характеристика сфери мас-медіа України:
- •Практичні завдання:
- •Висвітліть цілі діп
- •Дайте оцінку теоретичним особливостям вироблення та реалізації діп.
- •Дайте оцінку значущості інформаційних пріоритетів в українському державотворенні. Пріоритети
- •Поясніть необхідність сталого розвитку інформаційної сфери держави.
- •Розкрийте сутність сучасних механізмів управління та регулю вання діп.
- •Схарактеризуйте принципи та науково-методичні засади аналізу діп
- •Дайте характеристику внутрішнього стану національної інформаційної політики України.
- •Визначте та оцініть фактори зовнішнього середовища національної інформаційної політики України.
- •Визначте особливості зарубіжного досвіду вироблення та реалізації діп.
- •Європейський союз
- •Велика Британія
- •Німеччина
- •Франція
- •Естонія
- •Хорватія
- •Схарактеризуйте стан нормативно-правової бази діп та шляхи її вдосконалення.
- •Проаналізуйте дієвість політики держави щодо забезпечення захисту стратегічних національних інтересів в інформаційній сфері.
- •Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі розбудови держави.
- •Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі консолідації суспільства.
- •Проаналізуйте роль інформаційної політики держави щодо забезпечення європейської та євроатлантичної інтеграції України.
- •Довідка про нато
- •Співробітництво з нато
- •Законодавча база
- •Звіт Держкомархіву про виконання Цільового плану Україна - нато на 2009 рік
- •Проаналізуйте намагання маніпулювати громадською думкою з боку окремих змк, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної та упередженої інформації.
- •Проаналізуйте рівень інтегрованості України у міжнародний інформаційний простір.
- •Проаналізуйте проблему монополізації ринків інформаційного простору, зокрема у сфері телебачення та радіомовлення.
- •.Проаналізуйте рівень використання української мови в аудіовізуальних (електронних) та друкованих засобах масової інформації.
- •Проанадізуйте рівень забезпечення доступу громадян України до українських змі.
- •Заборона трансляції російських телеканалів: виконання, ефективність, наслідки.
- •Заборона російського кінопродукту: виконання, ефективність, наслідки.
- •Проаналізуйте нагальні потреби в сфері інформаційної безпеки: що не зроблено і яких заходів має бути вжито.
- •Проаналізуйте еффективність комунікаційної політики влади.
- •Проаналізувати міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.
- •Запропонувати варіанти створення і просування неповторної ідеологеми країни.
Глава II
Содержание программ
Статья 7
Обязанности телевещателя
1. Все элементы программ, их представление и содержание, должны обеспечивать уважение к достоинству человеческой личности и основным правам других людей.
В частности, они не должны:
а) быть непристойными и, в особенности, содержать порнографию;
б) чрезмерно выделять насилие или разжигать расовую ненависть.
2. Все программы, которые могут нанести вред физическому, умственному или нравственному развитию детей и подростков, не должны транслироваться в тот период времени, когда они могут их смотреть.
3. Телевещатель должен обеспечивать условия для того, чтобы в новостях факты и события представлялись справедливо и поощрялось свободное формирование мнений.
Статья 8
Право на ответ
1. Каждый транслирующий Участник обеспечивает возможность любому физическому или юридическому лицу, независимо от его гражданства или места проживания, осуществить право на ответ или на поиск других соответствующих правовых или административных средств защиты в отношении программ, транслируемых или ретранслируемых вещателем или с помощью технических средств, находящихся под его юрисдикцией по смыслу Статьи 5. В частности, он обеспечивает сроки и другие мероприятия для эффективного осуществления права на ответ. Эффективное осуществление этого права, либо иных соответствующих правовых или административных средств защиты, обеспечивается как в отношении сроков, так и его возможностей.
2. В этих целях в ходе трансляции программы необходимо указывать через определенные перерывы с помощью соответствующих средств наименование самой программы, либо ведущего передачу телевещателя.
Статья 9
Доступ населения к информации
Каждый Участник должен при необходимости предпринимать правовые меры (такие как предоставление права краткого освещения событий), к которым предъявляется повышенный общественный интерес, в целях недопущения нарушения права населения на информацию телевещателями, подпадающими под юрисдикцию данных Участников и обладающих исключительными правами на трансляцию и ретрансляцию данного события, согласно положениям Статьи 3.
Статья 9а
Доступ населения к событиям наибольшей значимости
1. Каждый Участник обладает правом предпринимать необходимые меры для гарантирования того, чтобы телевещатель, находящийся в пределах его юрисдикции, не транслировал на эксклюзивной основе события, признанные в данном Участнике в качестве событий наибольшей общественной значимости, таким образом, что значительная часть населения данного Участника была бы лишена возможности следить за их развитием в прямом эфире, либо в записи по бесплатным телеканалам. Если он использует это право, заинтересованный Участник может составить список событий, которые по его мнению представляют наибольшую общественную значимость.
2. Участники должны обеспечить при помощи соответствующих средств, учитывая при этом принципы Европейской Конвенции о защите прав и свобод человека ( 995_004 ), а также государственных конституций (там, где они существуют), недопущение того, что телевещатель, находящийся в пределах их юрисдикции, будет использовать свои эксклюзивные права, приобретенные после вступления в силу Протокола о принятии поправок в Европейскую Конвенцию о трансграничном телевидении ( 994_090 ), таким образом, что значительная часть населения другого Участника лишится возможности просмотра будущих событий, определенных этим другим Участником для транслирования в режиме прямого эфира целиком или частично, либо определенных им по объективным причинам к представляющим общественный интерес, но предназначенным для показа в записи, полностью или частично, по бесплатному телевидению, как это указано в части 1 настоящей Статьи. Для этих целей существуют следующие требования:
а). Участник, принимающий меры согласно части 1 настоящей Статьи, должен составить список имеющих либо не имеющих национальный характер событий, представляющих особый общественный интерес;
б). Список должен быть составлен гласно, в разумные сроки и не допускать различных толкований;
в). Участник должен определить, следует ли демонстрировать эти программы в прямом эфире, целиком или частично, либо определить, в зависимости от объективных причин, необходимость полной или частичной трансляции данных событий в записи с целью удовлетворения общественного интереса;
г). Меры, включаемые Участником в указанный список, должны носить пропорциональный и подробный характер, с тем чтобы предоставить возможность их использования другими Участниками;
д). Участник, составляющий список таких событий, должен предоставить его Постоянному Комитету вместе с извещением о принимаемых мерах в сроки, установленные Постоянным Комитетом;
е). Меры, предпринимаемые составляющим список Участником, должны соответствовать указаниям Постоянного Комитета, упомянутым в части 3 настоящей Статьи, и Постоянный Комитет должен дать позитивное заключение относительно этих мер.
Меры, урегулированные данной частью, должны применяться в отношении лишь тех событий, которые публикуются Постоянным Комитетом в ежегодном перечне, упомянутом в части 3 настоящей Статьи, и лишь в отношении исключительных прав, приобретенных после вступления в действие Протокола о поправках к настоящей Конвенции.
3. Раз в год Постоянный Комитет должен:
а) публиковать объединенный перечень включенных в список событий и соответствующих мер, предложенных Участниками в соответствии с пунктом (д) части 2 настоящей Статьи;
б) разрабатывать принимаемые большинством в две трети его членов указания в дополнение к тем правилам, которые упомянуты в пунктах от (а) до (д) части 2 настоящей Статьи, в целях избежания несоответствия между выполнением положений настоящей Статьи и соответствующих правил ЕС.
Статья 10
Культурные цели
1. Каждый транслирующий Участник обеспечивает соответствующими средствами, где это возможно, предоставление телевещателями европейским программам большей части телевизионного времени, исключая время, отводимое новостям, спортивным событиям, играм, рекламе, передаче телетекста и телеторговле. Такая доля времени обеспечивается прогрессивно на основе соответствующих критериев с учетом информационных, образовательных, культурных и развлекательных обязанностей телевещателя перед зрителями.
2. В случае разногласий между принимающим и транслирующим Участниками о применении предыдущей части Статьи, по просьбе одного из Участников можно обращаться в Постоянный Комитет с целью получения его консультативного заключения по этому вопросу. Такие разногласия не рассматриваются в арбитраже, предусмотренном в Статье 26.
3. Участники обязуются совместно искать наиболее подходящие средства и процедуры без дискриминации телевещателей для поддержки развития производства Европейских программ, в особенности в странах с низким аудиовизуальным производственным потенциалом или с ограниченными языковыми районами.
4. Участники должны гарантировать, что телевещатели, находящиеся в пределах их юрисдикции, будут транслировать кинопроизведения только в сроки, оговоренные с правообладателями.
Статья 10а
Плюрализм средств массовой информации
Участники на основе сотрудничества и взаимопомощи, лежащей в основе настоящей Конвенции, должны всеми возможными средствами исключить возможность нарушения плюрализма средств массовой информации в отношении программных услуг, транслируемых или ретранслируемых телевещателем или иным физическим или юридическим лицом, подпадающим под юрисдикцию данного Участника согласно Статье 3.
