Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до екзамену з ДІП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7.78 Mб
Скачать

Практичні завдання:

  1. Висвітліть цілі діп

Державна інформаційна політика являє собою сукупність цілей, що відображають національні інтереси України в інформаційній сфері, стратегічних напрямів їх досягнення (завдань) та систему заходів їх реалізують. 

Державна інформаційна політика є важливою складовою частиною зовнішньої і внутрішньої політики держави й охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. 

Довгостроковою стратегічною метою інформаційної політики є забезпечення переходу до нового етапу розвитку України – побудови демократичного інформаційного суспільства і входження країни у світове інформаційне співтовариство. 

Основою цього переходу є створення єдиного інформаційно-телекомунікаційного простору країни як бази вирішення завдань соціально-економічного, політичного і культурного розвитку країни та забезпечення її безпеки. 

Основними завданнями ДІП є: 

ü      модернізація інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури;

ü      розвиток інформаційних, телекомунікаційних технологій;

ü      ефективне формування і використання національних інформаційних ресурсів (ІР) та забезпечення широкого, вільного доступу до них;

ü      забезпечення громадян суспільно значущою інформацією і розвиток незалежних засобів масової інформації;

ü      підготовка людини до життя і роботи в прийдешньому інформаційному столітті;

ü      створення необхідної нормативно-правової бази побудови інформаційного суспільства. 

Основним засобом, що забезпечує функціонування інфраструктури та взаємодія суб'єктів єдиного інформаційно-телекомунікаційного простору є інформаційні і телекомунікаційні технології, що забезпечують створення інформації, її поширення і використання. 

Досягнення цілей ДІП вимагає розвитку та вдосконалення системи загальної освіти та професійної підготовки кадрів, що забезпечує повноцінне життя і ефективну діяльність людини в інформаційному суспільстві XXI століття. 

Державна інформаційна політика буде ефективною лише у випадку, якщо вона носить комплексний, системний характер і, безумовно, відкрита, спрямована на узгодження інтересів громадян, суспільства і держави. 

Система масового інформування є основним засобом формування масової свідомості, каналом інформування суспільства про діяльність державних установ, поширення політичних, економічних і культурних ідей. Система масового інформування покликана сприяти побудові демократичного інформаційного суспільства, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян. 

Основні положення ДІП фіксуються в нормативних правових актах, насамперед у законах, гармонізованих з законодавством розвинених країн, і це є найважливішою підставою для реалізації ДІП. Виходячи з цього, рішення основних завдань ДІП повинно здійснюватися за допомогою різних форм впливу на такі об'єкти інформаційної сфери: 

ü       система формування і використання інформаційних ресурсів;

ü       інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура;

ü       науково-технічний і виробничий потенціал, необхідний для формування

ü       інформаційно-телекомунікаційного простору;

ü       ринок інформаційних і телекомунікаційних засобів, інформаційних продуктів

і послуг;

ü      домашня комп'ютеризація;

ü      міжнародне співробітництво;

ü      системи забезпечення інформаційної безпеки;

ü      правова база інформаційних відносин. 

Зміст завдань державної інформаційної політики випливає з нових політичних і соціально-економічних умов розвитку країни і накопиченого досвіду реалізації окремих заходів державної політики в галузі створення, розповсюдження і використання інформації та світового досвіду проведення інформаційної політики в розвинених державах. 

Всі цивілізовані держави розглядають побудову інформаційного суспільства як основу свого соціально-економічного, політичного та культурного розвитку і проводять цілеспрямовану державну інформаційну політику. Сформульовано і послідовно проводиться інформаційна політика для Європейського співтовариства, а також для країн Великої сімки. Інформаційна політика різних країн залежить від особливостей їх соціально-економічного та культурного розвитку. Для її реалізації ці країни беруть короткострокові, середньострокові і довгострокові програми. Особливий інтерес для України як члена Ради Європи представляють рекомендації Комісії Європейського співтовариства щодо формування інформаційного суспільства.

Досягнення головної стратегічної мети ДІП - забезпечення переходу до нового етапу розвитку України, побудові інформаційного суспільства і входження країни у світове інформаційне співтовариство – вимагає, як показує досвід розвинених країн, узгодженого регулюючого впливу держави на обидві головні складові ДІП, що забезпечують цей перехід: соціально-політичну і техніко-технологічну. 

ДІП повинна спиратися на такі базові принципи: 

1.      Принцип відкритості політики - всі основні заходи інформаційної політики відкрито обговорюються суспільством і держава враховує громадську думку.

2.      Принцип рівності інтересів - політика в рівній мірі враховує інтереси всіх учасників інформаційної діяльності незалежно від їх положення в суспільстві, форми власності і державної належності (єдині для всіх "правила гри").

3.      Принцип системності - при реалізації прийнятих рішень щодо зміни стану одного з об'єктів регулювання повинні враховуватися його наслідки для стану інших і всіх в сукупності. 

4.      Принцип пріоритетності вітчизняного виробника - при рівних умовах пріоритет віддається конкурентному вітчизняному виробнику інформаційно-комунікаційних засобів, продуктів і послуг. 

5.      Принцип соціальної орієнтації - основні заходи ДІП повинні бути спрямовані на забезпечення соціальних інтересів громадян України.

6.      Принцип державної підтримки - заходи інформаційної політики, спрямовані на інформаційний розвиток соціальної сфери фінансуються переважно державою.

7.      Принцип пріоритетності права - розвиток і застосування правових та економічних методів має пріоритет перед будь-якими формами адміністративних рішень проблем інформаційної сфери.