Купрієнко Володимир

Державна інформаційна політика

Теоретичні питання

1. Сутність, об’єкт та функції державної інформаційної політики (ДІП).

2. Класифікація різновидів інформації та форм захисту інформації в українському та міжнародному законодавстві.

3. Правове регулювання обігу відкритої, таємної та конфіденційної інформації.

4. Архівна та бібліотечна справа України у ДІП.

5. Право громадян на інформацію як міжнародно-правова норма.

6. Видавнича та музейна справи у ДІП.

7. Чинники, пріоритети, напрями реалізації ДІП

8. Відкритість інформації.

9. Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки України .

10. Доктрини, стратегії і концепції інформаційної безпеки (кібербезпеки) США як інформаційного лідера сучасного світу.

11. Доктрини , стратегії і концепції інформаційної безпеки ЄС.

12. Міжнародні стратегії інформаційної безпеки та реальна практика модернізації відносин інформаційної безпеки України у сфері внутрішньої політики та у системі сучасних міжнародних відносин.

13. Концепція інформаційної безпеки України (2015р.)

14. Стратегічні документи щодо формування інформаційного суспільства в Україні.

15. Загрози, виклики, вразливості й ризики як основні категорії в теорії та практиці інформаційної безпеки.

16. Державна політика у сфері ЗМІ.

17. Особа, суспільство та держава як суб’єкти інформаційних відносин.

18. Архівна та бібліотечна справа України у діп. 1

19. ДІП щодо рекламно-виставкової діяльності.

20. Входження України до європейського інформаційного простору: проблеми та перспективи.

21. Закон України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні».

22. Закон України « Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».

23. Закон України «Про інформацію».

24. Конвенція про кіберзлочинність.

25. Закон України « Про доступ до публічної інформації».

26. Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні.

27. Європейська конвенція про транскордонне телебачення.

28. Проблема правового забезпечення функціонування інтернет-ресурсів в Україні.

29. Концепція інформаційної політики України.

Аналітичні питання:

30. Основні способи протидії загрозам, реагування на виклики та керування ризиками в сфері інформаційних відносин.

31. Зарубіжний досвід вироблення та реалізації ДІП.

32. Упровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток те- лерадіоінформаційної інфраструктури.

33. Національна безпека та національні інтереси перед викликом інформаційних війн як “продовження політики іншими засобами”.

34. Сучасна інформаційна революція та війни “четвертого покоління”.

35. Інформаційна безпека як оборонна інформаційна війна.

36. Інтернет та інші “високі технології” як знаряддя інформаційних війн.

37. Світові інформаційні війни та міжнародні аспекти інформаційної безпеки.

38. Інформаційна зброя: міфи та реальність.

39. Інформаційні війни у вимірах загроз та викликів національній й міжнародній безпеці.

40. Інформаційно-культурна експансія та “культурні війни” сучасності.

41. “Інформаційна зброя” та її використання в сепаратистських й громадянських конфліктах.

42. Інформаційні війни у контексті сучасної боротьби з тероризмом на національному й міжнародному рівнях.

43. Спеціальні інформаційні операції (СІО) у сфері міжнародних відносин.

44. Інформаційна політика держави під час місцевих виборів 2015 в Україні.

45. Механізми запобігання маніпулятивному впливу на суспільну свідомість.

46. Знаково-символьна інфраструктура країни як сфера інформаційного протиборства (приклад України та Росії).

47. Мова та мовна політика як сфера інформаційного протиборства (приклад України).

48. Відродження національної пам’яті та “переписування історії” у контексті інформаційно-психологічних війн .

49. Інформаційні технології й глобальна антитерористична війна.

50. Проблеми попередження інформаційних війн й засадничі принципи міжнародного інформаційного права.

51. Інформаційне суспільство та інформаційна політика як сфера стратегічного партнерства Україна – ЄС.

52. Співробітництво України з ЄС у медійному просторі.

53. Безпека Інтернету як сфера співробітництва державних й недержавних організацій України та ЄС.

54. Міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.

55. Іміджева стратегія, спрямована на реалізацію стратегічних пріоритетів України.

56. Російське іномовлення як інструмент маніпулювання громадською думкою у трансатлантичному просторі.

57. Українське іномовлення: проблеми і перспективи.

58. Інформаційне забезпечення формування громадянського суспільства в Україні.

59. Політика правового регулювання діяльності засобів масової інформації і комунікації в Україні.

60. Концентрація медіа-бізнесу в Україні.

61. Характеристика сфери мас-медіа України:

• Друковані засоби масової інформації і комунікації ю

• Радіо і телебачення.

• Видавнича справа та поліграфія.

Практичні завдання:

62. Висвітліть цілі ДІП

63. Дайте оцінку теоретичним особливостям вироблення та реалізації ДІП.

64. Дайте оцінку значущості інформаційних пріоритетів в українському державотворенні.

65. Поясніть необхідність сталого розвитку інформаційної сфери держави.

66. Розкрийте сутність сучасних механізмів управління та регулю вання ДІП.

67. Схарактеризуйте принципи та науково-методичні засади аналізу ДІП

68. Дайте характеристику внутрішнього стану національної інформаційної політики України.

69. Визначте та оцініть фактори зовнішнього середовища національної інформаційної політики України.

70. Визначте особливості зарубіжного досвіду вироблення та реалізації ДІП.

71. Схарактеризуйте стан нормативно-правової бази ДІП та шляхи її вдосконалення.

72. Проаналізуйте дієвість політики держави щодо забезпечення захисту стратегічних національних інтересів в інформаційній сфері.

73. Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі розбудови держави.

74. Розкрийте значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі консолідації суспільства.

75. Проаналізуйте роль інформаційної політики держави держави щодо забезпечення європейської та євроатлантичної інтеграції України.

76. Проаналізуйте намагання маніпулювати громадською думкою з боку окремих ЗМК, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної та упередженої інформації.

77. Як проявляється непрозорість відносин власності щодо засобів масової інформації.

78. Як сучасна держава забезпечує професійні права журналістів, запобігає втручанню в редакційну політику з боку власників засобів масової інформації, переслідуванню за критичні матеріали, тощо.

79. Дайте оцінку ефекривності державної підтримки виробництва і розповсюдження вітчизняного інформаційного продукту.

80. Існує значна кількість інформаційної продукції, що не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, руйнує систему суспільних цінностей та призводить до деградації суспільстваю. Які заходи щодо цієї ситуації треба запровадити на державному рівні?

81. Проаналізуйте рівень інтегрованості України у міжнародний інформаційний простір.

82. Проаналізуйте проблему монополізації ринків інформаційного простору, зокрема у сфері телебачення та радіомовлення.

83. .Проаналізуйте рівень використання української мови в аудіовізуальних (електронних) та друкованих засобах масової інформації.

84. Проанадізуйте рівень забезпечення доступу громадян України до українських ЗМІ.

85. Заборона трансляції російських телеканалів: виконання, ефективність, наслідки.

86. Заборона російського кінопродукту: виконання, ефективність, наслідки.

87. Проаналізуйте нагальні потреби в сфері інформаційної безпеки: що не зроблено і яких заходів має бути вжито.

88. Проаналізуйте еффективність комунікаційної політики влади.

89. Проаналізувати міжнародний імідж й державний брендінг України як фактори її національної безпеки.

90. Запропонувати варіанти створення і просування неповторної ідеологеми країни.

Відповіді:

Теоретичні питання