- •Оцінка виробничого потенціалу підприємства
- •Методи та показники оцінки виробничого потенціалу підприємства
- •Аналіз методів оцінки виробничого потенціалу
- •Критерії оцінки ефективності використання виробничого потенціалу підприємства
- •Критерії визначення рівня виробничого потенціалу підприємства
- •Базові показники інтегральної оцінки раціональності поєднання основних складових виробничого потенціалу машинобудівного підприємства
Оцінка виробничого потенціалу підприємства
Оцінка виробничого потенціалу - це багатоступінчастий вимір складових виробничого потенціалу на основі системи економічних показників.
Таблиця 4.1.
Методи та показники оцінки виробничого потенціалу підприємства
Метод оцінки виробничого потенціалу підприємства |
Система показників |
Груповий метод |
Коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності основних засобів, коефіцієнт оновлення та вибуття, коефіцієнт приросту ОЗ, капіталовіддача, капіталомісткість, капіталоозброєність, коефіцієнт реальної вартості ОЗ у майні підприємства, рентабельність ОЗ [8, с.100] |
Оцінка виробничого потенціалу за підходом Козаченка |
Коефіцієнт фізичного зносу за терміном експлуатації, коефіцієнт фізичного зносу за показниками якості продукції, моральний знос устаткування, коефіцієнт задоволення потреби в ресурсах, коефіцієнт задоволення потреби в трудових ресурсах, коефіцієнт відповідності кваліфікації управлінського персоналу, коефіцієнт однодумності, коефіцієнт згуртованості, питома вага устаткування, що перебуває у відмінному стані [10 с190-197] |
Оцінювання виробничого потенціалу підприємства на підставі аналізу рівня ефективного використання структурних робочих місць (СРМ) |
Коефіцієнт резервування виробничого потенціалу даного СРМ, середнє значення нормативних коефіцієнтів ефективного використання робочого місця, потенціал дільниць, незадіяний в основному виробництві виробничий потенціал [ 11, с.147] |
Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі по-елементного підходу |
Потенціал основних засобів, потенціал промислово-виробничого персоналу, вартість енергетичних ресурсів, вартість технології [11, с.155] |
Оцінювання ефективності використання основних елементів виробничого потенціалу підприємства |
Капіталовіддача, коефіцієнти змінності машинного парку, змінності роботи, віддачі застосованих ОЗ, змінності робочої сили, віддача витрат на модернізацію ОЗ, продуктивність праці, віддача повної заробітної плати, енерговіддача, ефективність технології виробництва, технологічна оснащеність виробництва, віддача інформаційних ресурсів, ефективність інформаційних ресурсів, інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу [11, с.164] |
Таблиця 4.2.
Аналіз методів оцінки виробничого потенціалу
Метод |
Переваги |
Недоліки |
Груповий метод |
Такий підхід не тільки стверджує, що потенціал являє собою сукупність виробничих ресурсів цільового призначення, а й робить очевидною методику оцінки його величини як суму фізичних значень складових елементів |
Не достатньо повно характеризує виробничий потенціал, адже не враховуються такі складові як технологія та інформованість. Не дає уявлення про розміри окремих його елементів і тим самим позбавляє можливостей підвищити ефективність формування й використання виробничого потенціалу за рахунок маневрування його структурою |
Оцінка виробничого потенціалу за підходом Козаченка |
Дає комплексну характеристику рівню виробничого потенціалу підприємства |
Складність розрахунків, громіздкість формул і велика кількість даних. Агрегування різних якісних характеристик стає можливим лише в тому випадку, якщо вдається знайти який-небудь загальний принцип оцінки, вимірювання, що дозволяє одночасно виразити всілякі якості |
Оцінювання виробничого потенціалу підприємства на підставі аналізу рівня ефективного використання структурних робочих місць |
Дає змогу порівняти виробничі потенціали дільниць, цехів, підрозділів. |
Необхідність розрахунку потенціалів дільниць і структурних робочих місць, що ускладнює процес оцінки виробничого потенціалу. Громіздкість розрахунків |
Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі по-елементного підходу |
Визначення величини потенціалу ґрунтується на оцінюванні вартості його елементів, що є найбільш уніфікованим і універсальним методом. Простота розрахунків. |
Не достатньо повно характеризує виробничий потенціал, адже не враховуються матеріальна складова Неможливість оцінити за допомогою одного кількісного показника склад і якість кожного елемента. |
Оцінювання ефективності використання основних елементів виробничого потенціалу підприємства |
Простота розрахунків. Дає змогу більш об'єктивно визначити напрямки оптимізації структури потенціалу й шляхи його подальшого нарощування |
Не достатньо повно характеризує виробничий потенціал, адже не враховується матеріальна складова. Використання натуральних показників досить ускладнене при оцінюванні таких складних елементів виробничого потенціалу, як трудові ресурси, технологія, інформація. Необхідність поділу обладнання на групи. |
Методика оцінки ВПП містить у собі наступні етапи:
Підготовчий етап
1. Визначення рівнів ВПП і їхня характеристика. Наприклад, інтервал 1 - високий рівень ВПП; інтервал 2 - середній рівень ВПП; інтервал 3 - низький рівень ВПП; інтервал 4 - критичний рівень ВПП;
2. Розробка узагальнюючих і приватних показників оцінки ефективності використання ВПП за видами (основні й оборотні фонди, трудові ресурси);
3. Визначення граничних значень показників, визначених у п. 2. з урахуванням рівнів ВПП, визначених у п.1.
Наприклад, при значенні капіталовіддачі >1, показник потрапляє в інтервал 1; при значенні капіталовіддачі = 1, показник потрапляє в інтервал 2 і т.д. Рекомендується оцінювати кількісну і якісну характеристику кожного показника з розбивкою оціночної шкали отриманих значень показника не менш, ніж на три інтервали.
4. Присвоєння кожному значенню показника, що потрапили до інтервалу, визначений у п.3., бальної характеристики. Найбільший бал повинен відповідати найсприятливішому інтервалові, найменший бал - найкритичнішому інтервалові. Наприклад, отримане при оцінці значення, що потрапило в інтервал 1-10 балів; в інтервал 2-8 балів; в інтервал 3-6 балів; в інтервал 4-4 бала;
5. Визначення мінімального і максимального значення бальної шкали в межах використовуваної групи показників. Наприклад, якщо оцінка трудових ресурсів підприємства виробляється трьома показниками, то мінімальне значення в бальній шкалі буде дорівнювати: 3 (кількість показників) * 4 (кількість балів самого критичного інтервалу) = 12 балів. Максимальне значення в бальній шкалі буде дорівнює: 3 (кількість показників) * 10 (кількість балів самого сприятливого інтервалу) = 30 балів;
6. Присвоєння інтервалам, визначеним у п. 3, бальних значень. Наприклад, інтервал 1-25-30 балів; інтервал 2-20-24 бали; інтервал 3-1519 балів; інтервал 4-12-14 балів. Рекомендується проводити дану розбивку, використовуючи метод експертної оцінки;
7. Визначення експертним шляхом вагових коефіцієнтів по кожній групі, що входить у структуру ВПП (основний і оборотний капітал, трудові ресурси).
Значення коефіцієнта, що перевищує 1, свідчить про потенційні можливості в найближчому часі з даної категорії.
Наприклад, ваговий коефіцієнт, рівний 1,2 у групі "трудові ресурси", може свідчити про те, що в наступному році планується перепідготовка кадрів підприємства, що включає освоєння нових комп'ютерних розробок, запроваджених на підприємстві.
Розрахунковий етап
Містить у собі наступні дії.
1. На основі вихідних даних на кожному підприємстві визначення значень коефіцієнтів у кожній структурній групі і присвоєння кожному показникові кожної групи відповідних балів.
2. Підсумовування балів у кожній структурній групі.
3. Визначення середнього бала ВПП з урахуванням вагових коефіцієнтів.
4. Присвоєння ВПП визначеної характеристики в залежності від отриманого бала.
Слід зазначити, що дана методика може застосовуватися для оцінки ВПП регіону, окремого міста, або окремої галузі конкретного регіону, або довільно позначеної території, що вимагає даної оцінки. Для визначення виробничого потенціалу підприємства використовують дані таблиці 13.2.
Експертним шляхом визначимо показники для оцінки ефективності використання ВПП (табл. Див. роздатковий матеріал ст.6).
Таблиця 4.3
ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНІВ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Рівень ВПП |
Позначення |
Коротка характеристика |
Високий рівень ВПП |
А |
Вироблена продукція успішно продається. Частка ринку стабільна. Фізичний обсяг виробництва збережений. Підприємство володіє значним ринковим потенціалом, його стан на ринку стійке. Техніка і технологія, використовувані у виробництві продукції знаходяться в доброму стані. Техніко-економічні показники виробництва не нижче середньогалузевих. |
Середній рівень ВПП |
В |
Підприємство успішно існує в бізнесі, існують труднощі, що переборюються, оскільки працюють механізми адаптації. Вироблена продукція продається. Частка ринку не стабільна, але в середньому за період спостереження підтримується на визначеному рівні. Фізичний обсяг виробництва продукції збережений (хоча можливо його зменшення в окремі періоди). Технічна і технологічна база в задовільному стані Ефективність використання техніки і технології - середньогалузева. |
Низький рівень ВПП |
С |
Наявність хронічних порушень більшості параметрів усіх функціональних складових: проблеми з забезпеченням підприємства основними виробничими фондами, сировиною, матеріалами, трудовими ресурсами, неефективне їхнє використання. Наявність утрат на ринках виробленої продукції (зниження частки ринку або ж загрозливо тривожне зниження фізичного обсягу виробництва). Значна втрата ринкового потенціалу (несприятливі зміни в складі конкурентів, клієнтури, асортименту продукції) Наявність проблем з технічним і технологічним забезпеченням виробничої діяльності. Ефективність використання основних виробничих фондів, трудових і матеріальних ресурсів нижче середньогалузевого рівня. |
Експертним шляхом привласнимо коефіцієнтам наступні бали відповідно до рівнів виробничого потенціалу:
Коефіцієнти рівня ВПП А - 10 балів;
Коефіцієнти рівня ВПП В - б балів;
Коефіцієнти рівня ВПП С - 2 бали.
Шкала бальних значень буде виглядати в такий спосіб:
Максимальне значення шкали - 30 балів (10*3), де 10 - максимальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 - кількість показників, що характеризують кожну зі складових ВПП.
Мінімальне значення шкали - б балів (2*3), де 2 - мінімальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 - кількість показників, що характеризують кожну з окремих складових ВПП.
Таблиця 4.4