Тема 10.Експерні та навчальні_системи
Перед прийняттям багатьох управлінських рішень необхідно швидко розрахувати та оцінити цілий ряд аналітичних коефіцієнтів (частки валового прибутку, чистого прибутку, експлуатаційних витрат, відшкодувань і знижок і ін.) по оперативним даним і звітам про результати. Тому на робочих місцях управлінців поширюються системи штучного інтелекту (СШІ), що імітують на комп'ютері процеси мислення й прискорюють їх.
СШІ – це складна програмна система, що імітує на комп'ютері мислення людини (маніпулює знаннями) з метою одержання задовільного й ефективного рішення у вузькій предметній області.
Штучний інтелект додає комп'ютеру риси розуму. Методи штучного інтелекту засновані на структуризації систем прийняття рішень.
Системи виконують у таких випадках роль експертів-консультантів, оскільки побудовані на знаннях компетентних експертів і мають компетентність (штучно відтворюють компетентність експертів).
Основними структурними елементами СШІ є правила (у них виражені знання) і факти (їхній оцінюють за допомогою правил). Найчастіше в управлінській практиці правила бувають виведеними емпірично із сукупності фактів, а не шляхом математичного чи аналізу алгоритмічного рішення. Такі правила називають евристиками.
Правило має наступну структуру: ЯКЩО <умова>, ТО <висновок>.
Обидві частини правила виражені символами. У теорії баз знань ця конструкція зветься правила-продукції.
Знання – це інформація, необхідна програмі, щоб вона поводилася "інтелектуально". Виділені знання про предметну область називають базою знань, у той час як загальні знання, використані в конкретної СШІ для знаходження рішень, називають механізмом виведення (під терміном "виведення" тут мається на увазі виведення логічних висновків).
За аналогією з базою знань назвемо базою фактів сукупність фактів (оцінюваних за допомогою знань).
В узагальненій концептуальній структурі СШІ можна виділити три головних елементи: базу фактів, базу знань, механізм висновку, вікно висновку (для розміщення логічного висновку на екрані).
Експертна система (ЕС) – це СШІ, що використовує знання для управління. ЕС являють собою реальний практичний додаток штучного інтелекту. ЕС – це заснована на знаннях вузької професійної області інформаційна система, що виконує роль експерта-консультанта для кінцевих користувачів з метою забезпечення високоефективного рішення задач. Ресурсними компонентами ЕС є апаратні, програмні і людські ресурси.
Програмні ресурси – це механізм висновку, а також інші програми для роботи зі знаннями і для зв'язку з кінцевими користувачами. Зручними засобами розробки ЕС є програми-оболонки, які спеціально створюються для конкретної експертної системи. Також великі практичні можливості кінцевим користувачам і експертам у створенні ЕС надають електронні таблиці (EXCEL, LOTUS 1-2-3 і ін.), які називають обмеженими генераторами підтримки прийняття рішень, оскільки вони надають користувачу кілька основних аналітичних інструментів ("якщо, то", кореляційно-регресійний і деякі інші види статистичного аналізу, оптимізацію, побудову й аналіз трендів).
За сферами використання ЕС їх можна розділити на виробничі й управлінські. Виробничі ЕС дають експертний висновок по керуванню виробничими процесами, управлінські - допомагають управлінцям приймати рішення. Особливо ЕС ефективні при рішенні аналітичних задач.
Відомі 10 напрямів застосування ЕС в управлінській діяльності:
Інтерпретація – опис ситуації за інформацією, що надходить від датчиків фактів.
Прогноз – визначення ймовірних наслідків ситуацій. Системи прогнозування іноді використовують імітаційне моделювання - програми, що відбивають причинно-наслідкові зв'язки на основі яких по значенням даних, що вводиться, генеруються різні ситуації. Для цих цілей в економічному аналізі поряд зі спеціальними програмами можна використовувати електронні таблиці, що відтворюють в електронній моделі арифметичні і логічні взаємозв'язки показників. Відповідно до значення показника та його зміни можна зробити певний висновок.
Діагностика – виявлення причин неправильного функціонування системи на основі результатів спостережень.
Проектування – створення проекту з наперед визначеним кінцевим результатом при заданих умовах.
Планування – визначення послідовності дій, які дадуть можливість досягнути поставлену мету.
Спостереження – фіксація параметрів процесу та визначення їх відхилення від запланованих.
Аналіз – вироблення вказівок щодо виправлення відхилення від запланованого функціонування системи.
Регулювання – практична реалізація послідовності запропонованих вказівок щодо відновлення функціонування системи.
Навчання – визначення існуючого стану системи, її організація і спрямування на оволодіння певним об’ємом знань, умінь,
Ї