7. Охарактеризуйте основні етапи соціологічного дослідження.

КСД – це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і індуктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання та уявлень про соціальні явища [1, 559].

Прикладне або конкретно-соціологічне дослідження направлене на отримання системи фактів, які складають базис соціологічної теорії або мають самостійне конкретно-прикладне значення, задовольняючи практичні потреби конкретних замовників (керівників підприємств, представників суспільних організацій, політичних партій та об’єднань, органів державного управління, ЗМІ). Воно проводиться з метою підтвердження або спростування теоретичних припущень (гіпотез).

Іншими словами, головною задачею будь-якого соціологічного дослідження є вивчення суті предмету дослідження та його взаємозв’язків з іншими елементами соціальної дійсності.

КСД має ряд етапів власного здійснення, які відрізняються один від одного характером і змістом, формами і процедурами дослідницької діяльності [2, 432].

Основні етапи КСД:

1. Підготовчий етап (від якості підготовки залежить якість та наукова цінність отриманої інформації):

1.1.  Визначення проблеми дослідження. Всі дослідження починаються з визначення проблеми. Іноді це царина фактичного незнання: ми просто можемо прагнути вдосконалити свої знання про певні організації, соціальні процеси або культури. Дослідник може мати намір поставити такі питання: Яка частка населення має стійкі релігійні переконання? Чи справді люди сьогодні незадоволені владою? Наскільки гірше економічне становище жінок порівняно з чоловіками?

Однак, найліпше соціологічне дослідження починається з проблем, які, крім того, є ще й загадками. Загадка – це не просто брак інформації, але й прогалина в нашому розумінні. Мистецтво проведення цінного соціологічного дослідження значною мірою полягає у правильному визначенні загадок. Замість того, щоб просто поставити витання «Що тут відбувається?», допитливий соціолог намагається поповнити наше розуміння, чому події відбуваються саме в такий спосіб. Так, ми можемо запитати: чому змінюється характер релігійних вірувань? Чим пояснюється зміна пропорції населення, що брала останніми роками участь у виборах? Чому так мало жінок на престижних посадах?

1.2. Перевірка наукових даних. Коли проблему вже визначено, наступним етапом процесу дослідження є зазвичай перевірка наявних наукових даних; може статися, що попередні дослідники вже достатньо з’ясували проблему. Якщо ж ні, дослідникові доведеться звернутися до всіх близьких тем досліджень, щоб вияснити, наскільки цінною буде його праця. Чи натрапили попередні дослідники на таку саму загадку? Які спроби її розв’язання вони робили? Які аспекти проблеми було обділено увагою в їхніх дослідженнях? Спираючись на ідеї інших осіб, соціолог може краще з’ясувати можливі проблеми, а також методи, які можуть стати корисними для дослідження.

1.3. Чітке формулювання проблеми. Вироблення чіткого формулювання проблеми дослідження. За наявності потрібної літератури дослідник може повернутися з бібліотеки, маючи добре уявлення про способи підходу до проблеми. Здогадки про природу проблеми на цьому етапі іноді можуть втілитися в конкретні гіпотези – академічні міркування про те, що відбувається. Щоб дослідження було ефективним, гіпотеза має бути сформульована таким чином, аби нагромаджений фактичний матеріал свідчив на її користь або проти неї.

1.4. Вибір методу дослідження. Далі дослідник має вирішити, в який спосіб мають нагромаджуватися матеріали дослідження. Існує низка різних методів дослідження, і вибір з-поміж них залежить від загальних цілей дослідження, а також від аспектів поведінки, які мають аналізуватися. У деяких випадках доцільно скористатися опитуванням, за інших обставин доцільно вдатися до спостереження і т.д.

1.5. Підготовка матеріально-технічного забезпечення. Складається програма КСД, розробляються та тиражуються методичні документи для збору інформації (наприклад, анкети), формуються дослідницькі групи, складається графік робіт і т.д.

2.   Проведення дослідження або польовий етап: пов’язаний із збором інформації «у полі», тобто у зоні практичних дій соціолога – отримання інформації від її носіїв – людей: в аудиторіях, на вулицях, в класах, на виробництві і т.д.

3. Етап підготовки та обробки інформації. Та інформація, яка отримана на польовому етапі, потребує перевірки та впорядкування. Процедура перевірки зібраного масиву включає перегляд методичних документів на предмет точності, повноти та якості заповнення та вибраковку тих з них, які не співпадають пред’явленим вимогам (наприклад, відкидаються ті анкети, що були заповнені неповністю).

Складається логічна програма обробки інформації на ЕОМ або використовуються вже готові програмні комплекси для обробки даних такі, як SPSS. В деяких випадках (при незначному об’ємі інформації) обробка інформації відбувається вручну.

4.     Аналіз інформації та підготовка підсумкових документів. В ході аналізу робляться висновки про підтвердження або спростування гіпотез, виявляються соціальні зв’язки, тенденції, протиріччя, парадокси, нові соціальні проблеми.

На цьому ж етапі оформляються результати дослідження. Підсумковий документ залежить від виду дослідження та визначається побажаннями замовника.

За формою та призначенням розрізняють три основні види підсумкових документів:

- наукова публікація (стаття або тези) – головною є новизна дослідження;

- звіт – головна задача – задовольнити замовника, тобто дати відповіді на ті питання, що ставилися ним перед дослідженням;

- публікація в ЗМІ – головне зробити цікаву новину [3, 617,618], [2, 432, 433].