16. Словотвірний тип. Класифікація словотвірних типів: за ознакою «мутаційні/транспозиційні»

див пит 15+

Транспозиційні СТ об’єднують похідні, тотожні за лексичним значенням із твірними, але які набувають іншого категорійного (частиномовного) значення і виконують іншу синтаксичну функцію. Транспозиційними вважають похідні, які належать до таких СТ: V →N (віддієсл. Іменники) боро-ти-Ø-с’а – борот’-б-а. Adj→N мужн’-ій – мужн’-іст’-Ø. Adj→Adv важлив-ий – важлив-о. N→Adj вишн’-а – вишн-ев-ий.

17. Словотвірне значення похідного слова; методика його визначення

Відомі 2 підходи до визначення поняття: 1- вузький - маєіндивідуальний хар-р, це «мотивоване ЛЗ», кожного окремо взятого похідного слова; генетично первісне ЛЗ слова – це його індивід. СЗ; 2-широкий –CЗ – це узагальнене значення, властиве похідним словам одного словотвірного типу, яке встановлюється на основі семантичного відношення твірних і похідних слів, абстраговано від їхніх конкретних ЛЗ. СЗ виражається формантом, який входить до складу похідного слова. У простих словах - це афікси, конфікси, у складних – інтерфікси, операційний формант (усталений порядок слів, закріплений наголосом, вічнозелений). ЛЗ слова виражається його основою. ЛЗіндивідуальне. ГЗ властиве цілому класу слів. Значення слова з похідною основою завжди визначається за допомогою з’ясування значення відповідної первинної (твірної) основи. 1-Абстрагування на рівні частиномовної семантики: СЗ «предметність» за відношенням до дії: коментува-ти- Ø – комент-ар- Ø. 2-Абстрагування на лексико-семантичному рівні (більш конкретизоване ніж перше): СЗ «особа, яка хар-ся за відношенням до предмета» аптек-ар- Ø, голуб-ар- Ø

18. Словотвірне значення. Види, засоби вираження

Предмет словотвору – словотвірне значення. Відомі 2 підходи до визначення СЗ слова – вузький і широкий.

Вузьке розуміння СЗ визначається щодо окремо взятого слова, його лексичнезначення можна пояснити через словотвірну структуру. СЗ завжди формально виражене. Формальне вираження є його словотвірна структура. Бінарній словотвірній структурі відповідає семантичний аналог у вигляді словотвірної перифрази – це двокомпонентна структура, яка є формулою словотвірного тлумачення слова, і яка складається з узагальненого займенникового слова (репрезентант) і характеристичної ознаки (значення твірного слова). У широкому розумінні СЗ – це узагальнене значення слів, які входять до одного словотвірного типу, що формується на семантичних відношеннях між похідними і твірними та структурних відношеннях між твірними основами та словотвірним формантом.

СЗ 1 ‘хто [характер за відношенням] до предмета’(казк-ар-). СЗ 2 ‘хто [характер за відношенням] до дії’(л'ік-ар-) СЗ 3 ‘хто [характер за відношенням] до ознаки’(скуп-ар-).

У простих словах формантами єафікси та конфікси: афікси — префікс (при-солити- ‘неповнота [дії]’); постфікс (умивати--с'а ‘зворотність [дії]’); сварити-с'а (‘взаємна зворотність [дії]’); У складних словах (а також складених та абревіатурах) словотвірне значення маєіншу, відмінну від простих похідних, природу. У складному слові твірні основи поєднуються переважно за допомогою інтерфікса, який вважають виразником особливого — єднального СЗ. Таке словотвірне значення В. Лопатін назвав синтагматичним. Синтагматичне значення — найбільш абстрактне словотвірне значення, характерне лише для складних слів, яке полягає в “ідеїєднання” компонентів складного слова. У складних словах виразниками словотвірних значень є такіформанти:

—інтерфікси -о-: жовт-о-блакитний —інтерфікси -о-, -е-, -и- і S (частіше) або PіS (рідше): земл-е-мір-—інтерфікси -и-(генетичні закінчення наказової форми діє-лова): перекот-и-пол-е (перекоти поле) —інтерфікси -и-,-ох- (генет закінчення числ) іS: тр-и-кут-н-ий —операційний формант: усталений порядок слів, закріплений єдиним наголосом: бознашчо (орфогр. бозна-що, бог зна що); Лексичне значення — обов’язкове (властиве кожному слову); індивідуальне; найбільш конкретне та найменш абстрактне. Граматичне значення — не індивідуальне, властиве певним класам слів; узагальнене й абстрактне; є поняттям про відношення між предметами та явищами дійсності; несамостійне. Категорійне значення — обов’язкове (властиве кожному слову); найбільш абстрактне; узагальнення лексичних значень слів однієї частини мови як відображення зв’язку з предметами та явищами дійсності. Словотвірне значення — необов’язкове (властиве лише похідним словам); не індивідуальне. Словотвірне значення похідних залежно від ступеня абстрагування має різний вияв конкретності / абстрактності.