10. Словотвірна мотивація. Критерії встановлення синхронних відношень мотивації (похідності) між словами

Словотвірна мотивація – віднощення між твірним і похідним спільнокореневими словами у двох планах: структурному й семантичному. Слова перебувають у віднош. словотв. мотивації якщо зв'язки міжними повторюються у спільнокор. словах і у словах з однаковою словотвірною стуктурою.Тобто коли форма і значення основи одного з них зумовлені формою і значенням основи другого слова. Між похідним і твірним – найменша формально і значеннєва відмінність. Відношення похідності можуть мати різний вияв. Залежно від цього розрізняють такі різновиди: 1) мотивована основа і формально, і семантично складніша за твірну (читати - читач); 2) МО формально складніша, а семантично однакова з ТО (зелений -зелень); 3) МО формально однакова із ТО, але семантично складніша ()математика -математик; 4) МО і ТО формально і семантично однакові. У такому випадку напрям похідності визначається наступним чином: а) від дієслова до віддієслівного іменника (бігати - біг), б) якщо основи однієї частини мови, мотивованою є та, що виражає словотвірне значення, типове для похідних слів у системі мови (робітник-робітниця); 5) мотивованою завжди є стилістично забарвлена основа (читальня - читалка) .Однак, є слова, структурно утворені від однієї частини мови, а семантично співвідносяться з іншою. Це прислівники на о та по…ому, які утворені від прикметників, а співвідносяться з іменниками (вітряно, по-осінньому).

12.Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотворення. Структура і типологія словотвірних гнізд української мови

Словотвірне гніздо (СГ) – це сукупність усіх спільнокореневих похідних слів, пов’язаних між собою відношеннями словотвірної похідності (мотивації). Корінь – «ген спадковості» (Солнцев), він зберіг. семантичну єдність усіх спільнокор. Початком (вершиною) СГ єнепохідна основа (корінь), воно немотивоване (непохідне), а всіінші – мотивовані (похідні), розташовані за принципом безпосереднього підпорядкування одних пох. один. іншим. Глибина СГ=кількостітактів похідності.Напр, СГ з коренем -сон- (вершина) об’єднує 64 похідних. Похідні розташ. на 3 словотвірних тактах, 1 такт – 31 похідне, 2 такт – 28, 3 – 4. На матеріалі укр. мови принципи гніздового упорядкування лексики втілила Є. Карпіловська в «Кореневому гніздовому словнику укр. мови». Укладені словники дають можливість виявити типологію кореневих словотвірних гнізд: -за частиною мови вершини гнізда; -за кількістю похідних у гнізді; -за структурою гнізда.

Структуру СГ становлять: словотвірна пара – це похідне і твірне слова, що різняться між собою одним словотвірним формантом: школ-а – школ'- ар- ø. Твірне і похідне перебувають у відношеннях безпосередньої похідності; словотвірний ланцюжок – це сукупність спільнокореневих, які перебувають у відношеннях послідовної похідності, тобто коли кожне попереднє слово є твірним для наступного: школ-а – школ'- ар- ø – школ'ар-с'к-ий; словотвірна парадигма – упорядкована сукупність сумісних похідних одного словотвірного такту, що мають спільну твірну основу й різні словотвірні форманти та перебувають у відношеннях сумісної похідності (кодеривації).