- •Прдп.120200.106пз
- •Смілянський промислово-економічний коледж Черкаського державного технологічного університету
- •6 Охорона праці 78
- •Анотація
- •1 Системний аналіз
- •1.1 Огляд предметної області
- •1.2 Специфікація
- •Характеристики системи
- •Функціональні вимоги
- •Структура вихідних даних:
- •2 Архітектура програмного забезпечення
- •2.1 Огляд технології розробки
- •2.2 Архітектура потоків даних
- •2.3 Варіанти використання системи
- •3 Детальне проектування
- •3.1 Проектування інтерфейсу
- •3.1.1 Поняття інтерфейсу
- •3.1.2 Дослідження користувача
- •3.1.3 Формування шаблонів форм програми
- •3.2 Проектування бази даних
- •3.2.1 Логічна структура бд
- •3.2.2 Генерація схеми бд
- •4 Реалізація
- •4.1 Програмування і стиль
- •4.2 Розробка інтерфейсу програми
- •4.3 Реалізація модулів
- •5 Економічна частина
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Планування розробки інформаційної системи
- •5.3 Визначення витрат на розробку програмного продукту
- •5.3.1 Розрахунок основної заробітної плати
- •5.3.2 Розрахунок додаткової заробітної плати
- •5.3.3 Відрахування на соціальне страхування і в інші фонди
- •5.3.4 Визначення витрат на матеріали та комплектуючі
- •5.3.5 Витрати на оплату машинного часу
- •5.3.6 Накладні витрати
- •5.4 Визначення ціни програмного продукту
- •5.5 Висновок економічної частини
- •6 Охорона праці
- •6.1 Вступ
- •6.2 Конструювання робочого місця оператора
- •6.3 Реалізація ергономічної оцінки робочого місця оператора
- •6.4 Розташування робочого місця оператора в приміщенні
- •6.5 Вимоги до робочого місця
- •6.5.1 Вимоги до мікроклімату та змісту шкідливих хімічних речовин у повітрі помешкань експлуатації моніторів і еом
- •Примітки
- •6.5.2 Вимоги до організації медичного обслуговування
- •Висновок
- •Список літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
3.2.2 Генерація схеми бд
BatchAccess – утиліта командного рядка для управління базами даних формату MSAccess: створення, виконання SQL - скрипта , створення структури , наповнення таблиць SQL - скриптами, відновлення SQL - скрипта по базі, стиснення бази. BatchAccess використовується для створення БД, на основі генерованого коду на основі схеми БД із ERwin.
Генерацію схеми бази даних було зроблено для СУБД Access, використовуючи ODBC. Драйвер Microsoft ODBC для SQL Server - це ізольований драйвер, який надає API-інтерфейс, який реалізує стандартні інтерфейси ODBC з Microsoft SQL Server.
Цей сервер виконує обслуговування та управління базою даних, відповідає за цілісність і збереження даних, забезпечує операції введення-виведення при доступі клієнта до інформації.
Щоб спроектовану БД згенерувати в програму Access потрібно в ERwin активізувати команди меню Tasks -> Forward Engineer/Schema Generation -> Schema -> командна кнопка Preview, з`являється код генерації(Рис. 3.2.2.1).
Рис. 3.2.2.1 – Вікно генерації коду
Генерований код БД потрібно занести в BatchAccess та виконати наступні операції:
DataBase -> Create -> (Зберегти під довільним ім’ям, наприклад, «MDC.mdb»);
File -> New script -> (У вікно, що відкрилось, занести генерований код БД системою ERwin);
File -> Save -> (Зберегти під довільним ім’ям, наприклад, «MDC.sql»);
Натиснути клавішу F5 для остаточного генерування бази даних(Рис. 3.2.2.2).
База даних медичного діагностичного центру генерована.
Рис. 3.2.2.2 – Створення Бази даних
Результатом є генерований файл бази даних медичного діагностичного центру «MDC.mdb».
4 Реалізація
4.1 Програмування і стиль
Програмування — процес проектування, написання, тестування і підтримки комп'ютерних програм.
У вужчому значенні програмування розглядається як кодування — реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних алгоритмів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням мов програмування). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, алгоритмів, і аналіз потреб майбутніх користувачів програмного забезпечення.
У широкому значенні програмування використовується у значенні створення програми дій або алгоритмів та навчання людей або пристроїв діяти за алгоритмами.
Мова програмування — це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.
Більш строге визначення: мова програмування — це система позначень для опису алгоритмів та структур даних, певна штучна формальна система, засобами якої можна виражати алгоритми. Мову програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, що задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконує виконавець (комп'ютер) під її управлінням.
Стиль в програмуванні – це прийоми та правила написання коду, тобто тексту програми. Правила хорошого стилю – це результат колективного досвіду багатьох програмістів, в певному розумінні частина програмістського ремесла.
Основне правило хорошого стилю: програма повинна бути зрозумілою людям, бо саме вони використовують та супроводжують її роками.
Найбільш ефективним засобом полегшення розуміння програми є її коментування. Проте програмісти, особливо ті, кому не доводилося перевіряти чи модифікувати чужі (або навіть свої, але через порівняно великий проміжок часу) програми, часто уникають написання коментарів з метою економії часу.
Коментарі слід писати саме під час написання програми, бо з часом суттєві деталі програми можуть забутись. Можна вважати, що програма є добре відкоментованою, якщо при першому знайомстві з нею можна зрозуміти структуру програми, її суть і логіку роботи, лише переглядаючи керівні структури і читаючи коментарі, не аналізуючи детально оператори, які задають правила обробки даних.
Головне – не кількість коментарів, а їх якість. Коментарі мають допомагати читати програму. Вони зайві, якщо повторюють те, що й так зрозуміло з тексту програми, або просто шкідливі, якщо йому суперечать.
Використання пробілів і пустих рядків в тексті програми значно покращує її сприйняття. Для кращого сприйняття розбивайте текст на логічні фрагменти (абзаци), виділяючи їх порожніми рядками, наприклад, порожній рядок слушно використати після блоку визначення змінних у модулі.
Форматування тексту програми є свого роду коментарем до неї, тому використовуйте акуратні стовпчики там, де це можливо.
Ідентифікатори (імена змінних, констант, підпрограм, файлів), якщо вони вдало підібрані, можуть замінити або доповнити коментарі в програмі.
Отже, при виборі ідентифікаторів будемо керуватись наступними правилами:
Ідентифікатори відбивають зміст, отже, потрібно використовувати загально прийняті або зрозумілі абревіатури, наприклад: col та row для індексів стовпчиків і рядків в двовимірному масиві; i,j для змінних циклів; min та max для позначення мінімуму та максимуму; cur та temp для позначення поточної та робочої змінних.
якщо дозволяє мова програмування, використовуйте знак підкреслення, щоб візуально розділити ідентифікатор, складений з декількох слів, наприклад: max_len або file_name.
Для ідентифікаторів підпрограм краще використовувати імена, що базуються на активній формі дієслова, наприклад: Input_Size або Print_Matr.
Використовуйте великі літери на початку ідентифікаторів глобальних змінних, наприклад: Max_Size.
Хоча більшість сучасних мов програмування дозволяє розміщувати в одному рядку програми декілька операторів, приймемо за правило: кожному оператору - окремий рядок програми. Це принаймні полегшує налагодження програми, адже інформація про помилку найчастіше вказує помилковий рядок в програмі, а не оператор в рядку.
Використання дужок може стати корисним засобом покращення сприйняття програми. Краще використати зайві дужки у виразі, ніж міркувати над порядком виконання операцій у ньому згідно з їх пріоритетом.
В багатьох випадках використання відступів дозволяє прояснити структуру програми. Службові слова, якими починається і закінчується той чи інший оператор, слід записувати на одній вертикалі, а всі вкладені у нього оператори – з деяким фіксованим відступом праворуч, приблизно на 2-3 позиції (менша кількість буде майже не помітною, а більша може ускладнити сприйняття). Корисно також помічати коментаріями кінець довгого вкладеного оператора.
