- •Держава: генеза, ознаки, функції
- •Типологія політичних еліт та політичного лідерства
- •Теоретичні моделі переходу до демократії. Основні етапи переходу до демократії
- •Принципи виборчого права та головні процедури виборчої кампанії
- •Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
- •Консерватизм і неоконсерватизм
- •Політико-правова думка мислителів Стародавнього Сходу
- •Лібералізм, неолібералізм
- •Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •Форма державного правління
- •Н.Макіавеллі про політику, державу, владу
- •Основні типи виборчих систем сучасності
- •Німецька класична філософія про політику, державу і право
- •Українська політична думка козацької доби. Конституція Пилипа Орлика
- •М. Грушевський – творець засад української незалежної держави
- •Влада як соціальний феномен. Ресурси влади
- •19.Соціально-політичні утопії,їх виникнення та еволюція
- •22. Політичні режими . Порівняльний аналіз тоталітарного і демократичних політичних режимів .
- •23.Особливості формування політичної еліти та інституту пол. Лідерства в суч Україні
- •25. Порівняльний аналіз політичних режимів
- •1. Організація структури правління:
- •2. Обмеження діяльності правлячих структур:
- •3. Відповідальність правлячих структур:
- •4. Проникнення органів влади у структури суспільства:
- •5. Офіційна ідеологія:
- •6. Наявність політичних партій:
- •7. Забезпечення права і свободи індивідів:
- •27. Партійні системи сучасності .Сутність та класифікація
- •28.Верховна Рада України
- •29. М Костомаров - ідеолог Кирило Мефодіївського братсва
- •30. Консерватизм і неоконсерватизм
- •31. Лібералізм і неолібералізм
- •32. Фашизм і неофашизм
- •33. Марксизм і комунізм
- •34. Політична ідеологія м. Вебера
- •35. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- •36. Моделі етнонаціональної політики
- •37. Громадські організації та об’єднання: класифікація, місце та функції в політичній системі суспільства
- •38. Концепції правової держави та громадянського суспільства
- •39. Політичні партії: сутність та основні підходи до класифікації.
28.Верховна Рада України
Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади Української держави. Єдиним органом законодавчої владі Укр. є парламент-ВРУ. Конституційний склад ВРУ є 450 народних деп. які обир на основі загального, рівного прямого виборчого права, шляхом таємного голосування строком на 4 роки. ВРУ працює сесійно. Вона є повноважною ха умовою обрання не менш як двох третін від її конст складу. ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30 день після офіційного оголошення результатів виборів. Чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії ВРУ із зазначенням порядку денного слик головою ВРУ на вимогу не менш як третини народних деп. або на вимогу Президента Укр. Засідання ВРУ проводяться відкрито або за рішенням більшості від конст складу деп. засідання проводяться закрито.
Порядок утворення Верховної Ради України.
Згідно К ВРУ є єдиним органом законодавчої влади в У. Також конститут визначається загальни склад ВРУ, встановлюється строк її повноважень на 4 р. Колегіальний характер ВРУ як парламенту У полягає насамперед у її складі та порядку роботи. ВР складається з 450 депутатів і є повноважною за умови обрання не менш як даох тритин від її конст складу. Законодавством передбачається що виборчий процес в У здійснюється на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів у депутати, гласності і відкритості, рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії, неупередженості до кандидатів з боку держ органів, установ і організацій, органів місцевого самовряджування, свободи агітації. Депутатом може бути лише повністю дієздатна особа, яка є громадяном Укр. і володіє активним виборчим правом, проживає на укр. протягом останніх 5 років, не менше 21 р. Повноваження народних деп. починається з моменту складання присяги, а до цього центральна виборча комісія по виборах народних деп. оголошує про обрання того чи іншого громадянина Укр. народним деп., а це залежить від результатів виборів по кожному з 450 виборчих округів. Згідно з Конст чергові вибори до ВРУ призначаються на останню неділю березня останнього року повноважень ВРУ з тим щоб було достатньо часу для оптимального проведення самих виборів, підрахування голосів та визначення результатів виборів до початку роботи осінньої сесії ВРУ нового скликання. Рада має зібратися на першу сесію не пізніше ніж на 30 день після офіційного оголошення результатів виборів.
Однією із істотних особливостей нашого парламенту є його однопалатність.
Компетенція Верховної Ради України.
В Конст закрипелено шірокі повноваження широкі повноваження ВРУ, які визначають її місце та роль у державі. Всі ці повноваження умовно можна поділити на групи: 1. повноваження по'язані з внесенням змін до К Укр; 2. з функцією контролю за бюджетом; 3. визначенням засад політики держ та програм суспільного розвитку; 4. визначен- ням взаємовідносин ВРУ і президента Укр;5. формуванням інших держ органів; 6. з функцією парламенсбкого контролю ВРУ; 7. огранізацією адміністративно-територіального поділу Укр; 8. здійсненням зовнішніх фуннкцій держ та деяких інших. Однак перелічені у статті конституції повноваження ВРУ не є вичерпаними, вони доповнюються і деталізуються положення- ми інших статей, тобто дострокове припинення повноваження Президента. Крім того оцінюючи межі повноважень ВРУ не слід забувати про положення статті 92 Конст, яка окреслює коло питань що вирішуються виключно законами Укр
