- •Держава: генеза, ознаки, функції
- •Типологія політичних еліт та політичного лідерства
- •Теоретичні моделі переходу до демократії. Основні етапи переходу до демократії
- •Принципи виборчого права та головні процедури виборчої кампанії
- •Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
- •Консерватизм і неоконсерватизм
- •Політико-правова думка мислителів Стародавнього Сходу
- •Лібералізм, неолібералізм
- •Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •Форма державного правління
- •Н.Макіавеллі про політику, державу, владу
- •Основні типи виборчих систем сучасності
- •Німецька класична філософія про політику, державу і право
- •Українська політична думка козацької доби. Конституція Пилипа Орлика
- •М. Грушевський – творець засад української незалежної держави
- •Влада як соціальний феномен. Ресурси влади
- •19.Соціально-політичні утопії,їх виникнення та еволюція
- •22. Політичні режими . Порівняльний аналіз тоталітарного і демократичних політичних режимів .
- •23.Особливості формування політичної еліти та інституту пол. Лідерства в суч Україні
- •25. Порівняльний аналіз політичних режимів
- •1. Організація структури правління:
- •2. Обмеження діяльності правлячих структур:
- •3. Відповідальність правлячих структур:
- •4. Проникнення органів влади у структури суспільства:
- •5. Офіційна ідеологія:
- •6. Наявність політичних партій:
- •7. Забезпечення права і свободи індивідів:
- •27. Партійні системи сучасності .Сутність та класифікація
- •28.Верховна Рада України
- •29. М Костомаров - ідеолог Кирило Мефодіївського братсва
- •30. Консерватизм і неоконсерватизм
- •31. Лібералізм і неолібералізм
- •32. Фашизм і неофашизм
- •33. Марксизм і комунізм
- •34. Політична ідеологія м. Вебера
- •35. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- •36. Моделі етнонаціональної політики
- •37. Громадські організації та об’єднання: класифікація, місце та функції в політичній системі суспільства
- •38. Концепції правової держави та громадянського суспільства
- •39. Політичні партії: сутність та основні підходи до класифікації.
25. Порівняльний аналіз політичних режимів
для аналізу форм політичних режимів необхідно визначити критерії порівняння.
1. Організація структури правління:
У тоталітарних режимах держава контролює всі сфери життя суспільства. Панує жодна партія,сращенная державним апаратом. Така партія має суворої ієрархією, стоїть з уряду. Наявність партии-государства передбачає відсутність опозиції. Зазвичай, тоталітарний режим спирається на харизматичного лідера.
При авторитаризмі контроль над суспільством слабшає. Допускається обмежений плюралізм, проте вплив суспільства до прийняття рішень мінімально. Існує одна чи кілька партій, одній із яких має привілейованим становищем, але, на відміну тоталітарного режиму, не є настільки сильної посухи й дисциплінованою. Роль лідера висока, але вона має харизматичними якостями.
У демократичних політичних режимах державні органи підконтрольні і відповідальні перед виборними установами. Признается суверенітет народу, воля переважно ролі джерела влади. Керівники обираються і визначають свої дії громадянами. Наявність розвиненоюдву- чи багатопартійності. Демократія передбачає конкуренцію інтересів і думок;
2. Обмеження діяльності правлячих структур:
При тоталітарному і авторитарному режимах діяльність державної машини та правлячої партії непідконтрольна громадянам, Вони аж ніяк не впливають прийняття політичних прийняття рішень та політичний процес.
На демократичних суспільствах держава ставить за мету забезпечення та їхній захист інтересів і громадян. Оскільки органи виборні, те в громадян є можливість контролюватиме їх діяльність за допомогою різних інститутів (до них віднести політичні партії, різні суспільні організації, конституційні і правові гарантії, і т.д.);
3. Відповідальність правлячих структур:
При тоталітаризмі і авторитаризмі державні лідери і партійна еліта приймає рішення самостійно й більше не несуть жодної відповідальності право їх наслідки громадянами.
Демократія ж передбачає наявність ефективну систему контролю та нагляду над діяльністю державні органи. Держава відповідає перед міжнародним науковим співтовариством, перед народом, над приватними особами за проведену політику.
4. Проникнення органів влади у структури суспільства:
При тоталітарному режимі держава прагне контролювати всі сфери життя суспільства: контроль економічним життям необхідний зміцнення власної матеріальної бази, для вільного розпорядженнясирьем і ресурсами; наявність офіційної ідеології, спрямованої ось на підтримку режиму і мобілізації мас; контроль над політичної сферою.
При авторитарному правлінні проникнення органів влади у громадські структури інше сильне, контроль над суспільством перестає тотальним.
Вплив органів влади на суспільство при демократії істотно обмежена. Домінують методи переконання, узгодження, компромісу. У демократичних режимах розвинене громадянське суспільство – це тип суспільства, де є і постійно розширюється область свободовиявлення волі людей, де компетенція державного втручання у їхня діяльність обмежена. Це комплекс приватних осіб, їх добровільних асоціацій та інститутів, взаємодія яких регулюється цивільне право і який як такі прямо не залежить від самої держави.