2.3. Аналіз елементної бази
2.3.1 Резистор
Резистор – пасивний елемент, який характеризується супротивом. Принципова схема пристрою уміщує в себе велику кількість резисторів, які мають різний рівень супротиву. А також виконують різні по своїй суті функції. Резистори характеризуються рядом показників:
Номінальний опір, - основний параметр.
Гранична потужність, що розсіюється.
Температурний коефіцієнт опору.
Допустиме відхилення опору від номінального значення
Гранична робоча напруга.
Надлишковий шум.
Максимальна температура навколишнього середовища для номінальної потужності розсіювання.
Вологостійкість і термостійкість.
Коефіцієнт напруги. Враховує явище залежності опору деяких видів резисторів від прикладеної напруги.
Принципова схема налічує 52 резистори супротивом від 0.1Ом-220кОм. Резистор зображено нижче (Рисунок 2.3.1.1)
Рисунок 2.3.1.1 – Резистор
2.3.2 Діод
Діод — електронний прилад з двома електродами, що пропускає електричний струм лише в одному напрямі. Застосовується у радіотехніці, електроніці, енергетиці та в інших галузях, переважно для випрямляння змінного електричного струму, детектування, перетворення та помноження частоти, а також для переключення електричних кіл. Діод зображено нижче (Рисунок 2.3.2.1)
Рисунок 2.3.2.1 – Діод
2.3.3 Конденсатор
Конденсатори — система з двох чи більше електродів (обкладок), які розділені діелектриком, товщина якого менша у порівнянні з розміром обкладок. Така система має взаємну електричну ємність і здатна зберігати електричний заряд.
Конденсатор є пасивним електронним компонентом і широко застосовується в електронних схемах для блокування постійного струму, пропускаючи змінний струм.
Прикладання електричної напруги до обкладок конденсатора спричиняє накопичення на них електричного заряду. Після відключення від джерела напруги, заряд утримується на обкладках силами електростатики. Якщо конденсатор, як цілісний елемент, не є наелектризованим, то заряд, що накопичений на обох обкладках є однаковим за величиною і протилежний за знаком. Здатність конденсатора накопичувати заряд характеризує його електрична ємність. Схема налічує десять конденсаторів з різною ємністю від 0.01мкФ – 2400пФ.(Рисунок 2.3.3.1)
Рисунок 2.3.3.1 – Конденсатори
2.3.4 Електролітичний конденсатор
Електролітичний конденсатор – електричний конденсатор, у якому як діелектрик використовується тонка оксидна плівка, нанесена на поверхню одного з електродів (металічного) — аноду, а в ролі другого електроду (катоду) виступає електроліт.
За типом наповнення електролітичні конденсатори можна розділити на: рідинні, сухі, оксидно-напівпровідникові та оксидно-металеві.
Головною особливістю електролітичних конденсаторів є те, що вони, в порівнянні з іншими типами конденсаторів, мають більшу ємність при достатньо невеликих габаритах. Крім того, вони є полярними електричними накопичувачами, тобто повинні включатися в електричне коло з дотриманням полярності.
Існують і неполярні електролітичні конденсатори, але при рівній ємності їх габарити більші (як і ціна). В основному, конденсатори такого типу застосовуються для згладжування пульсуючого струму у колах випрямлячів змінного струму. Крім цього, електролітичні конденсатори широко використовуються в звуковій техніці. Схема налічує чотири таких конденсатори ємністю від 100мкФ – 470мкФ. (Рисунок 2.3.4.1)
Рисунок 2.3.4.1 – Електролітичний конденсатор