4 Охорона праці

4.1Шум і його вплив на організм людини

Шум являє собою хаотичне поєднання різноманітних звуків, тому для розуміння фізичних основ утворення і поширення шуму, його сприйняття людиною і впливу на організм слід розглядати звук як складову частину усякого шуму, включаючи і виробничий.

Коливання джерела звуку проводять почергово стиснення і розрідження повітря, утворюючи хвилеподібні коливання його, що поширюється від джерела звуку на всі боки у вигляді збільшуються в обсязі сфер. Це називається розповсюдженням звукової хвилі. По мірі зношення на коливання повітря повідомленої джерелом енергії звукова хвиля поступово згасає, тому чим більше енергія джерела звуку, тим з більшою силою відбуваються коливання повітря і далі поширюється звукова хвиля. Від величини енергії джерела звуку залежить сила звуку, оцінювана звуковим тиском, який вимірюється в ньютонах на квадратний метр (Н/м2).

Звукові хвилі, зустрівши на шляху поширення будь-які поверхні (тверді, рідкі), передають їм ці коливання. Подібним перешкодою звукової хвилі може служити і орган слуху, який складається у людини з вушної раковини зі слуховим проходом (зовнішнє вухо), барабанної перетинки, з'єднаної з системою слухових кісточок (середнє вухо), і так званого кортнєва органу закінчень слухового нерва (внутрішнє вухо). Звукова хвиля викликає коливання барабанної перетинки, які, приводячи в рух систему кісточок середнього вуха, передаються закінчень (рецепторів) слухового нерва, викликаючи в них відповідні нервові імпульси, що передаються в головний мозок. Більш інтенсивний звук, тобто з більшою енергією коливань, сприймається як гучний, менш інтенсивний - як тихий.

Встановлено, що орган слуху людини сприймає різницю зміни звукового тиску у вигляді кратності цієї зміни, тому для вимірювання інтенсивності шуму використовують логарифмічну шкалу в децибелах відносно порогу чутності (мінімальний звуковий тиск, що сприймається органом слуху людини з нормальним слухом. Ця величина, рівна 2х10-5 ньютон на 1 м2, прийнята за 1 децибел (дБ).

При підвищенні інтенсивності звуку створюється в звуковою хвилею тиск на барабанну перетинку на певному рівні може викликати больові відчуття. Така інтенсивність звуку називається порогом больових відчуттів і знаходиться в межах 130 дБ.

Звукова частина коливального спектра, як сказано вище, має величезний діапазон частот - від 20 до 20000 Гц. Звуки різних частот навіть при однаковій їх інтенсивності сприймаються по-різному. Низькочастотні звуки сприймаються як відносно тихі; по мірі збільшення частоти збільшується гучність сприйняття, але, наближаючись до високочастотних коливань, і особливо до верхньої межі звукової частини спектру, гучність сприйняття знову падає. Найбільш добре вухо людини сприймає коливання в межах 500 - 4000 Гц.

Враховуючи ці особливості сприйняття, для характеристики звуку або шуму в цілому треба знати не тільки інтенсивність, але й спектр, тобто частоту коливань звукової хвилі.

В умовах виробництва, як правило, мають місце шуми різної інтенсивності і спектру, які створюються в результаті роботи різноманітних механізмів, агрегатів та інших пристроїв. Вони утворюються внаслідок швидких обертальних рухів, ковзання (тертя), поодиноких або повторюваних ударів, вібрації інструментів і окремих деталей машин, завихрень сильних повітряних або газових потоків і т. д. Шум має у своєму складі різні частоти, і все ж кожен шум можна охарактеризувати переважанням тих чи інших частот. Умовно прийнято весь спектр шумів ділити на низькочастотні - з частотою коливань до 350 Гц, середньо-частотні - від 350 до 800 Гц і високочастотні - понад 800 Гц.

До низькочастотних відносяться шуми тихохідних агрегатів неударного дії, шуми, що проникають крізь звукоізолюючі перепони (стіни, перекриття, кожухи), тощо; до середньо-частотним відносяться шуми більшості машин, агрегатів, верстатів та інших рухомих пристроїв неударного дії; до високочастотним відносяться шиплячі, свистячі, дзвінкі шуми, характерні для машин і агрегатів, що працюють на великих швидкостях, ударної дії, що створюють сильні потоки повітря або газів, тощо

Виробничий шум різної інтенсивності і спектру (частоти), довгостроково впливаючи на працюючих, може призвести з часом до зниження гостроти слуху в останніх, а іноді і до розвитку професійної глухоти. Таке несприятливе дію шуму пов'язано з тривалим і надмірним роздратуванням нервових закінчень слухового нерва у внутрішньому вусі, в результаті чого в них виникає перевтома, а потім і часткове руйнування. Дослідженнями встановлено, що чим вище частотний склад шуму, ніж вони інтенсивніше і тривалішою, тим швидше і сильніше надають несприятливу дію на орган слуху. При надмірно інтенсивних високочастотних шумів, якщо не будуть проведені необхідні захисні заходи, можливе ураження не тільки нервових закінчень, але і кісткової структури равлики і іноді навіть середнього вуха.

Крім місцевої дії - на орган слуху, шум надає і загальну дію на організм працюючих. Шум є зовнішнім подразником, який сприймається та аналізується корою головного мозку, в результаті чого при інтенсивному і тривало діючому шумі настає перенапруження центральної нервової системи, що поширюється не тільки на специфічні слухові центри, але і на інші відділи головного мозку. Внаслідок цього порушується координує діяльність центральної нервової системи, що, в свою чергу, веде до розладу функцій внутрішніх органів і систем. Наприклад, у робітників, які тривалий час піддавалися впливу інтенсивного шуму, особливо високочастотного, відзначаються скарги на головні болі, запаморочення, шум у вухах, а при медичних обстеженнях виявляються виразкова хвороба, гіпертонія, гастрити та інші хронічні захворювання.