3.8 Калькуляція собівартості

Калькуляція – це розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг. При калькулюванні встановлюють об’єкти калькулювання, вибирають калькуляційні одиниці, визначають калькуляційні статті витрат та методики їх обчислення.

Об’єкт калькулювання – продукція (робота, послуга), собівартість якої обчислюється. Для кожного об’єкта калькулювання вибирається калькуляційна одиниця – одиниця його кількісного вимірювання (штуках, тоннах, кіловат-годинах тощо).

При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групуються за калькуляційними статтями, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно.

Згідно типового положення для більшості підприємств, виробнича собівартість групується за наступними калькуляційними статтями і визначається за формулою:

Свир = Вм + Зосн + Здод + Всоц.з. + Ву.е. + Взаг.вир. (9.1)

де Вм – сума витрат на матеріали та комплектуючі;

Зосн – основна заробітна плата;

Здод – додаткова заробітна плата;

Всоц.з. – відрахування на соціальні заходи;

Ву.е. – витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

Взаг.вир. – Загальновиробничі витрати.

Групування витрат за статтями калькуляції та визначення виробничої собівартості зводиться до таблиці 9.1:

Таблиця 8.1 – Калькуляція собівартості

№ п/п	Найменування статей витрат	Позначення статті	Сума, грн
1	Витрати на матеріали та комплектуючі	Вм	327,4
2	Основна заробітна плата	Зосн	895,7
3	Додаткова заробітна плата	Здод	447,6
4	Відрахування на соціальні заходи	Всоц.з.	514,5
5	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	Ву.е.	447,85
6	Загальновиробничі витрати	Взаг.вир.	716,56
	Виробнича собівартість	Свир	3349,6

3.9. Обґрунтування економічної доцільності наданих пропозицій

Обґрунтування економічної доцільності техніко-організаційних нововведень потребує більш повного визначення затрат, а також ціни на виконання даного

виду робіт. Саме тому проводяться розрахунки показників повної собівартості, оптової та відпускної ціни.

Повна собівартість включає окрім виробничої собівартості адміністративні витрати та витрати на збут і визначається за формулою:

Спов = С вир + Вадм + Взб (9.2)

де Свир – виробнича собівартість;

Вадм – адміністративні витрати (непряма комплексна стаття витрат, яка включає витрати, пов’язані з утриманням апарату управління; утриманням транспортних мереж і мереж зв’язку і визначаються за формулою:

Вад = Зосн∙( Вад / 100) (9.3)

де Зосн – основна заробітна плата;

Вадм – процент відрахувань на адміністративні витрати (близько 80%основної заробітної плати основних робітників).

Вад=895.7*0.8=716,56 грн

Взб = Свир ∙ (Взб / 100) (9.4)

де Свир – виробнича собівартість;

Взб – процент відрахувань на витрати на збут (близько 3 – 5% Свир).

Взб=3349,6*0.04=133,9 грн

Спов=3349,6+716,56+133,9=4334 грн

Оптова ціна визначається за формулою:

Цопт = Спов + П , (9.5)

де Спов – повна собівартість;

П – прибуток, який дорівнює: П = (50%) ∙ (Спов); (9.6)

Цопт=4334*1.5=6501 грн

Відпускна ціна визначається за формулою:

Цвідп = Цопт + ПДВ; (9.7)

де Цопт – оптова ціна;

ПДВ – податок на додану вартість:

ПДВ=20% ∙ Цопт (9.8)

Цвідп=6501*1.2=7801 грн

Обґрунтування економічної доцільності виконання даного виду робіт власними спеціалістами проводимо шляхом порівняння витрат на ці роботи (собівартості) із ринковою вартістю аналогічних робіт (послуг). При цьому економію розраховуємо за формулою:

Е = Ц – С, (10.1)

де Ц – ціна аналогічного пристрою на ринку;

С – повна собівартість розробленого виробу.

Е=7801-4334=3467 грн

Отриманий розмір економії і є підтвердженням економічної вигоди і доцільності виконання даних робіт власними спеціалістами.