10.7. Тарґет-костинг
Важливим інструментом стратегічного управління витратами метод „таргет-костинг”. У вітчизняному понятійному апараті до цього часу відсутній адекватний еквівалент для позначення відповідної системи. Метод має японські джерела і в оригіналі позначається як „gen” (походження) – „ка”(ціна) „кі-какu” (план). Вперше концепція ТС була розроблена і впроваджена в 1963 році японським автоконцерном «Toyota». У світовій практиці здебільшого використовується англомовний варіант терміну „target costing“(ціль, процес калькуляції). Для уникнення термінологічних непорозумінь, полегшення зовнішньоекономічних стосунків вітчизняних підприємств та враховуючи чітко виражену тенденцію до використання у міжнародній практиці англомовної економічної термінології, вважаємо виправданим запровадження у вітчизняних лексикон для позначення системи управління витратами на основі розрахунку їх цільових значень саме терміну „тарґет-костинг” (ТК).
Система ТК включає комплекс методів та інструментів з планування, контролю та менеджменту затрат на основі розрахунку цільових показників затрат. Вона дозволяє оптимізувати цільову структуру затрат на виробництво та реалізацію із врахуванням вимог ринку та преференцій споживачів. Метод забезпечує приведення у відповідність питомої ваги ресурсів (витрат), які використовуються для забезпечення окремих функцій продукції до відносної корисності відповідних функцій для споживачів.
Основні принципи управління витратами на основі тарґет-костінг можна сформулювати наступним чином:
забезпечення інтеграції методу в процес прийняття управлінських рішень та в систему фінансового контролінгу;
принцип прагматичного компромісу (реальність цільових показників витрат);
використання зворотної (ретроградної) калькуляції;
формування система стимулів до досягнення цільових показників витрат;
розщеплення цільових витрат на окремі компоненти;
залучення постачальників до процесу управління витратами;
широке впровадження програм зі зниження витрат;
контроль за ходом виконання планових показників витрат.
Система таргет-костинг сприяє досягненню наступних цілей:
зменшення рівня витрат;
підвищення транспарентності використання ресурсів;
оптимізація структури витрат;
приведення у відповідність процесу виробництва потребам ринку, споживачів;
підвищення якості найважливіших параметрів продукції.
Система ТК може бути запроваджена в цілому по підприємству, у відношенні окремих видів продукції, проектів чи структурних підрозділів. Відповідальність за введення та координацію системи тарґет-костінг має бути покладена на відділ фінансового контролінгу. Концепція запровадження таргет-костінг може включати сім фаз і наведена у структурно-логічному вигляді в таблиці 10.12.
Таблиця 10.12.
Концепція управління витратами на основі „тарґет костінг”
№ |
Назва фази впровадження |
Основні компоненти |
1 |
Визначення цільових цін реалізації |
-Дослідження ситуації на ринку; -бажані ціни реалізації з точки зору споживачів; -ціни на аналогічну продукцію конкурентів |
2 |
Визначення цільового валового прибутку |
-Прогнозні оцінки обсягів реалізації; -Розрахунок планового показника рентабельності продаж |
3 |
Розрахунок цільових показників витрат |
-Ретроградна (зворотня) калькуляція |
4 |
Розщеплення цільових витрат на окремі компоненти в розрізі окремих функціональних параметрів продукції |
-Визначення преференцій споживачів щодо функцій та компонентів продукту; -Оцінка відносного значення окремих фнкцій -Розрахунок індексу показника цільових витрат |
5 |
Вибір методів та інструментів досягнення цільових показників витрат |
-зміна фізичних параметрів продукції (ваги, об’єму); -використання стандартних напівфабрикатів, комплектуючих, замість спеціальних; -заходи з реінжинірингу; -аутсоурсінг окремих виробничих процесів. |
6 |
Розробка бюджетів витрат |
-залучення постачальників до процесу планування затрат; |
7 |
Контроль за досягненням цільових (бюджетних) показників витрат |
-система стимулів та мотивацій до зниження витрат; -аналіз відхилень |
Цільова величина витрат – це “прагматичний компроміс” між бажаною величиною витрат, яка продиктована ринком (AC) та величиною стандартних затрат (DC), розрахованих за базі існуючої технології та методів виробництва.(принцип прагматичного компромісу).
Різниця між цільовими витратами та стандартною величиною витрат показує необхідний обсяг зменшення витрат для досягнення цільових орієнтирів. Різниця між цільовими витратами і допустимими ринковими витратами показує величину технологічного та виробничого розриву між ринком та можливостями підприємства. Чим сильнішою є конкуренція на відповідному ринку товарів та послуг, тим меншою повинна бути різниця між допустимими ринком та цільовими затратами. В ідеальному випадку вони повинні співпадати.
Основна відмінність тарґет-костінг від традиційної системи калькуляції продукції полягає у застосуванні методу ретроградної або зворотної калькуляції. Якщо за домінуючих у вітчизняній практиці традиційних методик калькуляції акценти фокусуються на розрахунку необхідних для виробництва та реалізації продукції затрат, то за ретроградної калькуляції розраховуються максимально-допустимі показники затрат. Схема зворотної калькуляції, яка враховує особливості багатоступінчатого директ-костингу наведена в таблиці 3.4.
Важливим елементом ТС є деталізація затрат в розрізі окремих компонентів, процесів, функцій. Є два методи розщеплення витрат: функціональний метод та компонентний. На практиці найчастіше використовується функціональний метод, за якого питання „Який обсяг витрат є допустимим для виробництва та реалізації продукту?” переходить у площину: „Які параметри має мати продукт, які функції та характеристики є найбільш суттєвими для споживачів?”.
У процесі застосування методу цільова величина витрат розподіляється на окремі функціональні властивості продукту, в залежності від питомої ваги корисності функцій, визначеної на основі систематизації відповідних оцінок споживачів. Порядок застосування методу:
1.Оцінка важливості окремих функцій споживачами;
2.Розрахунок функціональної структури продукту (рисунок);
3.Побудова аналітичної матриці розподілу цільових витрат на забезпечення окремих функцій.
4.Розрахунок індексу цільового показника витрат.
5.Побудова контрольної діаграми цільових витрат.
Основне завдання методу - приведення у відповідність питомої ваги ресурсів (витрат), які використовуються для забезпечення окремих функцій продукції до відносної корисності відповідних функцій для споживачів.
Для унаочнення процесу ТС будується контрольної діаграми цільових затрат із вказівкою зон, на яких слід сконцентрувати пошук резервів зменшення витрат. На рис.10.5. наведено приклад такої діаграми.
Різниця між цільовим обсягом витрат, визначеним в рамках тарґет-костінг та стандартною їх величиною показує необхідний обсяг зменшення затрат для забезпечення конкурентоспроможності продукції, а отже, досягнення планових обсягів реалізації. Резерви зниження витрат виявляються в результаті порівняння стандартної та цільової структури собівартості продукції. Невід’ємним елементом тарґет-костінг є програми зниження витрат. Особлива увага менеджменту має звертається на визначення величини і причин виникнення витрат, не обумовлених нормальною організацією виробничого процесу, зокрема: наднормативних витрат палива, енергії, сировини та матеріалів; доплат робітникам за відхилення від нормальних умов праці та понаднормовані роботи; втрат від простою (чи недозавантаженості ) машин і агрегатів, аварій, браку; змін витрат, спричинених нераціональними господарськими зв’язками щодо постачання сировини, матеріалів тощо; порушення трудової та технологічної дисципліни.