Проектування мереж робочої групи (інженерний підхід)

Зазвичай починається з вибору кабельних систем. Розглянемо деякі, найбільш використовувані в практичній області, види кабелів.

Тонкий коаксіальний кабель (діаметр до 5 мм). Виконується з оболонкою із:

• полівінілхлориду (PVC-кабель)

• тефлону (FEP-кабель)

Пропускна здатність: 10 Мбіт / сек.

Підключення вузлів в шинній топології через Т-образні BNC-з’єднувачі

Мінімальна довжина сегмента: 0.5 м

Максимальна довжина сегмента: 185 м

Максимальне число підключень вузлів до одного кабельного сегменту: 30

особливості:

• вимагає кінцевих 50–омних заглушок

• не вимагає заземлення.

Товстий коаксіальний кабель (діаметр до 10 мм). Виконується з оболонкою із:

• полівінілхлориду (PVC-кабель)

• тефлону (FEP-кабель).

Пропускна здатність: 10 Мбіт / сек.

З’єднувальні елементи: роз’єм N-series

Мінімальна довжина сегмента: 2.5 м.

Максимальна довжина сегмента: 500 м.

Максимальне число підключень вузлів до одного кабельного сегменту: 100

особливості:

• вимагає установки кінцевих заглушок

• вимагає заземлення в одній точці

Кабель з крученими парами. Виконується у вигляді:

• 4-х парного кабелю

• кабельного джгута з 25 і більше пар

Буває екранований (STP, FTP) і неекранований (UTP)

Ділиться на наступні категорії по смузі пропускання:

• 3–категорія (level 3) 15МГц STP, FTP, UTP

• 4–категорія (level 4) 20МГц STP, FTP, UTP

• 5–категорія (level 5) 100 МГц STP, FTP, UTP

• 5e–категорія (поліпшена lеvе1 5) 100 МГц STP, FTP, UTP

• 6–категорія (клас Е) 200 МГц STP, FTP, UTP

• 7–категорія (клас F) 600 МГц S-STP

Пропускна здатність:

• 10 Мбіт / с – всі категорії

• 100 Мбіт / с – 5,5е, 6,7 категорії

• 1000 Мбіт / с – 5е, 6,7 категорії

З’єднувальні елементи: розетки і вилки

• 8 контактні RJ-45 – 3,4,5,5е, 6 категорії

• гібридні RJ-45 – 7 категорії

• 50 контактний роз’єм Telco

Максимальна довжина сегмента:

• без посилення сигналу до 150 м;

• з підсилювачем сигналу – до 225 м (level 5 і вище)

Тестування кручений пари

1. Схема з’єднань

2. Довжина сегмента

3. Погонне загасання (ослаблення сигналу з віддаленням від джерела)

4. Перехідне (наведене) загасання на ближньому / дальньому кінці (вплив сигналу однієї пари на іншу)

5. Сигнал-шум

Фактори збільшення пропускної здатності

1. Чистота металу (міді)

2. Мідний дріт збільшеного діаметру (знижує погонне згасання)

3. Застосування спеціальних роздільників між парами

Оптоволоконний кабель. Зазвичай складається з двох пучків оптоволокна, але може бути і один світловод. Співвідношення діаметрів серцевини хвиле-ведучої жили / навколишнього шару 50/125 мікрон, 62 / 5.125 мікрон для багатомодового кабелю і 8/125 – для одномодового.

Багатомодове і одномодове оптоволокно відрізняється ємністю і способом проходження сигналу. Так для багатомодового оптоволокна з незалежних світловим шляхам (модам) можуть передаватися сигнали з різними довжинами хвиль або фазами. Діаметр світло провідної жили (50 або 62.5 мікрона) вибирається з міркувань мінімальної дисперсії відбитого від поверхні серцевини променя. Пропускна здатність багатомодового оптоволокна може змінюватися в межах від 2.5 до 10 Гбіт / сек.

Одномодове оптоволокно передає сигнал тільки з однієї довжиною хвилі або фазою. Малий діаметр світловода (8 мікрон) забезпечує меншу відображену дисперсію, що в свою чергу збільшує довжину сегмента до 2 км. Пропускна здатність одномодового оптоволокна > 10 Гбіт / сек (30–60 Гбіт / сек). Електронно оптичні компоненти одномодового оптоволокна дорожчі багатомодового.