- •26. Загальна характеристика основних методів психодіагностики
- •27. Метод зрізів та лонгітюдний метод.
- •28. Біографічний метод, герменевтика, наратив.
- •29. Експеримент. Особливості лабораторного, польового, формувального експериментів.
- •30. Методи спостереження та самоспостереження.
- •31. Бесіда, інтерв’ю, анкетування як методи психодіагностики.
- •32. Метод експертних оцінок.
- •33. Процедура проведення соціометричного методу.
- •34. Проективні методи в психодіагностиці: особливості в конструюванні та застосуванні.
- •35. Шкалювання в психодіагностичних методах.
- •37.Основні психометричні вимоги до тестів - загальні уявлення та їх обґрунтування.
- •38. Поняття валідності і її типи в психодіагностиці.
- •39. Поняття надійності тесту. Процедура перевірки надійності.
- •40. Достовірність психометрії.
- •41. Процедура стандартизації тестових вимірювань.
- •42.Вимоги до адаптації іноземних тестів і методик.
- •43. Кількісні математичні розрахунки в сучасній психодіагностиці.
- •44. Інтерпретація матеріалів психодіагностичного обстеження.
- •45.Уявлення про нормальний розподіл. Крива нормального розподілу Гауса.
- •46. Поняття про суцільні та вибіркові діагностичні вибірки. Репрезентативність вибірки.
- •47. Медіана і мода як показники варіативності матстатистики.
- •49. Сутність контент-аналізу як психодіагностичної процедури. Контент-аналіз.
- •50. Правила та вимоги упорядкування і зведення в таблиці діагностичних даних. Графічні ілюстрації
49. Сутність контент-аналізу як психодіагностичної процедури. Контент-аналіз.
Контент-аналіз — якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності. Популярність контент-аналізу ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє виміряти людську поведінку. На відміну від опитувань контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те що вони справді зробили. Виділяють два основних типи контент-аналізу: кількісний і якісний. Якщо кількісний аналіз націлений на виявлення частоти окремих тем, слів або символів, що містяться у тексті, то якісний аналіз пов'язаний з фіксуванням нетривіальних висловлювань, мовних інтонацій з розумінням цінності змісту повідомлення.
50. Правила та вимоги упорядкування і зведення в таблиці діагностичних даних. Графічні ілюстрації
.Статистичне зведення – це упорядкування, систематизація та наукова обробка даних статистичного спостереження. Кожна таблиця складається з двох частин: текстової і цифрової. До текстової частини відносяться заголовок таблиці і необхідні словесні пояснення. До цифрової частини відносяться статистичні числові дані, номер таблиці. За структурою розрізняють прості, групові, комбіновані, складені, шахові та деякі інші таблиці. Проста таблиця містить перелік даних, зібраних про окремі фактори досліджуваного об'єкта. У груповій таблиці окремі з досліджуваних факторів групують за якоюсь певною ознакою. У комбінованій таблиці досліджувані фактори можуть бути згруповані за кількома ознаками. Комбінована таблиця створює кращі умови для порівняння і аналізу дослідних даних, ніж прості і групові таблиці. Складену таблицю утворюють шляхом об'єднання кількох простих або групових таблиць. Шахова таблиця являє собою різновид комбінаційних таблиць. За допомогою такої таблиці стає можливим зручно показати зв'язки між досліджуваними ознаками. Розміщують таблиці у науковій праці безпосередньо після посилання на них у тексті. Коли таблиця займає багато місця, тоді її виконують на окремій сторінці і розміщують відразу після тієї сторінки, де є посилання на неї. Якщо таблиця безпосередньо з текстом не пов'язана, то її можна навести у додатках. Над таблицею пишуть її назву, яка коротко і стисло характеризує значення зібраних у таблиці даних. Для посилання на стовпчики таблиці їх нумерують. Графічні зображення результатів досліджень найчастіше будують на основі системи прямокутних координат. Для побудови графіків застосовують рівномірні і нерівномірні (функціональні) шкали.
