17. Комп’ютерне тестування:переваги та недоліки. Тестові ігри в психодіагностиці.

Комп'ютер фактично виконує функцію експериментатора і обчислювальника з тією лише різницею, що він забезпечує автоматичне пред'явлення обстежуваним тестових завдань, видає результати в звичному для психодіагноста вигляді і веде протокол експерименту. У цьому, до речі, і виявляються позитивні для практичної психодіагностики ефекти: 1) швидке одержання діагностичних результатів; 2) експерт звільняється від трудомістких рутинних операцій, пред'явлення завдання, перевірки правильності відповідей, ведення протоколу обстеження, обробки результатів; 3) точність реєстрації результатів, відсутність помилок при їхній обробці; 4) оперативність обробки даних, що дозволяє проводити в стислий термін масові психодіагностичні обстеження шляхом тестування багатьох обстежуваних. -:Зміна умов психодіагностичного обстеження, навіть у кращу сторону з позицій стандартизації, вимагає обов'язкової перевірки комп'ютерної версії методики на її адекватність традиційному «ручному» аналогу. Проблеми взаємодії обстежуваного з автоматизованою системою. Динамічна і полімодальна стимуляція. Перемінний порядок пред'явлення тестових стимулів. Час як фактор психодіагностичного обстеження. Складні алгоритми обробки інформації. Комп'ютерне ігрове тестування - дослідження з використанням комп'ютерних ігор. Один його напрям передбачає використання готових комерційних комп'ютерних ігор для психодіагностики досліджуваного, другий - зорієнтований на розроблення спеціалізованих ігрових тестових програм.Для використання комерційних комп'ютерних ігор у психодіагностиці було розроблено спеціальні методики стандартизованого аналітичного спостереження за досліджуваним. Навіть елементарне пошукове (стихійне) спостереження за тим, як людина (особливо дитина) грає в ігри, дає дуже багато інформації про її психічний стан.

18. Конструювання психодіагностичних методів за якісною характеристикою та співвідношенням стимульного матеріалу і реєстрації відповідей.

Качественная диагностика применяется тогда, когда нужно установить не уровень выраженности признака, не степень его отличия от уровня, наблюдаемого у других людей, а прежде всего подметить, обнаружить данный признак как таковой (например, в медико-психологическом исследовании в качестве такого признака могут выступать нарушения мотивационного компонента мышления, неадекватность ассоциаций, «соскальзывания», актуализация «латентных» знаний). Наличие данного признака выделяет испытуемого из среды других людей, которые данным признаком не обладают. Психологическая диагностика, целью которой является только обнаружение определенного признака, не требует статистических доказательств, а требует клинического опыта, интуиции психолога. Этот вид диагностики традиционен для медицинской психологии, где устанавливаются и уточняются психические нарушения. Результаты этого вида психологической диагностики помогают планировать лечебные мероприятия, углубляют понимание психического состояния больного