- •1.Вступ
- •2.Дані для проектування
- •2.1 Технологічний аналіз ситуації
- •3.Вибір сировинних матеріалів
- •3.1. Обґрунтування вибору крупного заповнювача
- •3.2. Обґрунтування вибору дрібного заповнювача
- •3.3. Обґрунтування вибору в'яжучої речовини
- •3.4. Обґрунтування вибору хімічних і мінеральних добавок
- •4.Визначення складу бетонної суміші та розрахунок її складу
- •Зведені результати визначення складу бетону
- •5.Проектування бетонозмішувального вузла та схеми генерального плану заводу.
- •5.1.Розрахунок об’ємів складів сировинних матеріалів.
- •7.Список використаної літератури
3.Вибір сировинних матеріалів
3.1. Обґрунтування вибору крупного заповнювача
Обмеження встановленні в результаті технологічного аналізу ситуації:
максимальна крупність заповнювача Dmax = 20 мм;
мінімально допустима міцність породи заповнювача 800 кг/см2;
мінімально допустима морозостійкість 200 циклів.
Висновок: приймаємо гранітний щебінь фракції 5…10, 10...20 мм, міцність при стиску породи не менше 800 кг/см2.
Властивості і показники прийнятого крупного заповнювача:
середня густина зерен 2,5 кг/л;
насипна густина 1,5 кг/л;
міжзернова пустотність 0,45;
якість – середня А=0,6(висока А=0,65) ;
вартість 1,0 м3 90 грн.
Забрудненість
до 1% за масою, вміст слабких порід
10%,
пластинчастих та голкоподібних зерен
не більше 35%.
Решта властивостей повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-43-96 “Бетони важкі”, ДСТУ Б В.2.7-75-98 “Щебінь та гравій щільні природні для будівельних виробів. Технічні умови”.
3.2. Обґрунтування вибору дрібного заповнювача
Піски залежно від зернового складу поділяють на крупні, середні, дрібні і дуже дрібні з модулем крупності відповідно більше як 2,5; 2...2,5; 1,5...2,0; 1,0...1,5. Піски з модулем крупності 1,5...2,0 можна використовувати в бетонах марок до М200, для бетонів марки М350 і вище рекомендовано пісок з модулем крупності більш як 2,5.
Зерновий склад піску впливає на його міжзернову пустотність і питому поверхню - чим вони більші, тим більша і витрата цементу для бетону. Разом з тим ці характеристики піску пов'язані між собою таким чином, що, зі збільшенням першої, як правило, зменшується друга і навпаки.
Обмеження, встановлені в результаті технологічного аналізу:
вид дрібного заповнювача – кварцовий пісок річковий;
вимоги до крупності МК – 2,5;
вміст пилуватих та глинистих часток не більше 2%.
Висновок: приймаємо кварцовий пісок річковий.
Властивості і показники прийнятого дрібного заповнювача:
середня густина зерна 2,6 кг/л;
насипна густина 1,5 кг/л;
пустотність Vп.п.=0,4;
вартість 1,0 м3 50 грн.
Вміст у заповнювачах порід і мінералів, які віднесені до
шкідливих домішок, не повинен перевищувати:
- аморфних різновидів диоксиду кремнію, розчинного у лугах
(халцедон, опал, кремній та інші) - 50 моль/л;
- сірки, сульфідів, окрім піриту (марказит, пиротин та інші)
та сульфатів (гіпс, ангідрит та інші) у перерахунку
на SО3-1,5% по масі для крупного заповнювача і 1,0 % по ма-
сі для дрібного заповнювача;
- піритів у перерахунку на SО3 - 4% по масі;
- шаруватих силікатів (слюди, гідрослюди, хлорити та інші,
які є породоутворюючими мінералами) - 15 % по об'єму для
крупного заповнювача і 2 % по масі - для дрібного
заповнювача;
- магнетитів, гідрооксидів заліза (гетит та інші), апатитів,
нефелінів, фосфоритів, які є породоутворюючими мінералами,
-окремо один від одного 10 %, а у сумі - 15 % по об'єму;
- галоідів наліт, сильвін та інші), які включають
водорозчинні хлориди, у перерахунку на іон хлору - 0,1 %
по масі для крупного заповнювача і 0,15 % по масі - для
дрібного заповнювача;
- вільного волокна азбесту - 0,25 % по масі;
- вугілля - 1 % по масі.
Решта властивостей повинна відповідати вимогам державного стандарту ДСТУ Б В.2.7-43-96 “Бетони важкі”, ДСТУ Б В.2.7-32-95 “ Пісок щільний природний для будівельних виробів і матеріалів”.
