- •6.030101- Соціологія
- •Розділ 1 моді як соціокультурне явище
- •Мода в системі соціокультурних відносин
- •1.2 Функції моди і особливості їх прояву в суспільстві
- •Розділ 2 мода в процесі розвитку і самореалізації особистості
- •2.1.Особливості впливу моди на процес соціалізації особистості
- •2.2. Мода як регулятор соціальної поведінки молоді
- •Розділ 3 емпіричний аналіз рівня обізнаності та особливостей сприйнятя моди сучасною студентською молоддю
- •3.1 Мода та її вплив на формування ціннісних орієнтацій на прикладі сучасної західноєвропейської культури
- •3.2. Авторське соціологічне дослідження на тему: «Що таке « мода» і хто на неї орієнтується?»
- •Уявлення респондентів про моду
- •Обізнаність респондентів щодо поняття «мода»
- •Важливість моди в житті молоді
- •Канали розповсюдження моди
- •Обізнаність щодо еталонів моди та краси
- •Обізнаність респондентів щодо модних тенденцій та новинок
- •Обізнаність респондента про моду
- •Фактори вибору одягу респондентами
- •Співвідношення моди та віку людини
- •Асоціація респондентів з поняттям « мода»
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Емпіричний аналіз рівня обізнаності та особливостей сприйняття моди сучасною студентською молоддю Програма та методологія соціологічного дослідження
- •Анкета «сприйняття моди сучасною студентською молоддю»
1.2 Функції моди і особливості їх прояву в суспільстві
Широко відома класифікація соціальних функцій моди, запропонована Г.Д. Блумером [46, с.62]:
1. Мода може виступати як нешкідлива гра фантазії і примхи людей.
2. Мода дає можливість уникнути тиранії звичаїв.
3. Мода є формою санкціонованого ризику, пов'язаного з нововведенням.
4. Мода - це форма, що дозволяє індивіду чітко, зримо демонструвати своє «Я».
5. Мода використовується для замаскованого вираження сексуальних інтересів.
6. Мода допомагає виробляти постійне відмежування елітних класів.
7. Мода служить засобом зовнішнього виділення людей, що займають низьке положення в соціальній ієрархії, з більш високостатусної групи.
Очевидно, що Г.Дж. Блумер [56,с.107] в наведеній класифікації призводить крім соціальних функцій, емоційні, психологічні, креативні; робить акцент на особистісних мотивах модної поведінки. Автор пише: «По-перше, мода впроваджує певну міру одностайності та однаковості допомогою відбору з різних культурних моделей однієї, яка інтерпретується як норма, і таким чином примушує до її прийняття. В іншому випадку, якби різні конкуруючі між собою моделі приймалися в рівній мірі, виникала б ситуація безладу і вавилонського стовпотворіння»[33, с.343];
«По-друге, мода забезпечує можливість розриву з найближчим минулим і підготовку до найближчого майбутнього, причому вона впорядковує цей процес переходу від минулого до майбутнього». Представляючи нові різноманітні культурні моделі і піддаючи їх колективному відбору, мода стає засобом пристосування до мінливого, непостійного світу.
«По-третє, модний процес виховує і формує спільність сприйняття і смаку, так як поточна« мода », на противагу дивацтва і недоречності минулих «мод», зрозуміла і природна».
Виділені Г.Дж Блумером функції створення та підтримки одноманітності і різноманітності послужили основою пропонованих сучасних класифікацій функцій моди.
Так, А.Б.Гофман[14], виділив наступні функції, властиві моді:
Інноваційна функція–одна з основних і найбільш очевидних функцій моди: те, що мода несе з собою новизну, знає кожен. Мода стимулює експериментальний початок в суспільстві і культурі, пошук нового, виявляє нові, більш сучасні в порівнянні з попередніми, культурні зразки.
Оскільки дія моди поширюється на різні сфери соціально-економічної та культурного життя, остільки вона збільшує інноваційний потенціал суспільства, готовність до впровадження і прийняття нововведень у відповідних сферах. Вона впливає на оновлення промислової продукції, технології, художніх стилів і так далі. В кожному суспільстві, соціальній групі, в кожному секторі їх життєдіяльності існує певний рівень готовності до нововведень–інноваційності. Мода–джерело, результат і показник високого ступеня інноваційності.
Стимулюючи інноваційність, мода сприяє адаптації суспільства, груп, індивідів до постійно змінюваних умов їх існування, як внутрішніх, так і зовнішніх.
Посилюючи інноваційність суспільства або соціальної групи, мода тим самим послаблює його традиційність і підриває владу звичаю. Причому відмова від успадкованих культурних зразків на користь нових в цьому випадку не пов'язанаіз соціальною дезінтеграцією, оскільки завдяки моді ця відмова санкціонована суспільством і соціальними групами.
Комунікативна функція. Всі знакові системи, що функціонують в суспільстві, служать засобом комунікації між людьми; мода–одна з таких систем, це специфічний різновид комунікації між людьми. Процес комунікації полягає в усвідомленій або неусвідомленої передачі будь-яких сигналів.
Подібно до багатьох інших знаків, «моди» служать засобом взаємодії індивідів, соціальних груп і суспільств. Як уже зазначалося, модна комунікація полягає в тому, що від одних людей до інших передаються модні стандарти, «моди», тобто певні культурні зразки, що наділяються модними значеннями. Разом з цими стандартами відбувається передача охоплюваних нею цінностей моди: «внутрішніх» (сучасності, універсальності, ігри і демонстративності) і різноманітних «зовнішніх» цінностей, що виражають глибинні потреби і прагнення різних товариств, соціальних груп та індивідів.
Модна комунікація специфічна, оскільки специфічна сама мода як соціальне явище. Найбільш істотними особливостями модної комунікації є порівняно часта зміна повідомленні і їх широке, іноді практично безмежне поширення.
Функція соціалізації. Мода залучає людину до соціальної і культурної спадщини, допомагає засвоєнню певних соціальних норм і цінностей і сприяє відтворенню певної соціальної системи. Крім того, мода регулює соціальну напругу в суспільстві, виконуючи регулюючу функцію. Одночасно позначаючи і маскуючи соціальну нерівність.
За справедливим твердженням Т.Б.Любімовой [24,с.86], «від інших видів соціалізації мода відрізняється тим, що вона звернена на загальнодоступні зразки». Цим вона відрізняється від таких форм соціалізації, як освіта або участь в професійної діяльності.
Регулятивна–мода впроваджує в спосіб життя нові форми поведінки і нові культурні зразки, відбираючи з безлічі культурних моделей одну, яка на якийсь час стає нормою, полегшує людині вибір і допомагає тим самим пристосовуватися до мінливості світу. Мода полегшує можливість розриву з найближчим минулим і готує до найближчого майбутнього.
Ця функція здійснюється за допомогою опозиції, протиставлення «старомодним», тобто, безпосередньо попереднім модним, стандартам. Відтворюючи одні стандарти, індивід в той же час відкидає інші. Наслідуючи одні референтні групи і індивіди, учасник моди одночасно прагне відрізнятися від інших референтних груп та індивідів. Таким чином, мода служить одним із засобів символізації, формування, зміцнення Я–індивіда, причому переважно в демонстративної і ігровий формах.
Престижна функція. Мода–один з чинників підвищення або зниження престижу тих чи інших явищ, цінностей, культурних зразків і т.д . Мода позначає соціальний, статус, демонструючи або високий соціальний статус, або створюючи ілюзію більш високого соціального статусу. Шляхом наслідування модних стандартів та об'єктів елітарних соціальних груп мода дозволяє долати почуття неповноцінності.
Функція психофізіологічної розрядки. Мода задовольняє психологічні потреби людини в новизні, створюючи ілюзію змін, в самовираженні, компенсує незадоволеність своїм соціальним статусом. Мода є способом емоційної розрядки, будучи елементом механізму захисту від психологічних перевантажень, пропонуючи готові зразки поведінки особистості в масовому масштабі.
Мода–одна з відповідей на нагальну потребу психофізіологічної розрядки, особливо актуальна в зв'язку з монотонністю, емоційної бідністю, одноманітністю повсякденного життя сучасного городянина. В цьому відношенні функціональне навантаження моди досить велике. За висловом поета Семена Кірсанова «мода - це свято для ока на тлі буденного життя».
Економічна функція–мода є формою споживання і формою реклами нових товарів, регулятором поведінки споживачів і засобом розширення збуту. Мода впливає на поведінку людини в сфері споживання, на формування певної структури потреб. В області моди виробляються стандарти споживача і соціальні образи речей.
Естетична функція–мода задовольняє естетичні потреби, відображаючи особливості масового естетичного смаку, є способом поширення естетичних оцінок в суспільстві. Сучасна мода відображає зміни, що відбуваються в суспільстві, відповідні перехідному періоду від індустріального суспільства до постіндустріального.
В аспекті наведеної класифікації, А.Б. Гофман розглядає моду як регулятора свідомості і поведінки людини: «Мода регулює поведінку індивідів і груп, що складають соціальну систему, і сприяє адаптації останньої до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов її існування» [32, с.125].
На особистісному рівні аналізу проблеми наведену класифікацію ми інтерпретували в контексті соціальних відносин особистості, виділивши три відносно самостійні функції моди:
мода як регулятор свідомості і поведінки (ставлення індивіда до себе);
мода як фактор соціальної диференціації (відносини в суспільстві);
мода як показник естетичної цінності.
Своїм змістом і принципами функціонування мода тісно взаємодіє з іншими сторонами соціального регулювання в тому суспільстві, яке склалося на рубежі століть. У соціальному плані мода пов'язана з незворотними процесами урбанізації та розривом традиційних форм соціальності, усталених зв'язків і відносин між людьми.
Функціональність моди в соціальних реаліях дослідники визначають за декількома вимірами потреб сучасної людини. Мода відповідає потребам різноманітної і складної орієнтації в умовах необхідності освоєння різних ролей, що міняються залежно від ситуації, швидких змін в характері виробництва і споживання, способі життя і так далі.
Величезному контингенту людей, в першу чергу молоді, це дає функціонально придатні уявлення про необхідний стиль поведінки, спосіб життя, відносини між людьми, шляхи реалізації своїх прагнень.
