- •Основні типи взаємодій у природі.
- •1.3. Фізика і науково-технічний прогрес. Роль вітчизняних вчених в розвитку фізики.
- •2.1.1. Простір і час у нерелятивістській фізиці. Системи відліку. Кінематика точки. Перетворення Галілея. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея.
- •2.1.2. Динаміка матеріальної точки. Поняття сили. Закони динаміки матеріальної точки та межі їх застосування.
- •2.1.3. Динаміка системи матеріальних точок. Рівняння руху ситеми матеріальних точок.
- •2.1.4. Рух у полі центральних сил. Закони Кеплера і закон всесвітнього тяжіння. Умови еліптичного, параболічного і гіперболічного рухів.
- •2.1.5. Задача двох тіл.
- •2.1.6. Рух заряджених часток в електромагнітних полях
- •2.1.7. Закони збереження енергії і імпульсу в нерелятивістській механіці та їх зв’язок із властивостями симетрії простору і часу.
- •2.1.8 Неінерціальні системи відліку. Сили інерції. Прояви сил інерції на Землі.
- •2.1.9 Гравітаційне поле. Закон всесвітнього тяжіння. Закон Кеплера. Інертна і гравітаційна маси. Принцип еквівалентності.
- •2.1.10 Механічні коливання. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Коливання при наявності тертя.
- •2.1.11.Механічні хвилі. Рівняння біжучої хвилі. Інтерференція хвиль. Стоячі хвилі.
- •2.1.12. Механіка рідин і газів. Закономірності руху ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернулі.
- •2.1.13. Принцип найменшої дії. Рівняння Лагранжа другого роду. Узагальнена сила, функція Лагранжа.
- •2.1.14. Канонічні рівняння Гамільтона. Функція Гамільтона.
- •2.1.15. Розсіяння частинок у центральному полі. Формула Резерфорда.
- •2.1.16. Динаміка твердого тіла. Система рівнянь руху твердого тіла. Момент сили. Момент інерції. Теорема Гюйгенса-Штейнера.
- •2.1.17. Динаміка матеріальної точки змінної маси. Рівняння Мещерського. Формула ціолковського
- •2.2.1 Експериментальні основи теорії відносності. Постулати Ейнштейна. Перетворення Лоренца. Принцип відносності Ейнштейна.
- •Перетворення швидкостей
- •2.2.2. Релятивістський імпульс і енергія, зв’язок між ними. Енергія спокою. Частинки з нульовою масою. Релятивістська динаміка. Закон збереження енергії- імпульсу.
- •3.1.1 Електричні заряди. Вимір питомого заряду частинки і елементарного заряду. Рівняння неперервності.
- •3.1.2 Електромагнітне поле у вакуумі і його характеристики. Принцип суперпозиції. Сила Лоренца.
- •3.1.3. Експериментальні основи електродинаміки: взаємодія нерухомих зарядів, досліди Кулона; взаємодія струмів, досліди Ампера; електромагнітна індукція, досліди Фарадея.
- •3.2.1 Система рівнянь Максвела у вакуумі. Розглянемо потік через замкнену поверхню - і-р-ня Максвела.
- •3.2.2 Потенціали електро-маг поля, р-ня для потенціалів, градієнтна інваріантність електр поля.
- •3.2.3. Густина енергії і густина потоку енергії елек-маг поля.
- •3.2.4 Закони перетворення полів і потенціалів при переході від однієї інерц сис до іншої. Принцип відповідності в електродинаміці.
- •3.2.5 Система рівнянь Максвела у речовині.
- •3.3.1. Електростатичне поле у вакуумі, його потенціальність. Принцип суперпозиції і теорема Гаусса. Енергія взаємодії системи зарядів і енергія електростатичного поля.
- •3.3.3 Електростатичне поле в діелектриках. Теорема Остроградського-Гаусса для поля в діелектрику.
- •3.3.4. Поляризація діелектриків. Полярні і неполярні діелектрики. Сегнето- і п’єзоелектрики. Антисегнетоелектрики, піроелектрики.
- •3.3.6. Магнітне поле електричного струму. Закон Ампера. Індукція і напруженість магнітного поля. Закон Біо – Савара – Лапласа.
- •3.3.7. Постійний струм в металах. Сила і густина струму. Закон Відемана – Франца. Електрорушійна сила. Закони Ома і Джоуля-Ленца. Правила Кірхгофа і їх фізичний зміст.
- •3.4.1 Змінний струм. Опір, ємність, індуктивність у колі змінного струму.
- •3.4.2 Коливальний контур. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Генерація не затухаючих електромагнітних коливань.
- •3.5.1 Хвильове рівняння. Плоска монохроматична хвиля. Швидкість поширення електромагнітних хвиль. Ефект Доплера.
- •3.5.2. Випромінювання електромагнітних хвиль. Дипольне випр. Електромагнітна природа світла. Шкала електромагнітних хвиль.
- •4.1.2 Поняття про когерентність. Інтерференція світла. Методи здійснення інтреференції світла.
- •4.1.3 Принцип Гюйгенса-Френеля. Дифракція світла. Дифракція Френеля і Фраунгофера. Дифракційна решітка. Дисперсія і роздільна здатність решітки.
- •4.1.4 Поляризація світла: лінійна, колова та еліптична поляризації. Еліпсометрія. Подвійне променезаломлення. Поляризаційні призми.
- •4.1.5 Фізичні принципи оптичної голографії. Динамічна голографія.
- •4.2.1. Відбивання і заломлення світла на межі розділу двох діелектриків. Формули Френеля.
- •4.2.2 Дисперсія. Нормальна і аномальна дисперсія. Електронна теорія дисперсії світла. Поглинання світла. Фазова і групова швидкості світла.
- •4.2.3 Розсіювання світла. Види розсіяння світла: закономірності і елементи теорії.
- •4.2.4. Основи нелінійної оптики. Основні нелінійні явища – генерування нових частот, параметричне підсилення світла, самофокусування і самодифракція.
- •4.2.5. Теплове випромінювання і його закони. Формула Планка.
- •4.2.6. Оптика анізотропних середовищ. Штучна анізотропія: фотопружний ефект, ефекти Керра, Поккельса та Коттона-Мутона.
- •4.2.7. Фотоефект. Закони і теорія фотоефекту. Гіпотеза світлових квантів.
- •4.2.8. Ефект Комптона: основні закономірності та теорія ефекту
- •4.3.1 Наближення коротких хвиль. Основні поняття і закони геометричної оптики. Заломлення світла на плоскій і сферичній поферхнях.
- •4.3.2 Дзеркала, призми, лінзи. Оптичні прилади.
2.1.8 Неінерціальні системи відліку. Сили інерції. Прояви сил інерції на Землі.
Системи відліку, що перебувають у прискореному русі відносно інерційної системи, називаються неінерційними системами. У неінерційній системі відліку спостерігаються разючі відхилення від законів механіки. Зокрема тіло не зберігає стану спокою, хоч на нього і не діють сили. закони механіки Ньютона справджуватимуться в неінерційній системі, якщо ввести сили інерції. Сили інерції — це не результат дії іншого тіла, а властивість системи відліку; для сили інерції не існує протидіючої сили. Тому сили інерції іноді називають Фіктивними силами.
Другий
закон механіки в неінерційній системі
відліку треба записувати в такому
вигляді:
де
а
— прискорення тіла в неінерційній
системі відліку; F
— рівнодійна зовнішніх сил (дій інших
тіл); Fін—
сила інерції.
Розглянемо деякі види сил інерції.
1. Якщо неінерційна система перебуває в поступальному русі з прискоренням ао відносно інерційної системи відліку, то — ао буде прискоренням тіла в неінерційній системі відліку. Отже, сила інерції матиме такий вигляд:
2. Якщо неінерційна система перебуває в обертальному русі відносно інерційної системи відліку, то різні точки неінерційної системи матимуть різне прискорення і сила інерції залежатиме від положення тіла в обертальній системі відліку.
нехай на диску, що обертається з кутовою швидкістю ω, одночасно обертається надіта на спицю і прикріплена до осі пружиною кулька
з точки зору спостерігача, в інерційній системі кулька перебуває в обертальному русі під дією доцентрової сили якою є сила пружності розтягнутої пружини. З точки зору спостерігача, в неінерційній системі кулька перебуває в стані спокою, бо сила інерції зрівноважується силою пружності розтягнутої пружини. Тут сила інерції напрямлена по радіусу від центра, її називають відцентровою силою інерції. Значення її знайдемо за розтягом пружини
Відцентрова сила інерції в неінерційній системі діє на тіло незалежно від того, чи тіло перебуває в цій системі в стані спокою, чи в стані відносного руху;
Сила Коріоліса. В обертальній неінерційній системі відліку, крім відцентрової сили інерції, діє ще коріолісова сила інерції. Дію цієї сили можна спостерігати на такому досліді. Припустимо, що кульці, яка знаходиться на диску, надали швидкості v0 у радіальному напрямі ОА. Доки диск залишатиметься в стані спокою, кулька рухатиметься прямолінійно по АО. Якщо ж диск привести в обертання, то кулька рухатиметься криволінійно по ОБ. Спостерігач в обертальній системі констатуватиме, що на кульку діє сила, перпендикулярна до її швидкості, Fk. Це є коріолісова сила інерції.
Щоб визначити силу Коріоліса, знайдемо спочатку створюване нею прискорення з точки зору спостерігача в інерційній системі відліку.
Нехай тіло з швидкістю v0 переміщується вздовж радіуса на диску, що рівномірно обертається, з кутовою швидкістю ω. І нехай у момент часу t тіло знаходиться на відстані r від осі обертання. Його швидкість відносно нерухомої системи відліку має дві складові — радіальну v0 і тангенціальну v= ωr
За час dt диск повернеться на кут
dφ= ωdt, а тіло в радіальному напрямі зміститься на dr= v0dt. При цьому обидві складові швидкості зазнають змін, а саме: радіальна v0 зазнає зміни за напрямом. ; тангенціальна v0 — за величиною і напрямом.
Щоб визначити ці прирости швидкості, знайдемо відповідні різниці векторів, а заодно виділимо прирости, напрямлені перпендикулярно і паралельно до радіус-вектора тіла.
У загальній зміні швидкості тіла за час dt можна виділити три таких прирости її
1) приріст, зумовлений поворотом вектора радіальної швидкості
2) приріст тангенціальної складової швидкості, зумовлений переходом тіла на більшу відстань від центра (r + dr):
3) приріст, зумовлений поворотом вектора тангенціальної швидкості v:
Знаючи прирости складових швидкості тіла за час dt, можна знайти відповідні компоненти прискорення.
Тангенціальну, або перпендикулярну до радіуса, складову прискорення знайдемо, якщо суму приростів швидкості в цьому напрямі поділимо на dt:
Це і є коріолісове прискорення.В неінерційній системі відліку.
Силу Корюліса знайдемо, якщо масу тіла помножимо на коріолісове прискорення
де v0 — будь-яка відносна швидкість тіла в обертальній системі відліку.
внаслідок коріолісової сили, зумовленої добовим обертанням Землі, у ріках що течуть у північній півкулі, більше підмивається правий берег.. Підмивання правого берега іноді буває причиною помітної зміни русла ріки.
