- •Основні типи взаємодій у природі.
- •1.3. Фізика і науково-технічний прогрес. Роль вітчизняних вчених в розвитку фізики.
- •2.1.1. Простір і час у нерелятивістській фізиці. Системи відліку. Кінематика точки. Перетворення Галілея. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея.
- •2.1.2. Динаміка матеріальної точки. Поняття сили. Закони динаміки матеріальної точки та межі їх застосування.
- •2.1.3. Динаміка системи матеріальних точок. Рівняння руху ситеми матеріальних точок.
- •2.1.4. Рух у полі центральних сил. Закони Кеплера і закон всесвітнього тяжіння. Умови еліптичного, параболічного і гіперболічного рухів.
- •2.1.5. Задача двох тіл.
- •2.1.6. Рух заряджених часток в електромагнітних полях
- •2.1.7. Закони збереження енергії і імпульсу в нерелятивістській механіці та їх зв’язок із властивостями симетрії простору і часу.
- •2.1.8 Неінерціальні системи відліку. Сили інерції. Прояви сил інерції на Землі.
- •2.1.9 Гравітаційне поле. Закон всесвітнього тяжіння. Закон Кеплера. Інертна і гравітаційна маси. Принцип еквівалентності.
- •2.1.10 Механічні коливання. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Коливання при наявності тертя.
- •2.1.11.Механічні хвилі. Рівняння біжучої хвилі. Інтерференція хвиль. Стоячі хвилі.
- •2.1.12. Механіка рідин і газів. Закономірності руху ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернулі.
- •2.1.13. Принцип найменшої дії. Рівняння Лагранжа другого роду. Узагальнена сила, функція Лагранжа.
- •2.1.14. Канонічні рівняння Гамільтона. Функція Гамільтона.
- •2.1.15. Розсіяння частинок у центральному полі. Формула Резерфорда.
- •2.1.16. Динаміка твердого тіла. Система рівнянь руху твердого тіла. Момент сили. Момент інерції. Теорема Гюйгенса-Штейнера.
- •2.1.17. Динаміка матеріальної точки змінної маси. Рівняння Мещерського. Формула ціолковського
- •2.2.1 Експериментальні основи теорії відносності. Постулати Ейнштейна. Перетворення Лоренца. Принцип відносності Ейнштейна.
- •Перетворення швидкостей
- •2.2.2. Релятивістський імпульс і енергія, зв’язок між ними. Енергія спокою. Частинки з нульовою масою. Релятивістська динаміка. Закон збереження енергії- імпульсу.
- •3.1.1 Електричні заряди. Вимір питомого заряду частинки і елементарного заряду. Рівняння неперервності.
- •3.1.2 Електромагнітне поле у вакуумі і його характеристики. Принцип суперпозиції. Сила Лоренца.
- •3.1.3. Експериментальні основи електродинаміки: взаємодія нерухомих зарядів, досліди Кулона; взаємодія струмів, досліди Ампера; електромагнітна індукція, досліди Фарадея.
- •3.2.1 Система рівнянь Максвела у вакуумі. Розглянемо потік через замкнену поверхню - і-р-ня Максвела.
- •3.2.2 Потенціали електро-маг поля, р-ня для потенціалів, градієнтна інваріантність електр поля.
- •3.2.3. Густина енергії і густина потоку енергії елек-маг поля.
- •3.2.4 Закони перетворення полів і потенціалів при переході від однієї інерц сис до іншої. Принцип відповідності в електродинаміці.
- •3.2.5 Система рівнянь Максвела у речовині.
- •3.3.1. Електростатичне поле у вакуумі, його потенціальність. Принцип суперпозиції і теорема Гаусса. Енергія взаємодії системи зарядів і енергія електростатичного поля.
- •3.3.3 Електростатичне поле в діелектриках. Теорема Остроградського-Гаусса для поля в діелектрику.
- •3.3.4. Поляризація діелектриків. Полярні і неполярні діелектрики. Сегнето- і п’єзоелектрики. Антисегнетоелектрики, піроелектрики.
- •3.3.6. Магнітне поле електричного струму. Закон Ампера. Індукція і напруженість магнітного поля. Закон Біо – Савара – Лапласа.
- •3.3.7. Постійний струм в металах. Сила і густина струму. Закон Відемана – Франца. Електрорушійна сила. Закони Ома і Джоуля-Ленца. Правила Кірхгофа і їх фізичний зміст.
- •3.4.1 Змінний струм. Опір, ємність, індуктивність у колі змінного струму.
- •3.4.2 Коливальний контур. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Генерація не затухаючих електромагнітних коливань.
- •3.5.1 Хвильове рівняння. Плоска монохроматична хвиля. Швидкість поширення електромагнітних хвиль. Ефект Доплера.
- •3.5.2. Випромінювання електромагнітних хвиль. Дипольне випр. Електромагнітна природа світла. Шкала електромагнітних хвиль.
- •4.1.2 Поняття про когерентність. Інтерференція світла. Методи здійснення інтреференції світла.
- •4.1.3 Принцип Гюйгенса-Френеля. Дифракція світла. Дифракція Френеля і Фраунгофера. Дифракційна решітка. Дисперсія і роздільна здатність решітки.
- •4.1.4 Поляризація світла: лінійна, колова та еліптична поляризації. Еліпсометрія. Подвійне променезаломлення. Поляризаційні призми.
- •4.1.5 Фізичні принципи оптичної голографії. Динамічна голографія.
- •4.2.1. Відбивання і заломлення світла на межі розділу двох діелектриків. Формули Френеля.
- •4.2.2 Дисперсія. Нормальна і аномальна дисперсія. Електронна теорія дисперсії світла. Поглинання світла. Фазова і групова швидкості світла.
- •4.2.3 Розсіювання світла. Види розсіяння світла: закономірності і елементи теорії.
- •4.2.4. Основи нелінійної оптики. Основні нелінійні явища – генерування нових частот, параметричне підсилення світла, самофокусування і самодифракція.
- •4.2.5. Теплове випромінювання і його закони. Формула Планка.
- •4.2.6. Оптика анізотропних середовищ. Штучна анізотропія: фотопружний ефект, ефекти Керра, Поккельса та Коттона-Мутона.
- •4.2.7. Фотоефект. Закони і теорія фотоефекту. Гіпотеза світлових квантів.
- •4.2.8. Ефект Комптона: основні закономірності та теорія ефекту
- •4.3.1 Наближення коротких хвиль. Основні поняття і закони геометричної оптики. Заломлення світла на плоскій і сферичній поферхнях.
- •4.3.2 Дзеркала, призми, лінзи. Оптичні прилади.
3.2.5 Система рівнянь Максвела у речовині.
аналогічно Еm
I
Bm
.
,
Повна система
рів. Максвелла
3.3.1. Електростатичне поле у вакуумі, його потенціальність. Принцип суперпозиції і теорема Гаусса. Енергія взаємодії системи зарядів і енергія електростатичного поля.
Якщо заряди розмістити у вакуумі, то сили їх взаємодії зменшаться. Закон взаємодії нерухомих точкових зарядів у вакуумі називається законом Кулона. Він формулюється так: сила взаємодії F двох нерухомих точкових зарядів у вакуумі прямо пропорційна добуткові цих зарядів q1 i q2,і обернено пропорційна квадратові відстані r між, ними і напрямлена вздовж прямої, яка сполучає ці заряди, тобто k – коеф. пропорційності. Сили взаємодії однойменних зарядів є силами відштовхування, а різнойменних – силами притягання. Сили відштовхування вважають додатними, сили притягання – від’ємними.
Принцип
суперпозиції:
сила, що діє на певний точковий заряд з
боку інших точкових зарядів, дорівнює
векторній сумі сил, що діють на нього з
боку цих зарядів:
де
ri
0 –
радіус-вектор проведений від qi
до q0.
Для
точкового заряду напруженість поля
визначається як:
.
Якщо
точкових зарядів декілька, то:
Теорема
Гаусса
пов’язує потік вектора напруженості
електростатичного поля через довільну
замкнену поверхню із зарядом, який
охоплюється нею.
Потік
вектора напруженості через елемент
площадки dS:
En
– проекція Е
на нормаль n,
α –
кут між нормаллю і Е.Повний
потік через поверхню S
:
Для
точкового заряду:
dΩ
– елемент
тілесного кута.
Теорема
Гауса для системи точкових зарядів:
потік вектора напруженості електростатичного
поля у вакуумі через довільну замкнену
поверхню зсередини назовні дорівнює
алгебраїчній сумі тих точкових зарядів,
які охоплюються поверхнею S,
поділеній на електричну сталу:
Якщо
заряди розподілені неперервно і вони
обє’мні,
то:
Енергія
взаємодії точкових зарядів визначається
як :
Енергія
електростатичного поля:
3.3.2 Постійне магнітне поле у вакуумі, його вихровий характер. Закон Біо-Савара-Лапласа і теорема про циркуляцію. Енергія магнітного поля.
Маг-поле вид матерії, складова частина електро-маг поля, яка діє на рух заряджених тіл, або тіла, які мають магнітний момент, не залежно чи рухомі чи не рухомі. Воно вихрове, без джерельне. Магнітні силові лінії завжди замкнені, ніде не починаються і не закінчуються. Магнітне поле є навколо рухомих зарядів. Магнітна силова лінія – це лінія дотична до якої в кожній точці збігається за напрямом з силою, що діє в цій точці.
Оскільки магнітні силові лінії замкнені то робота, яка виконується при переміщенні провідника зі струмом у магнітному полі по замкненому контурі не дорівнює 0.
Оскільки
характеристикою магніт поля є вектор
магнітної індукції,
напрям і величину вектора магнітної
індукції визначають за дією магнітного
поля на магнітну стрілку та провідник
із струмом і напрям магнітної індукції
в заданій точці приймають напрям сили,
з якою магнітне поле діє на північний
полюс нескінченно малої магнітної
стрілки, розміщеної в даній точці. Біо
і Савар намагалися знайти загальний
закон, який дав би змогу обчислити
магнітну індукцію в кожній точці поля
створеного електричним струмом, що
протікає по провіднику будь-якої форми.
Це зробив Лаплас. Він врахував векторний
характер
магнітної
індукції і висловив важливу
гіпотезу
про те, що
індукція
В у кожній точці маг поля будь-якого
провідника
зі струмом
=
векторній
сумі
індукцій
елементарних
магнітних
полів, створюваних
кожною ділянкою dl
цього провідника. Закон Біо-Савара-Лапласа:
- індукція вдеякій точці А провідника
із струмом;
-
кут між векторами
і напрямом струму
;
k-
коефіцієнт пропорційності, який залежить
від вибору одиниць
де H
, береться тому що від форми провідника
тої самої довжини буде різна напруженість
поля – поля суперпозуються:
циркуляція
вектора напруженості маг поля по довільно
замкнутому контурі =алгебр сумі струмів,
що охоплюється цим контуром.
В процесі наростання
струму джерело сторонніх сил викон
роботу проти сил ЕРС самоіндукції.
За
час
сила
струму викон
роботу
.
Зміна електр-маг поля пов’язана зі
зміною магнітного потоку:
