- •Основні типи взаємодій у природі.
- •1.3. Фізика і науково-технічний прогрес. Роль вітчизняних вчених в розвитку фізики.
- •2.1.1. Простір і час у нерелятивістській фізиці. Системи відліку. Кінематика точки. Перетворення Галілея. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея.
- •2.1.2. Динаміка матеріальної точки. Поняття сили. Закони динаміки матеріальної точки та межі їх застосування.
- •2.1.3. Динаміка системи матеріальних точок. Рівняння руху ситеми матеріальних точок.
- •2.1.4. Рух у полі центральних сил. Закони Кеплера і закон всесвітнього тяжіння. Умови еліптичного, параболічного і гіперболічного рухів.
- •2.1.5. Задача двох тіл.
- •2.1.6. Рух заряджених часток в електромагнітних полях
- •2.1.7. Закони збереження енергії і імпульсу в нерелятивістській механіці та їх зв’язок із властивостями симетрії простору і часу.
- •2.1.8 Неінерціальні системи відліку. Сили інерції. Прояви сил інерції на Землі.
- •2.1.9 Гравітаційне поле. Закон всесвітнього тяжіння. Закон Кеплера. Інертна і гравітаційна маси. Принцип еквівалентності.
- •2.1.10 Механічні коливання. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Коливання при наявності тертя.
- •2.1.11.Механічні хвилі. Рівняння біжучої хвилі. Інтерференція хвиль. Стоячі хвилі.
- •2.1.12. Механіка рідин і газів. Закономірності руху ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернулі.
- •2.1.13. Принцип найменшої дії. Рівняння Лагранжа другого роду. Узагальнена сила, функція Лагранжа.
- •2.1.14. Канонічні рівняння Гамільтона. Функція Гамільтона.
- •2.1.15. Розсіяння частинок у центральному полі. Формула Резерфорда.
- •2.1.16. Динаміка твердого тіла. Система рівнянь руху твердого тіла. Момент сили. Момент інерції. Теорема Гюйгенса-Штейнера.
- •2.1.17. Динаміка матеріальної точки змінної маси. Рівняння Мещерського. Формула ціолковського
- •2.2.1 Експериментальні основи теорії відносності. Постулати Ейнштейна. Перетворення Лоренца. Принцип відносності Ейнштейна.
- •Перетворення швидкостей
- •2.2.2. Релятивістський імпульс і енергія, зв’язок між ними. Енергія спокою. Частинки з нульовою масою. Релятивістська динаміка. Закон збереження енергії- імпульсу.
- •3.1.1 Електричні заряди. Вимір питомого заряду частинки і елементарного заряду. Рівняння неперервності.
- •3.1.2 Електромагнітне поле у вакуумі і його характеристики. Принцип суперпозиції. Сила Лоренца.
- •3.1.3. Експериментальні основи електродинаміки: взаємодія нерухомих зарядів, досліди Кулона; взаємодія струмів, досліди Ампера; електромагнітна індукція, досліди Фарадея.
- •3.2.1 Система рівнянь Максвела у вакуумі. Розглянемо потік через замкнену поверхню - і-р-ня Максвела.
- •3.2.2 Потенціали електро-маг поля, р-ня для потенціалів, градієнтна інваріантність електр поля.
- •3.2.3. Густина енергії і густина потоку енергії елек-маг поля.
- •3.2.4 Закони перетворення полів і потенціалів при переході від однієї інерц сис до іншої. Принцип відповідності в електродинаміці.
- •3.2.5 Система рівнянь Максвела у речовині.
- •3.3.1. Електростатичне поле у вакуумі, його потенціальність. Принцип суперпозиції і теорема Гаусса. Енергія взаємодії системи зарядів і енергія електростатичного поля.
- •3.3.3 Електростатичне поле в діелектриках. Теорема Остроградського-Гаусса для поля в діелектрику.
- •3.3.4. Поляризація діелектриків. Полярні і неполярні діелектрики. Сегнето- і п’єзоелектрики. Антисегнетоелектрики, піроелектрики.
- •3.3.6. Магнітне поле електричного струму. Закон Ампера. Індукція і напруженість магнітного поля. Закон Біо – Савара – Лапласа.
- •3.3.7. Постійний струм в металах. Сила і густина струму. Закон Відемана – Франца. Електрорушійна сила. Закони Ома і Джоуля-Ленца. Правила Кірхгофа і їх фізичний зміст.
- •3.4.1 Змінний струм. Опір, ємність, індуктивність у колі змінного струму.
- •3.4.2 Коливальний контур. Вільні і вимушені коливання. Резонанс. Генерація не затухаючих електромагнітних коливань.
- •3.5.1 Хвильове рівняння. Плоска монохроматична хвиля. Швидкість поширення електромагнітних хвиль. Ефект Доплера.
- •3.5.2. Випромінювання електромагнітних хвиль. Дипольне випр. Електромагнітна природа світла. Шкала електромагнітних хвиль.
- •4.1.2 Поняття про когерентність. Інтерференція світла. Методи здійснення інтреференції світла.
- •4.1.3 Принцип Гюйгенса-Френеля. Дифракція світла. Дифракція Френеля і Фраунгофера. Дифракційна решітка. Дисперсія і роздільна здатність решітки.
- •4.1.4 Поляризація світла: лінійна, колова та еліптична поляризації. Еліпсометрія. Подвійне променезаломлення. Поляризаційні призми.
- •4.1.5 Фізичні принципи оптичної голографії. Динамічна голографія.
- •4.2.1. Відбивання і заломлення світла на межі розділу двох діелектриків. Формули Френеля.
- •4.2.2 Дисперсія. Нормальна і аномальна дисперсія. Електронна теорія дисперсії світла. Поглинання світла. Фазова і групова швидкості світла.
- •4.2.3 Розсіювання світла. Види розсіяння світла: закономірності і елементи теорії.
- •4.2.4. Основи нелінійної оптики. Основні нелінійні явища – генерування нових частот, параметричне підсилення світла, самофокусування і самодифракція.
- •4.2.5. Теплове випромінювання і його закони. Формула Планка.
- •4.2.6. Оптика анізотропних середовищ. Штучна анізотропія: фотопружний ефект, ефекти Керра, Поккельса та Коттона-Мутона.
- •4.2.7. Фотоефект. Закони і теорія фотоефекту. Гіпотеза світлових квантів.
- •4.2.8. Ефект Комптона: основні закономірності та теорія ефекту
- •4.3.1 Наближення коротких хвиль. Основні поняття і закони геометричної оптики. Заломлення світла на плоскій і сферичній поферхнях.
- •4.3.2 Дзеркала, призми, лінзи. Оптичні прилади.
Основні типи взаємодій у природі.
Сучасна фізика встановила існування чотирьох видів фундаментальних взаємодій: сильної, електромагнітної, слабкої і гравітаційної. Сильна взаємодія короткодійна і проявляється між частинками (адронами) лише в ядерних масштабах (10-15м); слабка — ще більш короткодійна (близько 2-Ю-18 м) і проявляється між елементарними частинками, відіграючи важливу роль при їх взаємних перетвореннях; гравітаційна взаємодія далекодійна, притаманна всім просторово-часовим рівням існування матерії, але стає істотною для астрономічних об'єктів великої маси. Електромагнітна ж взаємодія внаслідок того, що вона на багато порядків інтенсивніша від гравітаційної і слабкої та є далекодійною, на противагу сильній взаємодії, зустрічається найчастіше і багата проявами в мега-, макро- і мікросвіті. Електромагнітною є взаємодія між ядрами та електронами в атомах, міжатомна взаємодія в молекулах (хімічний зв'язок), міжмолекулярна взаємодія (утворення конденсованої речовини). До електромагнітної природи зводяться сили пружності, тертя, поверхневого натягу тощо; ними визначаються хімічні та агрегатні перетворення, різноманітні електричні, магнітні та оптичні явища. Електромагнітні явища відіграють істотну роль у космосі: магнітні поля планет призводять до виникнення радіаційних шарів; випромінення електромагнітної енергії Сонцем і зірками впливає на земні процеси. Закони електромагнетизму лежать в основі будови і дії різноманітних радіотехнічних, електротехнічних та багатьох інших приладів і пристроїв, без яких неможливо уявити сучасне життя.
1.2. Фундаментальні закони і феноменологічні закономірності, динамічні рівняння, закони збереження і статистичні закономірності.
Фізика - це наука про природу в найзагальнішому сенсі. Вона вивчає матерію (речовина і поля) і найбільш прості і разом з тим найбільш загальні форми її руху, а також фундаментальні взаємодії природи, що керують рухом матерії. Деякі закономірності є загальними для всіх матеріальних систем, наприклад, збереження енергії, - їх називають фізичними законами. Фізику іноді називають "фундаментальною наукою", оскільки інші природничі науки описують тільки деякий клас матеріальних систем, що підкоряються законам фізики. Наприклад, хімія вивчає атоми, утворені з них речовини і перетворення однієї речовини в іншу. Хімічні ж властивості речовини однозначно визначаються фізичними властивостями атомів і молекул, що описуються в таких розділах фізики, як термодинаміка, електро-магнетизм і квантова фізика. Фізика тісно пов'язана з математикою: математика надає апарат, за допомогою якого фізичні закони можуть бути точно сформульовані. Фізичні теорії майже завжди формулюються у вигляді математичних виразів, причому використовуються складніші розділи математики, ніж зазвичай в інших науках. І навпаки, розвиток багатьох областей математики стимулювався потребами фізичних теорій. Класична фізика вивчала способи взаємодії і будову макроскопічних тіл, закони класичної механіки описують процеси макросвіту. Сучасна ж фізика (квантова) займається вивченням мікросвіту, відповідно закони квантової механіки описують поведінку мікрочастинок. Мегасвіт - предмет астрономії та космології, які спираються на гіпотези, ідеї та принципи некласичної (релятивістської і квантової) фізики; Динамічні закономірності характеризують поведінку ізольованих, індивідуальних об'єктів і дозволяють встановити точно певний зв'язок між окремими станами предмета. Динамічні закономірності повторюються в кожному конкретному випадку і мають однозначний характер. Наприклад, динамічними законами є закони класичної механіки. Статистичні закономірності проявляються в масі явищ, і мають форму тенденції. Ці закони інакше називають імовірнісними, так як вони описують стан індивідуального об'єкта лише з певною часткою ймовірності. Статистична закономірність виникає в результаті взаємодії значної кількості елементів, тому характеризує їх поведінку в цілому. Необхідність у статистичних закономірностях проявляється через дію безлічі випадкових факторів. Приклад: закони квантової механіки. Закон збереження імпульсу є наслідком законів Ньютона для замкнутих систем, тобто систем, на які не діють зовнішні сили або результуючі дії зовнішніх сил скомпенсовано. З більш фундаментальної точки зору є взаємозв'язок закону збереження імпульсу і однорідності простору. Закон збереження енергії є наслідком законів Ньютона для замкнених консервативних систем, тобто систем, в яких діє тільки консервативні сили. З більш фундаментальної точки зору є взаємозв'язок закону збереження енергії і однорідності часу.
