3

ВСТУП

На мою думку, тема «Облік утримань з заробітної плати працівника» є актуальною на сьогоднішній день. Вона посідає актуальну позицію в сучасній економіці життя, тобто є дуже важливою складовою частиною всього бухгалтерського обліку, роботи з співробітниками і податкових нарахувань.

Заробітна плата завжди була важливим питанням, і цікавила всіх людей, тому що вона є основним джерелом доходу в більшості людей, а утримання із заробітної плати, яка і без того у більшості людей не висока, є не менш важливим питанням для кожної людини. Утримання, вироблені із заробітної плати, хвилюють кожну людину, яка одержує заробітну плату, тому що він розміру утримань і виду утримань залежить розмір зарплати працівника.

Мета даної дипломної роботи полягає в тому, щоб розглянути і розкрити всі можливі види утримань із заробітної плати, передбачені законодавством.

Утримання проводяться з будь-якої заробітної плати, незалежно від працездатності, стажу та рівня підготовки працівника, тому що основним видом утримання є податок доходу на фізичні особи. Цей податок нараховується абсолютно на всі види доходів із заробітної плати, різниця полягає лише в податковій ставці в залежності від способу отримання доходу. Але навіть утримання податку на доходи фізичних осіб має деякі нюанси і завданням курсової роботи є розкриття всіх нюансів. Також у даній дипломній роботі розглянуто облік основних утримань, документальне оформлення цих утримань та їх нормативно-правова база.

Предмет дослідження ????

Обۥєкт дослідження ??????

Розділ і основні поняття і утримання з заробітої плати

1. Сутність і поняття заробітної плати

Заробітна плата згідно із Законом України «Про оплату праці» - це, грошова винагорода, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Величина заробітної плати встановлюється або у вигляді посадового окладу, або по тарифній сітці(ставки), або відповідно до контракту, але не може бути нижче рівня встановленого законом. Верхня межа заробітної плати в умовах економіки ринкового типу зазвичай не обмежується.

Поняття «заробітна плата» охоплює всі види заробітків (а також різних премій, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих у грошовій і натуральній формах (незалежно від джерел фінансування), включаючи грошові суми, нараховані відповідно до законодавства за опрацьований час.

Заробітна плата працівника залежить від:

• складності та умов виконання роботи;

• якості її виконання працівником;

• результатів господарської діяльності підприємства;

• професійно-ділових якостей працівника.

Держава регулює оплату праці працівників підприємства за допомогою установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, а також оподатковуючи доходи працівників.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче від якої не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до Закону України «Про оплату праці». Мінімальна заробітна плата є державною соціально гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємства і організацій.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік

Законом України « Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлені розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік (Таблиця 1.1):

Термін дії	Розмір		Підстава
	місячний	погодинний
01.01.2015	1218,00	7, 29	Закон України від 28. 12. 2014 р. №80- VIII
01.09. 2015	1378,00	8, 25	Закон України від 28. 12. 2014 р. 80- VIII

Таблиця1.1

Організація обліку заробітної плати визначається трьома елементами: тарифною ставкою, нормуванням праці, і формами оплати. Тарифна ставка дозволяє якісно оцінювати працю, нормування - урахувати кількість затраченої праці, а форми оплати праці - визначити порядок розрахування заробітної плати.

Основними формами оплати праці є:

• погодинна

• відрядна

• акордна

Погодинна форма оплати праці - передбачає заробітної плати працівника від установленої тарифної ставки за одиницю часу роботи (зазвичай, годину) і тривалості відпрацьованого ним часу в розрахунковому періоді. Цієї форми оплати застосування є дуже широким. Обчислюється такою формулою: ЗП_П0Г = ФРЧф - С_гі, де ФРЧф - фактичний фонд робочого часу працівника, год. Сп - годинна тарифна ставка працівника і-го розряду, грн./ год. Оскільки тарифна ставка визначається складністю виконуваної роботи та рівнем кваліфікації працівника, то вона передусім стимулює підвищення кваліфікації та дисципліни ( за умов належного обліку часу роботи). Розрізняють такі системи погодинної форми оплати праці: - пряма погодинна; - погодинно-преміальна; - погодинно-преміальна з нормованим завданням. Пряма погодинна форма оплати праці передбачає нарахування грошової винагороди працівнику за фактично відпрацьованим ним часом тарифною ставкою. За погодинно-преміальною системою заробітна плата робітника складається з тарифного заробітку та суми преміальних доплат. Досить популярною в практиці господарювання є погодинно- преміальна система оплати праці з нормованим завданням. Вона застосовується тоді, коли результат діяльності робітника, що працює за погодинною формою оплати праці, можна виразити кількісно (тобто, є можливість нормування та обліку його роботи). Це, наприклад, робота на машинах автоматизованих системах, апаратних процесах, обслуговування та ремонт устаткування і тд.

При застосуванні погодинно-преміальної системи оплати праці з нормованим завданням заробіток працівника складається з трьох частин:

• тарифного заробітку;

• додаткової оплати за виконання нормованих завдань, що нараховується у відсотках до тарифного заробітку;

• премії за зниження трудомісткості виробів або робіт.

Нормоване завдання встановлюється для окремого робітника або бригади на основі норм часу на виконання певних робіт чи виготовлення продукції. Якщо фактичний обсяг продукції не нижчий від нормованого завдання, то працівник або бригада отримує нарівні з погодинною тарифною оплатою праці ще й преміальну доплату.

Відрядна форма оплати праці — величина заробітку працівника визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виготовленої за певний проміжок часу (за місяць), та відрядною розцінкою за її одиницю:

ЗПвідр Оф * Свідр = де

Оф - фактична кількість виготовленої продукції за певний період, шт.; Свірд ~ відрядна розцінка за виготовлення одиниці виробу, грн./шт.

Ця форма заробітної плати стимулює передусім покращення кількісних показників праці, тобто її продуктивність. За більшої продуктивності праці працівник отримує більшу заробітну плату. При цьому витрати за заробітну плату, що припадають на одиницю продукції, залишаються незмінними за будь-якого обсягу виробництва - на рівні відрядної розцінки.

Основною перевагою відрядної форми оплати праці є забезпечення прямогр зв’язку між оплатою праці та її кількісним результатом. Водночас, при застосуванні відрядної форми оплати праці існує небезпека зниження якості продукції, що випускається, через порушення робітниками режимів технологічних процесів, погіршення обслуговування обладнання та його передчасного виходу з ладу, недодержання вимог техніки безпеки, перевитрат матеріальних ресурсів, що призводять до додаткових витрат підприємства. Таким чином, застосування відрядної форми оплати праці потребує посиленої уваги за додержанням режимів технологічного процесу, регламенту його обслуговування і контролю якості продукції. Відрядна форма оплати має такі системи:

• пряма відрядна;

• відрядно-преміальна;

• відрядно-прогресивна;

• непряму відрядну;

• акордну.

За прямої відрядної форми оплати праці заробіток робітника визначається кількістю виробленої ним продукції та відповідної відрядної розцінки.

За відрядно-преміальною системою оплати праці робітнику, крім заробітку за прямими відрядними розцінками виплачується премія за виконання та перевиконання встановлених кількісних та якісних показників роботи. Найбільш поширеними показниками та умовами преміювання робітників на підприємстві є: виконання та перевиконання виробничих завдань з випуску продукції без погіршення її якості, підвищенням продуктивності праці, дотримання трудової дисципліни, економія матеріальних ресурсів.

За відрядно-прогресивною системою продукція, виготовлена робітниками у межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а понад цю норму - за підвищеними.

Ця система застосовується переважно в умовах відсутності стимулюючих факторів підвищення якості продукції або послуг для оплати праці робітників, що зайняті на дільницях, роботах яких впливає на ритмічність роботи всього підприємства.

За непрямої відрядної системи оплати праці заробіток робітників залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці інших робітників, яких він обслуговує. Ця система застосовується для оплати праці допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників) і підсобних робітників, праця яких не піддається нормуванню та обліку, однак значною мірою впливає на рівень виробітку основних робітників.

Акордна система оплати праці полягає у тому, що працівнику або групі працівників розцінки встановлюється не за виготовлення окремих одиниць продукції або виконання окремих операцій, а за весь комплекс робіт із встановленням кінцевого терміну його виконання. Кошти, передбачені на оплату праці, виплачують після завершення всього комплексу робіт незалежно від термінів їх виконання. Ця система оплати праці стимулює виконання насамперед термінових завдань з меншою кількістю працівників. Вона широко застосовується у будівництві.

За відрядною формою може здійснюватися оплата праці як окремих робітників, так і колективів виробничих підрозділів підприємства. У цьому разі застосовують колективну систему оплати праці, тобто оплату кінцевого результату роботи всього колективу. Найпоширеніша колективна система оплати праці на рівні бригади. Згідно з цією системою оплати праці загальний фонд заробітної плати підрозділу формується на основі обсягу виготовленої його працівниками продукції у натуральному вираженні, комплексних розцінок на кожну її одиницю та встановлених доплат і премій. Загальний заробіток підрозділу розподіляється між членами його колективу згідно з відпрацьованим часом та коефіцієнтом трудової участі або за іншою методикою, що враховує особистий внесок кожного працівника.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавство або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Структура заробітна плата - це співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата складає 85-90 % в структурі заробітної плати. В України в сучасних умовах з різних причин питома вага тарифних ставок в заробітній платі в середньому складає 60-65 %, що є одним з виявів кризи в організації праці.

Основними показниками заробітної плати, що підлягають обліку, є: чисельність працівників, їх професії і кваліфікація, витрати робочого часу в годинах і годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різними категоріями працівників і за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих і використаних на оплату відпусток і на соціальне страхування працівників, розмір відрахувань за їх видами. Ці дані необхідні для обчислювання таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності.