19. Закони, що лежать в основі кулонометрії.

Кулонометрія грунтуються на вимірюванні кількості електрики, яка витрачається на електрохімічну реакцію. В основі кулонометрії лежать закони електролізу ― закони Фарадея.  1. Маса речовини, що вступила в електродну реакцію або виділилася в результаті її проходження, пропорційна кількості затраченої електрики.  2. Однакові кількості електрики виділяють з різних хімічних сполук маси речовини, які пропорційні молярним масам їх електрохімічних еквівалентів.  Математично закони Фарадея описуються формулами 

20. Визначення точки еквівалентності в кулонометричному титруванні.

.У методі кондуктометричного титрування точку еквівалентності  визначають за різкою зміною питомої електричної провідності розчину. Цей  метод застосовують тільки за умови, що електрична провідність розчину,  який титрують, значно відрізняється від електричної провідності титранту  або продуктів реакції.  Так кондуктометричне визначення точки еквівалентності  використовують для кислотно-основного, осаджувального,  комплексиметричного титрування. Але в основному воно застосовується в  кислотно-основному і осаджувальному титруванні.

15. Визначення точки еквівалентності на кривих кондуктометричного титрування.

Кондуктометричне титрування побудоване на зміні χ розчину при хімічних реакціях, що пов’язано зі зміною концентрацій іонів різної рухливості. Кондуктометричне титрування проводять у водних, водно-органічних та неводних середовищах. Криві титрування — це залеж ність χ від об’єму доданого реагенту (титранту) (рисунок), на якій є злом у точці еквівалентності. При титруванні суміші електро літів кількість зломів дорівнює кількості компонентів, що визначаються, які реагують з титрантом.

21.Види забруднених осадів та їх характеристики

*кристалічні осади.Осадження проводять із гарячих розведених розчинів.Це зменшує пересичення в момент утворення осадів і можливість утворення дрібних кристалів.Підвищення температури сприяє фармуванню стійкої кристалічної структури, росту кристалів.Розчин осаджувача додають повільно в невеликому надлишку.Після осадження кристалічний осад залишають на деякий час у маточному розчині для «старіння», відбуівється процес подібний до перекристалізації.

*Аморфні осади.Осадження проводять з гарячих конц розчинів з наступним розведенням.Підвищення температури сприяє зменшенню адсорбції на поверхні осаду.Розчин осаджувача додають швидко в невеликому надлишку і при доброму перемішуванні.Аморфні осади не потребують тривалого часу для дозрівання.Їх відфільтровують з гарячих розчинів через декілька хв. після осадження.

21. Гідроліз солей. Визначення реакції середовища у розчинах солей, що гідролізують.

Гідроліз солей – це взаємодія складових частин солі з водою, яка приводить до утворення слабкого електроліту: кислоти чи основи, кислої чи основної солі..Гідроліз являє собою реакцію обмінного розкладання солі водою, тобто процес, який є зворотним відносно реакції нейтралізації. 

Середовище розчинів солей такого типу нейтральне (рН = 7). Солі, утворені сильними основами та слабкими кислотами, внаслідок Г. мають лужне середовище (рН > 7), напр.: K⁺ + CN^– + H–OH   K⁺ + OH^– + HCN. Це пояснюється тим, що аніон слабкої кислоти частково зв’язує іони Н⁺ води, завдяки чому в розчині накопичується деякий надлишок ОН^–-іонів. Г. солей багатоосновних кислот проходить практично лише за першим ступенем з утворенням кислих солей: 2Na⁺ + CO₃^2– + H–OH   2Na⁺ + HCO₃^– + OH^–. Розчин солі, утвореної слабкою основою та сильною кислотою, напр. NH4Cl, набуває ознак кислої реакції (рН < 7). NH₄⁺ + Cl^– + H–OH   NH₃⋅H₂O + H⁺ + Cl^–. Г.