5.Типи хімічних реакцій, що застосовується в потенціометричному титруванні.
Реакції , які застосовують:
1) кислотно-основної взаємодії;
2) комплексонометричної взаємодії;
3) осадження;
4) ох-red.
6.Криві потенціометричного титрування, визначення точок еквівалентності на кривих потенціометричного титрування.
Практично для знаходження точки еквівалентності часто будують криву в координатах ΔE/ΔV - V (рис.2,б). Рідше використовується графік у координатах ΔV/ΔE - V, що має деякої переваги при аналізі розведених розчинів, тому що тут точка еквівалентності знаходиться як точка перетинання прямолінійних ділянок кривої титрування до і після точки еквівалентності. При титруванні суміші кислот різної сили на кривій титрування з'явиться кілька стрибків.
7.Способи визначення концентрації методом прямої потенціометрії. Переваги та недоліки потенціометричного титрування.
Метод концентраційного елемента
Метод заключається в тому, що складають концентраційний елемент з двома однаковими індикаторними електродами і занурюють один з них в розчин з відомою концентрацією визначуваного іона, а другий -–в аналізований розчин. ЕРС такого елемента буде рівна
Е=RT/nF ln Ccтfст/Схfх+Ед,
Якщо склад і іонна сила обох розчинів приблизно однакові за рахунок одного і того ж фонового електроліта, то дифузійний потенціал стає дуже малим, а коефіцієнтfст і fx приблизно однакові. Тоді
Е=RT/nF ln Cст/Сх.
При Е=0, ln Сст/Сх=0,тоді Сст=Сх.
Виконати умову Е=0 можна розведенням розчину стандарту розчином фонового електроліту до додаванням більш концентрованого стандартного розчину.
Переваги потенціометричного методу:
1. Висока точність(точність титрування0,1%; Е=4-0,01мВ);
2. Висока чутливість;
3. Можливість визначення декількох речовин;
4. Можливість титрування в забарвлених і мутних середовищах, в’язких р-нах;
5. Можливість використання неводних середовищ;
6. Можливість автоматизації процесів титрування;
7. Екстерсність.
Недоліки:
1.Велика кількість вимірювань;
2.незавжди швидке встановлення потенціалу.
8.Приклади використання потенціометричного титрування у кількісному аналізі речовин з використанням реакцій окиснення-відновлення, осадження, комплексоутворення та кислотно-основної взаємодії.
Потенціометричне титрування буває: кислотно-основним, комплексонометричним, за методом осадження, окисно-відновним та автоматичним.Окиснювально-відновна система характеризується певним значенням потенціалу, який фіксується платиновим електродом. Величина ox-red потенціалу системи залежить від; 1) природи системи, від; 2) концентрації окисненої і відновленої форми і може бути вирахувана по формулі:
Ex = Eo + n 0,058 ld [red][ox] ,
9.Теоретичні основи амперометричного титрування.
В основі методу амперометричного титрування лежить лежить вимірювання граничного струму при постійному потенціалі. В залежності від лімітуючої стадії електродного процесу, струм може бути дифузійним, адсорбційним, кінетичним або каталітичним. У випадку, коли граничний струм (iгр) є дифузійним (iд), тобто коли швидкість електродного процесу визначається швидкістю поступлення (дифузії) іонів до електроду, iд визначається в загальному випадку виразом: iд=SnFDC\ (1.1) де S- площа поверхні електрода; n-число електронів, які беруть участь в реакції; F- число Фарадея; D- коефіцієнт дифузії; C- концентрація деполяризатора в розчині; - товщина дифузійного шару.