13. Який вигляд має крива кондуктометричного титрування сильної кислоти сильною основою?
Кондуктометричне титрування побудоване на зміні χ розчину при хімічних реакціях, що пов’язано зі зміною концентрацій іонів різної рухливості. Кондуктометричне титрування проводять у водних, водно-органічних та неводних середовищах. Криві титрування — це залеж ність χ від об’єму доданого реагенту (титранту) (рисунок), на якій є злом у точці еквівалентності. При титруванні суміші електро літів кількість зломів дорівнює кількості компонентів, що визначаються, які реагують з титрантом.
14. Який вигляд має крива кондуктометричного титрування суміші кислот hCl I ch3cooh сильною основою?
Криві кондуктометричного титрування у контакт ній комірці розчином NaOH: 1 — HCl; 2 – CH3COOH; 3 – суміші HCl + CH3COOH + (C2H5)3N•HCl + фенол
16 Високочастотне кондуктометричне титрування.
ВИСОКОЧАСТОТНЕ ТИТРУВАННЯ — варіант кондуктометричного титрування, в якому на електроди кондуктометричної комірки подається синусоїдальна напруга високої частоти — 0,5 ч 400 Мгц. Кондуктометричні комірки для високочастотного титрування є двох типів: ємнісні (рис. 1а) та індуктивні (рис. 1б), що являють собою посудину з діелектрика місткістю не більше 100 см3. Електроди ємнісної комірки у ви гляді металічних пластин або кілець розташовують із зовнішнього боку комірки; індуктивну комірку поміщають у середину котушки індуктивності..Таким чином, при В.т. розчин, що аналізують, не має прямого контакту з електродами і має зв’язок з вимірювальним колом через ємність або індуктивність (безконтактна кондуктометрія). У зв’язку з цим електроди кондуктометричної комірки можуть бути виготовлені з будь-якого металу, а не лише з платини, як у низькочастотному титруванні.
17. Переваги високочастотного кондуктометричного титрування перед низькочастотним та індикаторним.
Високочастотне електромагнітне поле викликає у розчині кондуктометричної комірки релаксаційні та поляризаційні ефекти, проходження крізь нього струму провідності та зміщення, а також появу динамічної намагніченості. Повна електропровідність розчину, що титрується (λ), у цьому разі складається з двох величин: активної електропровідності (λа), що зумовлено перенесенням електрики іонами розчину, який титрується, та реактивної електропровідності (λR), що зумовлено ємністю (С) та індуктивністю (L) комірки: , таким чином, . Додавання титранту до розчину, що знаходиться у полі високої частоти, приводить до зміни як активної, так і реактивної складових повної високочастотної електропровідності розчину, що титрується. Це зумовлює більшу чутливість В.т. порівняно з низькочастотним, потенціометричним й амперометричним.
18. Класифікація методів кулонометричного аналізу.
Куло́нометрі́я (рос. кулонометрия, англ. coulometry, нім. Coulombometrie f) — електрохімічний метод аналізу, який ґрунтується на вимірюванні кількості електрики, що витрачається на електролітичне відновлення або окиснення. Розрізнюють пряму кулонометрію (первинну) , коли в електродній реакції бере участь тільки та речовина, яка досліджується (електрохімічно активна до кінця електролізу), і непряму кулонометрію (кулонометричне титрування), коли використовують електрохімічно активний допоміжний реагент, продукт перетворення якого (кулонометричний титрант) хімічно взаємодіє з компонентом, що визначається. За технікою виконання кулонометрію поділяють на потенціостатичну і амперостатичну (гальваностатичну). Кулонометрія широко застосовується для аналізу технологічних розчинів, газових сумішей, руд, мінералів і інш.